Відділ наукової інформації та бібліографії: Георгіївський собор Данівського жіночого монастиря – один з найкращих, побудованих в Україні у XVIII сторіччі

вівторок, 5 травня 2020 р.

Георгіївський собор Данівського жіночого монастиря – один з найкращих, побудованих в Україні у XVIII сторіччі

Данівка – село у Козелецькому районі Чернігівської області, розташоване на лівому березі р. Остер.

Монастир розташований за 7 км від Козельця біля села Данівка на березі річки Остер. Монастир святого мученика Георгія, заснований 1654 року. Чернеча громада на чолі з ігуменом Симеоном Чайковським придбала у пані Тетяни Завадської-Войнілович землю поблизу Козельця для забудови Свято-Георгіївського монастиря.

З кін. XVII до кін. XVIII ст. в числі благодійників обителі не раз виступали провідні політичні діячі: по-перше, Київські полковники (в зв’язку з тимчасовим перебуванням в Козельці канцелярії Київського полку), по-друге, графи Розумовські (в зв’язку зі своїм походженням з Козелецької округи) і їх родичі Дарагани. З 1708 року почався період розквіту святині, коли сюди приїхали ченці з Почаївського монастиря (тепер це лавра). Також у цей період монастирем опікувався гетьман Іван Скоропадський.

До катерининської секуляризації поруч існували два монастирі – Свято-Георгіївський Даневський і Свято-Троїцький Козелецький, але в 1786 році останній був закритий. На згадку про нього в Георгіївській обителі в 1811 році побудували Свято-Троїцьку церкву.
В кін. XVIII – сер. XIX ст. настоятелями монастиря не раз призначали колишніх флотських ієромонахів. Один з них, ігумен Варлаам (настоятель в 1776-1777), після участі в російсько-турецькій війні отримав в дар від Константинопольського патріарха частки мощей св. муч. Трифона і Марини. Після смерті о. Варлаама ці частинки залишилися в обителі і були в числі її головних святинь (втрачені за радянських часів). В роки громадянської війни (1918-1920) в монастирі на порозі своєї келії був застрелений червоноармійцем ігумен Валентин, а одного з ієродияконів розстріляли вивівши за ворота. Потім було вигнання більшості братії, але закриття обителі відстрочив прихід в неї черниць з інших монастирів. Напередодні закриття священиком обителі служив ієромонах Феодосій, який був відомий дарами зцілення і прозорливості. Провівши останню Літургію, він передбачив закриття монастиря, а пізніше помер у засланні. Монастир став жіночим після 1917 року, а в 1934-му році його закрили. З 1937 року в монастирських будівлях був організований будинок інвалідів і людей похилого віку. Під час Другої світової війни будівлі обителі значно постраждали, зокрема була зруйнована дзвіниця. У 1995 р. почалося церковне відродження монастиря. У 1997 р. надбанням монастиря стала ікона Божої Матері «Аз есмь с вами и никтоже на вы», після чого справа відродження обителі вийшла на новий рівень: були розгорнуті великі відновні роботи, зросла кількість насельниць, налагодився духовний ритм монастирського життя.

Храм святого Георгія

1741 року розпочалося будівництво кам'яного головного монастирського храму в ім'я святого Георгія. Храм освячено 1754 року. Будівництво затягнулось аж на 29 років. Гроші на святиню давали козелецький полковник Юхим Дараган та його дружина Віра Драган, уроджена Розумовська. Георгіївський собор – один з найкращих, побудованих в Україні у XVIII сторіччі. Собор у плані прямокутний, з внутрішніми несучими колонами. Бані собору розташовуються по осі захід-схід, що традиційно для дерев'яних тридільної церков. З трьох сторін до собору приставлені невисокі квадратні тамбури. Під усім собором є підвал. Зовнішній декор храму заскромний для періоду бароко. Тільки підбанні барабани прикрашені соковитою білою ліпниною. Собор має суворий вигляд, наближений до оборонної архітектури. Він є одним з найкращих зразків відомого в Україні типу трьохкупольних, чотирьохстовпних храмів прямокутного плану. До наших днів не збереглася чотириярусна дзвіниця.

Чудотворна ікона Богородиці

В монастирі зберігається новоявлена чудотворна ікона Богородиці «Аз єсмь з вами і ніктоже на ви». За переказом вона написана з благословення святого праведника о. Іоанна Кронштадського та була келійним образом святого преподобного Серафима Верецького, який 1937 року повторив перед нею подвиг преподобного Серафима Саровського – молитовне уклінне стояння протягом 1000 днів і ночей.

З часом ікона опинилася в Україні і 1997 року була дарована Свято-Георгіївському жіночому монастирю. 23 квітня 2002 року. Даневська ікона Божої Матері «Аз есмь з вами і ніктоже на ви» внесена до списку чудотворних та встановлено день її святкування на Похвалу Божої Матері (Субота – п'ятий тиждень Великого посту).