Як ви гадаєте: що пов'язує першого українського
навколосвітнього мореплавця Юрія Лисянського та першу народну артистку України
Марію Заньковецьку? Виявляється, такий зв'язок є, і викликаний він скандальною
історією, що трапилася між предками наших видатних земляків наприкінці 18
століття! Я вже писав нещодавно про знайдену в архіві судову справу, датовану
1797 роком, про "сусідський" конфлікт поміж родинами Лисянських
(нащадком якої є капітан Юрій Лисянський) та Адасовських (звідки походить видатна
артистка Марія Заньковецька). Обидві родини належали до давньої української
"покозаченої" шляхти, займали старшинські посади у Ніжинському
козацькому полку та були сусідами по маєтку в сотенному містечку Заньки під
Ніжином. У двох словах, фабула події така. Колишній Заньківський сотник та
відставний прем'єр-майор, повітовий маршалок дворянства Дем'ян Лисянський
(рідний дядько мореплавця) доводився хрещеним батьком відставному поручику
Григорію Адасовському (пра-прадіду Марії Заньковецької), але поміж ними сталася
конфліктна ситуація. Все почалося тоді, коли хрещений батько спіймав дружину
свого похресника Уліянію на крадіжці грошей: коли подружжя гостювало в будинку
Лисянського, у останнього пропали гроші – золоті червінці. Справа дійшла до
суду і спричинилася до жорсткого протистояння поміж колись рідними людьми... У
квітні 1797 року, під час Великодньої служби, коли за традицією усі православні
христосуються, Григорій Адасовський у церкві демонстративно відмовився
обійматися зі своїм хрещеним батьком. Наступного тижня, коли Дем'ян Лисянський
перебував у гостинах у свого сусіда, рідного брата Григорія, Василя
Адасовського, трапилася прикра подія. Після завершення святкової вечері, коли
вже звечоріло, Василь Адасовський разом з дружиною вийшли провести свого
почесного гостя до дому. Коли вони разом йшли по вулиці, повз них проїхала
бричка. Оскільки вже було досить темно, Василь Адасовський спитав: хто їде?
Виявилося, що це їхали Григорій Адасовський, його дружина Уліянія та служник.
Коли бричка зупинилася, Василь Адасовський миролюбно привітав брата зі святом
та запропонував йому чарку горілки. Григорій взяв чарку і демонстративно
наблизився до свого хрещеного, щоб начебто похристосуватися, але, підійшовши,
вихлюпнув горілку йому в обличчя, вихопив у нього ціпок та почав наносити
удари. До бійки приєдналися його дружина Уліянія та служник. Вони повалили
старшого за віком (йому вже було за 60 років) Дем'яна Лисянського на землю,
почали бити його ногами та кийком по голові та ребрах, розбили голову,
пошкодили око та розірвали куртку. Невідомо чим би закінчился бійка, якби за
старого не вступилися Василь Адасовський з дружиною і не відтягли нападників...
Результатом цієї бійки стала позовна заява ("жалобниця") Дем'яна
Лисянського на свого хрещеника Григорія Адасовського "через брань, бой,
увєчьє і обіди", що була подана до "Березинського повітового
земського суду". Чим справа закінчилася для Григорія Адасовського, поки що
не ясно. Можна гадати, що суісди якось порозумілися, оскільки наступні 20 років
продовжували жити по сусідству в Заньках... Цікавим у цій справі є те, що з
конексту документа випливає, що йдеться про Борзнянський повітовий суд,
оскільки село Заньки входило до складу саме Борзнянського повіту. Власне, це не
перший випадок, коли в документах кінця 18 століття змішуються містечка Борзна
та Березна... Можливо хтось з істориків Чернігівщини стикався з таким фактом і
має пояснення?
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.