середа, 10 січня 2018 р.

До 130-річчя від дня народження Г. П. Юри (1888—1966)

 Гнат Юра — найбільш м'який, скромний і делікатний з усіх режисерів театру і кіно. З усіх, з ким мені доводилося працювати.
Бучма А.

Я намагався дати нове дихання старому як світ реалістичному акторському театру, вірив у те, що новизна приходить спонтанно з новим актором-творцем, і все найкраще, що ми можемо, найкраще і велике — це підняти реалістичне дійство, якщо хочете, театральне видовище, до висот поезії.
Юра Г.

   Геніальний актор, режисер, один із засновників і художній керівник Театру ім. І. Франка (нині — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка), талановитий перекладач, драматург і інсценізатор, викладач і письменник, митець і громадянин — Гнат Петрович Юра народився 8 січня 1888 р. у с. Федвар (нині — с. Підлісне Олександрівського р-ну Кіровоградської обл.). З діда-прадіда на цій землі господарювали родини батьків Петра Юри і Меланії Ремез. Молодята покохали одне одного, одружилися, жили щасливо і дружно. Працювати доводилося багато і тяжко, може тому із тринадцяти народжених дітей залишилося у живих лише четверо. Петро служив у волості писарем, передплачував газети, любив книжки; узагалі в родині багато читали й співали, тому батьки з легкістю прищепили своїм дітям інтерес до літератури, народного побуту, чарівної пісні, спромоглися дати освіту. Тож не дивно, що селянська родина Петра та Меланії Юрів дала нашій театральній культурі чотирьох акторів — Гната Юру, Терентія Юру, Олександра Юру-Юрського та актрису Тетяну Юрівну.

неділя, 31 грудня 2017 р.

Наші земляки на захисті Батьківщини

     У час, коли Україна виборює свою волю й незалежність, свою цілісність і єдність, чернігівці не стоять осторонь. Вони відстоювали демократичне майбутнє нашої держави на Майдані, разом з побратимами з інших регіонів здобували право українців на вільне життя у європейській спільноті. З перших днів проведення антитерористичної операції тисячі наших мужніх земляків відстоюють свободу власної держави. Вони гідно несуть службу у лавах Збройних Сил та Національної гвардії України, у прикордонних військах, батальйоні спецпризначення «Чернігів», добровольчих формуваннях. Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати.     Вже не один десяток кращих синів Сіверського краю не повернувся з поля бою неоголошеної війни на сході України. Ми бережемо спогади про кожного з героїв. І низько схиляємось перед величчю їх подвигу. Вічна їм слава! Герої не вмирають! - РЕЖИМ ДОСТУПУ
 Пропонуємо до Вашої уваги огляд літератури присвячений ГЕРОЇЧНИМ СИНАМ УКРАЇНИ - НАШИМ ЗЕМЛЯКАМ.
«Дивлячись новини, ми часто бачимо сюжети про героїв –«кіборгів», про їхні звитяги. Поспілкувавшись з нашими хлопцями з Ічнянщини, які повернулись з війни, я зрозуміла, що чимало героїв живуть серед нас, але ми цього часто не помічаємо. Власне про них, моїх земляків – героїв, я і написала цю книгу»
 Олеся Реута
 
Ічнянці в АТО ("Сто бійців") [Текст] / [уклад. О. Г. Реута]. - Ніжин : Лисенко М. М., 2015. - 232 с. : іл., фот. - ISBN 978-617-640-212-1.
    Україна нині проходить через складні випробування. Схід Батьківщини охоплений вогнем. Наші військовослужбовці боронять її незалежність в умовах війни та кровопролиття. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави. Про нелегкі будні бійців АТО, волонтерів, допомогу переселенцям із зони бойових дій розповідає книжкова експозиція «Ічнянці в АТО».
     Ічнянська волонтерка Олеся Реута вважає, що ми мало знаємо про своїх земляків, які боронили або сьогодні боронять незалежність і цілісність України на Сході. І сподіваючись лише на себе і своїх однодумців, підготувала книгу «Ічнянці в АТО», яка нещодавно побачила світ. У центрі Ічні – невеличка гарненька капличка. Так ічнянці увічнили пам’ять Небесної Сотні і тих захисників України, що поповнили небесне воїнство під час неоголошеної війни на Сході. Одним з ініціаторів встановлення каплички була Олеся Реута, волонтерка, голова громадської організації «Нескорені», депутат Ічнянської міської ради. Вона вісім місяців збирала по крихтах матеріали про своїх земляків-воїнів. І от світ побачила укладена Олесею Реутою книга «Сто бійців. Ічнянці в АТО». Видання – пречудове. Автор запевняє, що це лише перша книга. В ній – історії ста земляків. А всього через пекло війни пройшло або захищають країну сьогодні 500 ічнянців. І Олеся Реута увічнить подвиг кожного.

Любіть Україну


Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Володимир Сосюра

четвер, 28 грудня 2017 р.

Нові надходження

Універсальна десяткова класифікація (УДК) : допом. та основ. табл. / Держ. наук. установа "Кн. палата України ім. Івана Федорова" ; [пер. з англ.: Б. С. Волох та ін. ; голов. ред. М. І. Сенченко ; підгот. вид.: М. Й. Ахвердова та ін. ; відп. за вип. Н. О. Петрова]. - Київ : Книжкова палата України, 2017. - 1095 с.







 Універсальна десяткова класифікація (УДК) [Текст] : алф.-предм. покажч. (зведений) / Держ. наук. установа "Кн. палата України ім. Івана Федорова" ; [голов. ред. М. І. Сенченко ; підгот. вид.: М. Й. Ахвердова та ін. ; відп. за вип. Н. О. Петрова]. - Київ : Книжкова палата України, 2017. - 902 с.




середа, 27 грудня 2017 р.

Вічна пам’ять!

    На 72-му році життя відійшов у вічність відомий український письменник, журналіст і краєзнавець, турботливий чоловік, тато і дідусь, хороша, чуйна і совісна людина – Віталій Миколайович Леус.
   Віталій Миколайович народився 2 липня 1946 року в селі Крутоярівка Прилуцького району, на Чернігівщині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Пройшов трудовий шлях від кореспондента районної газети — до головного редактора популярного всеукраїнського видання. Працював у міськрайонній газеті «Правда Прилуччини», в провідній обласній газеті «Деснянська правда», був відповідальним секретарем видань «Чернігівський вісник», «Чернігівські відомості», головним редактором всеукраїнської газети для дітей «Ліхтарик».