В центральній частині Чернігова в затишному оточенні лип і зелених туй за кілька метрів від проспекту Миру стоїть порівняно невисокий мурований будинок, де нині знаходиться обласна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Будівля ця, хоча і не є головним центром забудови невеликої площі, а лише фланкує її з південного боку, своєрідністю архітектурного вирішення, мальовничого майолікового декору фронтонів і квадратної башти головного входу з наметовим верхом привертає увагу кожного, хто проходить поблизу. Вона є однією з перлин українського архітектурного модерну кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Цікава історія спорудження цього будинку. На початку ХХ сторіччя у зв’язку з розвитком аграрного сектора тодішньої імперії з метою створення високоефективного землекористування виникла необхідність об’єднання капіталів і кредитно-фінансових можливостей шляхом утворення дворянських земельних і селянських поземельних банків. Підставою для спорудження власного будинку відділення Селянського поземельного і Дворянського земельного банків, зокрема, в Чернігові став лист (точніше, 2 листи), адресовані наприкінці 1910 року тодішнім управителем Чернігівського відділення вищеназваного банку М. Д. Рудіним Чернігівському губернському правлінню з проханням затвердити «4 плана... на постройку самого здания, служб при нём и на устройство водяного отопления». Другого, особистого листа (датований 30 листопада 1910 року) М. Д. Рудін надіслав безпосередньо на ім’явіце-губернатора Т. Л. Рафальского. В характерному для того часу стилі М. Д. Рудін писав: «...Почтительнейше ходатайствую перед Вашим Превосходительством, не признаете ли возможным сделать зависящее распоряжение об ускоренном направлении этого дела в Строительное отделение...».
Очевидно, саме це – друге клопотання значною мірою посприяло тому, що вже 3 грудня 1910 року надійшов лист молодому інженеру Р. Фельдбаху від в.о. губернського інженера Т. Яромиш’яна з поміткою «В-срочно». І вже 9 грудня на це розпорядження губернського правління Р. Фельдбахд оповідав, що «проект и сметы... первое на сумму 186636 руб. 76коп., второе на сумму 18421 руб.09 коп. составлены правильно».
15 грудня 1910 року – досить оперативно будівельне відділення Губернського правління, розглянувши креслення та кошториси «на постройку казённого здания для Черниговских отделений Дворянского земельного и Крестьянского поземельного банков со службами при нём...»затвердило їх. Цей протокол підписали: за губернського інженера Т. Яромиш’ян, молодий інженер Р. Фельдбах і старший діловод Нікітін. З деякими суперечностями, які виникли між будівельним відділенням та керівництвом банку щодо фінансування технічного нагляду, здійснюваного за ходом будівництва, роботи були початі.Споруджувався будинок за проектом петербурзького архітектора О.Гогена ( О.І.фон Гогена),відомого як автора проектів будинку управління Південно-Західної залізниці в Києві, будинку особняка Кшесінської в Петербурзі та ін. Реалізацію його було доручено Чернігівському губернському інженерові Д. Афанасьєву. І слід відзначити, що в цілому дотримуючись загальної композиції (плану, фасадів) проекту О. Гогена, головний будівничий Чернігівського банку зумів, з участю і допомогою місцевих майстрів мурування та майоліки створити новий варіант будівлі,ближчий до українського архітектурного модерну, заснованого на прадавніх народних традиціях і одночасно з використанням сучасних матеріалів і конструкцій. Саме цим він вигідно відрізняється від подібних будівель дворянських земельних і селянських поземельних банків, які були споруджені в Пензі, Самарі, Вітебську та інших містах на території тодішньої царської Росії.
Урочиста закладка будівлі на садибі по вулиці Володимирській, придбаній у нащадків одного найвпливовіших громадських діячів, гласного Чернігівської міської Думи семи скликань Б. С. Красильщикова, відбулась 9 травня 1911 року. В цій події взяли участь «батьки міста», представники державних і громадських установ, почесні гості. Після освячення єпископом Новгород–Сіверським, преосвященним Василієм першого каменя, в передній кут будівлі було вмуровано металеву табличку з текстом, заздалегідь виготовлену на ознаменування неординарної події в житті міста. Спорудження і оздоблення будинку тривало трохи менше 2 років, що навіть за сучасними мірками порівняно невеликий строк, і було закінчене до лютого 1913 року. Як повідомляла газета «Черниговское слово» 6 лютого 1913 року, напередодні «вновь выстроенное, на Владимирской улице, собственное здание отделений земельных банков» було оглянуте і прийняте комісією у складі членів Ради державного Селянського земельного банку, О. О .Гейнріхсена, Г. А. Стуарта, архітектора Імператорської Академії наук інженера О. В. Друкера в супроводі М. Д.Рудіна.
Архітектура будинку відзначається єдністю функціонального і художнього вирішення. Ця єдність вбачається насамперед у пластичній структурі плану і фасаду з використанням прямокутних, гранчастих і округлих форм, різноманітних за розмірами і формою віконних отворів, та матеріалів для оздоблення – звичайна цегла, полив’яний «кабанчик», шліфований і груботесаний граніт. Верхню зону фасаду прикрашали оригінальні орнаментальні композиції з майоліки.Увінчувала загальну композицію будинку монументальна, квадратна у плані, вхідна вежа з шатровим верхом, вкритим лускополібним дахом зі спеціально виготовлених штампованих деталей. Звернений головним фасадом на північний схід 2-3 поверховий, асиметричний за архітектурною композицією і у плані будинок, розташований з невеликим відступом від красної лінії неширокої вулички, що з’єднувала Шосейно-Шевченкову (нині – проспект Миру). і П’ятницьку вулиці, нагадував фігурну літеру «Е». По красній лінії перед фасадом будинку було влаштовано невисоку оригінальну огорожу модернового стилю.Завдяки асиметричному розміщенню вхідної вежі, яка нагадувала оборонні вежі фортець і мала 3 яруси, при підході до будівлі виникає враження поступового наростання об’ємів і ускладнення їх форм. Композицію головного фасаду з північно – східного боку вежі через площину стіни з 3-магранчастими вікнами другого поверху завершував широкий ризоліт з трапецієподібним балконом і гостроверхим трикутним фронтоном над широким віконним отвором коробчастої форми. Між вежею і південним ризолітом органічно вписався головний об’єм будинку з великим операційним залом (нині тут розташований головний читальний зал бібліотеки). Оздоблені майоліками трикутні декоративні фронтони бокових ризолітів і вхідної вежі складають цілісне врівноважене художнє рішення, надаючи будинкові мальовничо – святкового вигляду. Увесь об’єм будинку міцно тримає високий, облицьований світло-сірими гранітними плитами цокольний поверх, що своїм спокійним колоритом підсилює мальовничість вежі, стін головних поверхів, майолікових прикрас фронтонів та інших архітектурних деталей будівлі. Ця ж єдність простежується і в інтер’єрі. Основним будівельним матеріалом при муруванні стін була високоякісна цегла місцевих цегелень. Перекриття приміщень виконані з застосуванням залізобетону і склепінчастих конструкцій з цегли. Для оздоблення залів, крім високоякісного вапняного тиньку, використано і штучний мармур.Зокрема, у просторому парадному вестибюлі на перший – головний та другий поверхи ведуть широкі біломармурові сходи. Допоміжні сходові приміщення влаштовано у кутових частинах будівлі з боку подвір’я. Широкі коридори з’єднували систему прямокутних приміщень.
Останні були частково переплановані за радянських часів. Ці перепланування торкнулись і композиції головного фасаду. Так, широкі лучкові віконні пройми між вхідною вежею і південним ризолітом було поділено навпіл відповідно до того, як великі кімнати були поділені всередині на невеличкі кабінети. В 1917 –1926 рр. тут розміщувався губземвідділ, з 1926 по 1932 рік – державний обласний історичний музей. З дня утворення Чернігівської області і до вересня 1941 року в цьому приміщенні знаходився обком КП(б)У. .Під час окупації тут був розміщений штаб угорської військової частини. Відступаючи, окупанти серед інших спалили й колишній будинок банку. Після його відбудови і часткового перепланування (загальна композиція і архітектура змін не зазнали) тут знову розмістився обласний комітет партії.
Згодом, після спорудження нового приміщення-комплексу для обкому КПУ і будинку політосвіти сюди, з 1974 року переходить обласна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Час біжить швидко, і стрімкий розвиток науки, збільшення кількості друкованих видань з найрізноманітніших питань, а відтак і зростання книжкових фондів бібліотеки ставлять на порядок денний питання про необхідність створення додаткових площ для зберігання літератури та поліпшення умов роботи з користувачами. Давно існує проект розширення і модернізації обласної бібліотеки з використанням вільної від забудови ділянки між південною частиною її будинку та 5-ти поверховим будинком (проспект Миру, 39). Саме тут з застосуванням перехідної галереї можна було б додатково побудувати 3-4 поверховий корпус з читальними залами, науковими кабінетами. Вистачає на подвір’ї місця і для спорудження сучасного книгосховища, необхідних допоміжних приміщень.Безумовно, зробити це слід таким чином, щоб не порушити архітектурну цілісність і неповторність будинку, де нині знаходиться бібліотека, а також відновити усі першопочаткові деталі цієї будівлі, яка разом з розташованим на протилежному боці проспекту Миру будинком поліклініки складає єдиний архітектурний і просторовий комплекс і є одним із класичних зразків архітектури українського модерну початку 20 століття, що зберігся до наших днів.
ДЖЕРЕЛО: Карнабед, Андрій Антонович. Історія нашого дому / А. А. Карнабед ; Черніг. держ. обл.
універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. - Чернігів : [б. в.], 2002. - 5
с.
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
– сучасний інформаційний, науковий, культурно-освітній заклад, що
формує, зберігає і надає в користування найбільш повне зібрання
документів у межах регіону, є депозитарієм краєзнавчої літератури,
організовує взаємовикористання бібліотечних ресурсів, координує
діяльність бібліотек та надає методичну допомогу, сприяє реалізації прав
громадян на знання, освіту, самоосвіту, інформацію. Місією бібліотеки є сприяння безперервній освіті,
культурному збагаченню, підвищенню якості життя усіх жителів
Чернігівщини за допомогою вільного доступу до інформації та читання для
задоволення. Формування та популяризація регіонального ресурсу на
різноманітних носіях інформації. - РЕЖИМ ДОСТУПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.