Чернігівські скарби - правда та вигадки

         

    1821 року на околиці Чернігова на березі річки Білоус було знайдено золотий змійовик вагою 200 грамів із грецьким та руськими написами. Знахідка цієї коштовної давньоруської речі одразу привернула увагу вчених-істориків, які охрестили її "чернігівською гривною". Було висловлене припущення, що змійовик належав чернігівському князю Володимиру Мономаху, який нібито загубив його під час полювання. Це круглий диск, прикрашений з обох боків рельєфними зображеннями та написами. З одного боку до кола вписана постать архангела Михайла у візантійському імператорському вбранні, а на зворотному - голова медузи в оточенні десятьох змій. Остання композиція характерна для окремого типу медальйонів, від чого вони й отримали свою назву.

    Скарб... Коли чуєш це магічне слово, то одразу згадуєш улюблені у дитинстві книжки про скарби на загублених в океанських просторах островах, таємничих печерах чи стародавніх замках та фортецях. Скарби - один із найпоширеніших-сюжетів легенд та переказів, які можна почути майже в кожному старовинному місті чи селі. Чимало вигадок про різноманітні скарби пов'язано і з Черніговом. Вже не одне покоління чернігівців чують розповіді про скарб гетьмана Івана Мазепи, який нібито схований у підвалах будинку полкової канцелярії, про коштовності легендарного розбійника Малєя, що закопані у печерах Болдіних гір, про золото полковника Павла Полуботка, пошуками якого переймалися ще у позаминулому столітті. Все це красиві вигадки. А чи знаходили у нашому стародавньому місті справжні скарби, якими прийнято називати старовинні коштовності? Так, знаходили, і багато. Cаме про окремі з них ця розповідь.

     Значно частіше знаходили старовинні коштовності у самому місті. Так, у 1848 році поблизу кургану Чорна могила був знайдений скарб, який складався із золотих браслетів та перснів, п'яти срібних підвісок та 57 позолочених бляшок для поясу. Є відомості'і про якусь скриньку із золотими прикрасами, яку знайшли у ті ж часи поблизу Євецького монастиря. На жаль, подальша доля цих речей невідома.

   15 червня 1878 року місцева жителька В.І. Велічковська на березі Стрижня, неподалік від сучасного художнього музею, знайшла 9 срібних гривень - злитків коштовного металу вагою близько 200 грамів кожний. Такі злитки використовувались у давньоруські часи як гроші. Цікаво, що сім зі знайдених гривень, відносяться до чернігівського типу. Це був справжній скарб, наукове значення якого набагато перевищувало ціну самого металу. Навіть зараз у музеях всього світу нараховується тільки 125 цих унікальних стародавніх грошових одиниць. Того ж року неподалік від Єкатерининської церкви відкопали два срібних колти (прикраси) та браслет зі змієподібними кінцями, які поповнили фонди Московського історичного музею.

Минали роки, і чернігівська земля дивувала любителів історії новими скарбами. 24 січня 1883 року під час копання могили для померлого протоієрея Пулковського біля Борисоглібського собору, робітники випадково натрапили на скарб давньоруських прикрас із золота та срібла. Знахідки були передані до Ермітажу, а кафедральному собору виплатили у винагороду 600 карбованців - велику на той час суму. Минуло тільки чотири роки, і Ермітаж отримав ще один подарунок від стародавнього Чернігова. Це також були ювелірні вироби із золота та срібла, які знайшли під час земляних робіт на Олександрійській площі селяни Ющенко та Красножен. На цей раз винагорода виявилась, меншою, але для простих землеробів і 200 карбованців були великими грошима.

   На жаль, не всім стародавнім коштовностям поталанило опинитися у музейних колекціях. Багато з них спіткала інша доля. Прикладом можуть стати давньоруські гривні, знайдені у 1938 році на городі будинку №39 по вул. Толстого. Хлопці, які їх відкопали, не зрозуміли наукового значення цих унікальних пам'яток старовини і не передали їх до музею, і згодом гривни загубилися.

   А ось учні середньої школи №1 Мишко та Володя виявились більш обізнаними в історії. Влітку 1957 року на розі вулиць Комсомольська і Щорса почали копати котлован для будівництва нового будинку. Хлопці спостерігали за роботою екскаватора і раптом помітили у землі щось металеве. Знайдені речі віднесли до історичного музею. Фахівці одразу оцінили значення знахідки. Серед принесених предметів особливу увагу привернули золота кришка посудини вагою 400 грамів та срібна ваза першої половини 12 століття з орнаментом, виконаним золоченою черню.

   Треба зазначити, що скарби знаходили не тільки випадково. Іноді щастило й археологам. Так, у тому ж 1957 році під час розкопок у Борисоглібськом соборі був знайдений скарб золотих речей 12 століття. До його складу входило 11 сережок, 4 ланцюжка, 2 каблучки, а також 2 срібних браслети.

   Зрозуміло, що в одній газетній публікації неможливо розповісти про всі знахідки, які були знайдені в одному з найстарших міст України. Але не можна не згадати ще два, які, на щастя, одразу потрапили до рук археологів.

   Перший з них відкопали у 1984 році під час дослідження залишків давньоруських кам'яних воріт на стародавньому чернігівському дитинці. Він складався зі срібного посуду і прикрас, які вірогідно були сховані мешканцями міста під час монголо-татарської навали.

Другий знайшли у 1999 році в районі вул. Мстиславської. До його складу входило 16 срібних гривен загальною вагою близько 3 кілограмів. Це один з найбільших подібних скарбів у Європі. Він поступається лише знайденому раніше в Швеції на острові Готланд.

В. РУДЕНОК

Джерело: Gorod.cn.ua (Чернігівський міський портал). - Режим доступу