вівторок, 12 лютого 2019 р.

Олег Павлович Васюта

     Чернігівщина чарує своєю невимовною красою. Край – музей. Край – сад. На чернігівській землі злилися воєдино витвори умілих людських рук і те, що створила природа. На берегах красуні Десни народжувались поетичні і музичні шедеври. Свої думи співали сліпі народні музики – бандуристи. Тут склались музичні традиції, яким сотні літ і які неперестають дивувати різні покоління простих людей і науковців.
    Один з таких людей – Олег Павлович Васюта, який оселився у Чернігові 1973 року. Народжений 11 березня 1949 року у с. Новоолександрівка Лозівського району Харківської області, що входить до лісостепової зони, він, як людина з художницьким сприйняттям світу, відчув музичну самобутність чернігівського середовища. Ще з раннього дитинства селянський хлопчик виявив потяг до музики. Він жадібно вбирав у себе музичні звуки степові, співучу мову і пісні мами, Василини Леонтіївни, народженої в старовинному козацькому селі Навози Чернігівського району. Історія поселення пов’язана з іменами чернігівського князя Миколи Святоші, архімандрита печерського Варлаама Ясинського та сотника Івана Федоровича Посудевськоого. Село розкинулось на Дніпрі, на берегах якого розміщувався прикордонний форпост, тут стояв Чернігівський карабінерний полк у складі старшини і козаків. У 1962 році Навози отримали іншу назву – Дніпровське. Розповіді Василини Леонтіївни про рідне село викликали у сина намір неодмінно побачити все на власні очі. Забігаючи наперед, скажемо, що мати схвалила вибір сина коли він 1973 року остаточно оселився в Чернігові. Тепер, вже зрілий чоловік, Олег Павлович часто буває у Дніпровському, де навідує родичів по материнській лінії, розмовляє із місцевими селянами як досвідчений дослідник музичної творчості. 

понеділок, 11 лютого 2019 р.

З історії бібліотеки села Займище

    
     В 1920 році в с. Займище, на той час Городнянського повіту Велико-Щимельської волості, була відкрита хата-читальня з фондом у 40 книг. Діяльність її визначалась відповідним “Статутом...”,розробленим повітовим відділом народної освіти. Першим її завідувачем був Кирило Кузьмич Гець, роботу якого інструктор С. Остроградський оцінив так: “...хата-читальня сможет быть жизненна при удобном помещении, ибо заведующий парень весьма дельный и полезный населению”. Час-від-часу хата-читальня то припиняла, то відновлювала свою діяльність у зв’язку зі значним скороченням бібліотечної мережі повіту. Стабільно вона почала працювати лише у повоєнний час, коли у 1948 році була обладнана хата-читальня в 400 примірників книг, яка згодом була реорганізована у приклубну бібліотеку; з 1951 року – зі штатною посадою бібліотекаря, яку по 1970 рік обіймала Рибальченко Галина Ілларіонівна. В 1952 році фонд бібліотеки налічував 1242 прим. книг, яким користувалися 237 читачів.

неділя, 10 лютого 2019 р.

Наталія Михайлівна Лазурська

   
   Займаючись краєзнавчим пошуком на Козелеччині та Ніжинщині, раптом натрапляємо на статтю одеського дослідника О. Музичка про сім’ю Лазурських. І зовсім несподівані рядки: «Наталія Михайлівна Лазурська марила театром, мріяла про акторську кар’єру. Будучи знайомою з Марком Кропивницьким, зустрічалась з метрами сцени Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Марією Заньковецькою, які перебували в Одесі. Саме тут декілька разів грала на сцені у складі трупи разом із Заньковецькою під псевдонімом «Лихачівська». Так, саме так, вона народилася на Чернігівщині, недалеко від відомих Заньок, як пише автор статті О. Музичко, у селі Лихачівка тоді Козелецького повіту. Чи то самостійно, чи то за порадою Заньковецької Наталія Михайлівна і взяла сценічний псевдонім Лихачівська. А ще – Лазурська із знаних не тільки на Чернігівщині Богомольців.Пошуки про народження Лазурської привели нас до метричних книг Миколаївської церкви села Лихачів тоді Носівського повіту. Попередня інформація знайшла підтвердження. У метричній книзі записано, що 9 листопада 1880 року народилася Наталія у дворянській сім’ї жителя міста Ніжина колезького регістратора Михайла Михайловича Богомольця і його законної дружини Юлії Ісаківни. Хрещеними батьками зазначені «девица Любовь – дочь генерал-майора Владимира Григорьевича Сабо и поручик Архангельгородского пехотного полка Василий Исакович Мироненко».Обряд хрещення новонародженої провів 20 листопада священик Мико-лаївської церкви Василь Гаврилович Промислов.

субота, 2 лютого 2019 р.

Предметизація документів

Предметизація документів з питань освіти, педагогіки, психології : практ. посіб. / уклад.: І. Г. Лобановська, Н. Є. Зоріна ; наук. ред. І. Г. Лобановська //  Наук. пр. Держ. наук.-пед. б-ки України ім. В. О. Сухомлинського. Вип. 4. Інтегрований галузевий інформаційний ресурс: стан, проблеми, перспективи створення та забезпечення доступу : зб. наук. пр. / НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського ]. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2014. – С. 401–531.

Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек

Лобановська І. Г. Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти : метод. рек. / уклад.: І. Г. Лобановська ; НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ, 2018. – 63 с. – (Серія „На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек” ; вип. 17) (Шкільна бібліотека плюс ; № 15/16 (363/364), серпень). ISBN 978-617-7536-03-0.
 - РЕЖИМ ДОСТУПУ