понеділок, 19 вересня 2016 р.

Леонід Горлач

      У серпні 1967 року я переїхав до Чернігова. Тут познайомився з поетом Станіславом Реп’яхом, і він запросив мене до літературної студії, яка діяла при обласній газеті «Деснянська правда».
   Того року я познайомився з багатьма чернігівськими літераторами. Цікаво, що вже тоді деякі з них були членами Спілки письменників України, зокрема, поети Леонід Горлач та Дмитро Куровський.
    При першій зустрічі з Леонідом Горлачем він енергійно потис мені руку, привітно подивився ясними, мов степові озерця, очима і, приязно усміхаючись, сказав: — Дуже приємно, що наші ряди поповнюються вихідцями з милої моєму серцю Ічнянщини. А коли ми познайомилися ближче, Леонід щиро розповів, що його власне прізвище — Коваленко, а Горлач — дівоче прізвище мами, котре він узяв як літературний псевдонім. І повідав, що народився 4 квітня 1941 року в Ріпках, але дитячі роки провів у селі Червоний Колодязь колишнього Лосинівського району. 

Український бібліограф Нінель Федорівни Королевич

    Життя людини визначається передусім сумлінним служінням улюбленій справі. Такою справою для Нінель Федорівни Королевич — першого професора в галузі бібліографії в Україні — стала бібліографія, якій вона самовіддано присвятила понад 40 років.
    Народилась Н.Ф.Королевич (до одруження Гретченко) у Харкові в сім'ї робітника. Життя її складалося непросто: вимушені переїзди під час війни, перерви у навчанні; праця на авіаційному заводі в Саратові.
    У 1945 р. 19-річна дівчина поступає на філологічний факультет (відділення слов'янської філології) Львівського державного університету ім. І.Я.Франка. Упродовж 1950—1953 рр. вона навчається в аспірантурі при Інституті мовознавства Академії наук України, після закінчення якої розпочинає трудову діяльність у Державній публічній бібліотеці України (нині — Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського).

БАСАНЕ́ЦЬ Петро Олексійович

     БАСАНЕ́ЦЬ Петро Олексійович – живописець, графік, педагог. Батько Юрія та Олександри Басанців. Чл. НСХУ (1961). Нар. художник УРСР (1990). Закін. Київ. худож. ін-т (1958; майстерня К. Трохименка), де й викладає від 1961 (нині Нац. академія образотвор. мист-ва й арх-ри): від 1981 – проф. Працює в галузі станк. живопису, станк. та книжк. графіки. Представник реалістич. напряму. Роботам притаманне поєднання громадян. пафосу з посиленою увагою до особистості героя, зокрема у творах, присвяч. гайдамац. рухові, 2-й світ. війні. Автор ілюстрацій до роману А. Хижняка «Данило Галицький» (К., 1951). У жанрі портрета створив низку психологічно переконливих образів. Учасник респ., всеукр. та закордон. (Німеччина, 1985) виставок. Персон. виставки в Ічні (1987), Чернігові (1988), Києві (1999, 2000, 2002), Прилуках (2002). Твори зберігаються у фондах Мін-ва культури і мист-в України та в НХМ. 

субота, 17 вересня 2016 р.

Петро Пулінець (1941-2001)


    В українську поезію Петро Пулінець прийшов, як у переважній більшості приходять до неї, в пору своєї юності, що випала на початок 60-х років, позначених у нашому письменстві неперебутніми талантами його дещо старших ровесників — Івана Драча, Миколи Вінграновського, Бориса Олійника, багатьох інших поетів і прозаїків, яких тепер ми зазвичай називаємо шістдесятниками.
     Випало так, що отой нескорений дух шістдесятництва по-особливому відчувався у стінах Ніжинського педінституту імені Миколи Гоголя, передовсім на філологічному факультеті, де довелося навчатися хлопцеві з невеличкого хутора Бакланова, що біля Ніжина. Щойно закінчивши вуз, видав свою першу збірку новел Євген Гуцало, ще студентами підготували свої перші поетичні збірки Леонід Горлач та Володимир Мордань, з якими в один час навчався Петро Пулінець.

четвер, 15 вересня 2016 р.

Відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 22 серпня 2016 року за № 244, прийнято національні нормативні документи України, гармонізовані з міжнародними та європейськими нормативними документами, методом підтвердження з наданням чинності з 1 вересня 2016 року:

ДСТУ ISO 2789:2016
(ISO 2789:2013, IDT)
Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика — Вперше                                
ДСТУ ISO 16439:2016
(ISO 16439:2014, IDT)
Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек — Вперше
ДСТУ ISO 11620:2016
(ISO 11620:2014, IDT)
Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек — Вперше        Джерело. - Режим доступу

В’ячеслав Становий

Поет із села Виповзова Козелецького району В’ячеслав Становий зустрічає свою 76-ту весну. У домашніх клопотах, у творчих пошуках. Віршує ще з середини шістдесятих, отже, хоч і дещо умовно, він належить до літературного покоління шістдесятників. Перші публікації В’ячеслава Станового припадають на кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття. Підготував до друку збірку поезій «Світанок України», яку через ряд причин так і не вдалося видати.
 
   Народився В. Становий 14 травня 1940 року в Орлівці Куликівського району в учительській сім’ї. Родина часто переїжджала, врешті опинилася у Виповзові. 

вівторок, 13 вересня 2016 р.

Терехович Леонід Никифорович (1941-1992)

13 вересня у великій читальній залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка відбувся круглий стіл до 75-річчя від дня народження Леоніда Тереховича. - Режим доступу

Нам рости і зростати до чистих висот,
В повний зріст ми вставати покликані.
Ми — народ! Ми — великий народ,
І пора почуватись великими.
                                                        Леонід Терехович

     Терехович Леонід Никифорович народився 26 березня 1941 року в селі Кучинівці нині Сновського району Чернігівської області, де й закінчив середню школу. Його дід, Яким, також писав вірші; його було розстріляно 1931 року, як близького до Спілки визволення України. Батько теж писав вірші, але не відомо чи видавався. Леонід Терехович служив в армії з 1961 по 1964 роки. Він працював на цегельному заводі, був свого часу електриком, будівельником тощо. 1968 року, коли Леонід працював завідуючим сільським клубом, він побив парторга, «обурений його антилюдською несправедливою позицією», за це Леоніда позбавили волі на рік по 206-й статті («хуліганство»).