середа, 2 вересня 2015 р.

Василь Григорович Нечепа

                                            
        1 вересня виповнюється 65 років від дня народження Василя Григоровича Нечепи (1950), тенора, кобзаря-лірника, Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка. Народився у Носівці (Чернігівщина)

  У культурі кожного народу є вершини, що засвідчують його славу серед досягнень інших народів. Отак створюються високі еталони національних культур і людства загалом.
  Відомо, що символіки, глибшої за українські писанки, не було в жодного народу Землі. Загальновизнано і те, що немає у світі пісні людянішої, і мелодійнішої за українську. У ній дивовижно гармонізуються чудова мелодія, глибокі почуття та думки. А пісні наші доносять до людей одвічні національні співаки – кобзарі, лірники, бандуристи. Найзначніший серед сучасних кобзарів-лірників - наш земляк Василь Нечепа.
   Василь Григорович Нечепа, народний співак та музика України, народився 1950 року в Носівці – колишньому козацькому містечку на Чернігівщині. Найперші уроки отримав у своїй співучій родині, а трохи згодом – у місцевого таланта, народного скрипаля Олександра Сопіги. У юнацькі роки навчався в музичній школі й училищі Чернігова, де його найкращим учителем був заслужений артист України Л.Пашин. Надалі талант Василя Нечепи шліфували уроки народного артиста України С. Козака, професора Київської консерваторії. А грі на кобзі й лірі навчався у майстра світової слави О.Корнієвського, який, своєю чергою, засвоїв таємниці кобзарського та лірницького мистецтва від славетного Терентія Пархоменка.

  Кобза – це прадавній витвір української культури, унікальний серед музичних інструментів світу наявністю приструнків. Така складність кобзи зумовлена унікальністю народних мелодій України. Коли засновник класичної музики країни Микола Лисенко спробував автентично записати старосвітську думу, то йому не вистачило нотних знаків, які нині існують у нотній грамоті Європи та світу. Треба зазначити, що особиста кобза Василя Нечепи ще унікальніша, бо має на бунтах лади, а на приструнках – півтонові перемикачі. Стрій цієї кобзи діатонічний: 7 бунтів та 16 приструнків. Це дає можливість грати на діатонічному інструменті в багатьох тональностях. Кобзу Нечепі виготовив за його особистим кресленням з кобзи Пархоменка Микола Єщенко, знаний у всьому світі музичний майстер.
   Ліру Василя Нечепи виговлено, теж на його замовлення, на Мельнице-Подільській експериментальній фабриці музичних інструментів за зразком стародавніх українських колісних лір. Вона вдосконалена хроматичною клавіатурою, яка дає змогу грати в мінорі та мажорі без перенастроювання.
   Василь Нечепа – унікальний співак-музикант, нині єдиний представник старосвітської (але розвинутої ним!) чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. Він - прямий спадкоємець і продовжувач творчості Т. Пархоменка та його учня-лірника О.Гребеня.
   Окрім дивовижного виконання ним народних пісень, вражає й сам репертуар. Окремі твори сягають часів гомерівської «Ілліади», а то й індоарійської «Рамаяни». Так, у пісні «Ой, зійди, місяць...» йдеться про сватання дівчини до хлопця, яку неприхильна до неї мати відважує конем вороним. Цей аратто-арійський звичай досі зберігається в Індії, а в Україні побутував ще років двісті тому; коріння ж його сягають принаймні дев’яти тисячоліть – започаткованої в Дунайсько-Дніпровському регіоні Аратти, найдавнішої держави світу.
   Народний кобзар-лірник, козак-характерник Запорозького Спасу наголошує на значущості національної ідеї щорічними паломництвами на загальнолюдські святині України: на Кам’яну Могилу з її найпершим у світі Священним Письмом ХІІ-ІІІ тисячоліть до Різдва Христового, на Хортицю з її ведичними святилищами та найпершої в новій Європі республікансько-демократичною Конституцією козаків-запорожців…
   Василь Нечепа як ніхто вміє передати людяність, щем і злет народної пісні. Таких митців не кожному поколінню випадає почути й побачити! Узяти хоч би першу пісню з нового компакт-диску «Було колись в Україні». Ця козацька пісня 500-річної давнини починається словами:

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває…


   За голосом і постаттю кобзаря бачиш рідну землю, сплюндровану ординцями, турчинами, ляхами. Мати виряджає сина на боротьбу з ворогами, відриваючи від себе, на смерть, якої козак не боїться, бо вірить у свою незнищенність. І коли мати, не витримуючи болю розлуки, намагається запросити назад до хати – «голівоньку змити», – лицар відкриває надлюдську таїну незнищенності: вона у злитті Людини з Вітчизною:

…Мені, мамо, й дощі змиють.

А розвіють буйні вітри,

А розчешуть густі терни.



   До записів, що оце перед нами, увійшли співи з моновистав Майстра «Пісні з берегів зачарованої Десни», «Зоряна вічність», «Через віки і серця» та пісні з голосу матері геніального кіномитця Олександра Довженка (до речі, земляка Нечепи).
   Особливо потрібно відзначити ті прабатьківські твори, які віднайшов у народі й опрацював особисто Нечепа: «Світи місяченьку», «Про Адама і Єву», згадана вище «Ой зійди, місяць…». Для пісень Майстра характерні неймовірно гармонійне й глибоке (як у «Гомін, гомін…») злиття людини з природою, з Всесвітом, дивовижна етнокультурна глибочінь.
   З 1967 року В.Нечепа працював у багатьох колективах. Був солістом ансамблю пісні й танцю радянських військ у Німеччині, заслуженого народного хору «Десна», виступав у Чернігівському народному хорі й у фольклорному ансамблі «Сівери» при Чернігівській філармонії, який сам і створив. З 1985 року виступає як кобзар-лірник-співак. Він випустив на професійну сцену десятки «Соколят» Чернігівського гурту кобзариків.
   Його знають тепер не тільки по всій Україні, а й далеко за її межами – у США, Канаді, Британії, Австралії, Нідерландах. Майстер несе за кордон народну культуру України.
   Унікальний талант  і багатогранна діяльність   Василя Григоровича Нечепи гідні «Книги рекордів Гіннеса»!

Бібліографія

 «І мене в сім’ї великій…» : [мистецький проект – 200 концертів «Уклін тобі, Тарасе» до 200-річчя Великого Кобзаря, які проводить лауреат Шевченківської премії кобзар-лірник Василь Нечепа, впродовж 2012-2013 рр. відбувся в багатьох містах і селах України] // Слово Просвіти. – 2013. – 7-13 березня. – С. 1.

«Історія прадавньої держави України в її піснях» від Василя Нечепи : [14 січня в конференц-залі Національної бібліотеки ім.. В. І. Вернадського відбувся концерт «Історія прадавньої держави України в її піснях» Народного артиста України В. Г. Нечепи] // Культура і життя. – 2013. – 18 січня. – С. 2.

 8 листопада у Національній музичній академії України відбувся концерт до Дня української писемності та мови : [співав Василь Нечепа] // Культура і життя. – 2012. – 16 листопада. – С. 2.

Василь Нечепа – лауреат конкурсу «Зірка Коста-талант» // Носівські вісті. – 2015. – 17 січня. – С. 7.

Добрынина Л. Василь Нечепа: 30 лет филармонической деятельности / Лариса Добринина // Деснянская неделя. – 2012. – 1 ноября. – С. 2.

Зажитько І. Під звуки кобзи : [про Василя Нечепу] / Іван Зажитько // Деснянська правда. – 2013. – 15 серпня. – С. 8.

Кобзарські мандри Василя Нечепи : [у Києві в Українському домі 14 березня 2012 р. відбувся творчий вечір лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, народного артиста України Василя Нечепи] // Деснянська правда. – 2012. – 29 березня. – С. 4.

 Лугова О. Кобзарева осінь Василя Нечепи / Ольга Лугова // Культура і життя. – 2013. - 8 листопалда. – с. 11.

Маестро Скоромний у Чернігові : [нещодавно в Чернігівському академічному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка відбувся концерт кобзаря Василя Нечепи] // Деснянська правда. – 2013. – 4 липня. – С. 8.

 Мартиненко К. Василь Нечепа запрошує : [у Чернігівському обласному філармонічному центрі 7 листопада відбудеться сольний концерт Василя Нечепи[ / Катерина Мартиненко // Гарт. – 2012. – 1 листопада. – С. 13.

 Н. Войтенко Тарасова верба від Василя Нечепи : [Народний артист України, кобзар-лірник Василь Нечепа минулого тижня перебував у Носівці з благодійними концертами] / Н. Войтенко // Носівські вісті. – 2012. – 8 грудня. – С. 1.

Науменко В. Сила і зброя кобзаря-лірника : [Василь Нечепа] / Валентина Науменко // Деснянська правда. – 2012. – 22 листопада. – С. 6.

Нечепа В. Як пісня і кобза єднають українців / Василь Нечепа // Деснянська правда. – 2015. – 22 жовтня. – С. 6.

Нечепа В. Дума про Морозенка. До 140-річчя від дня народження кобзаря-лірника Терентія Пархоменка : [Василь Нечепа про розмірковує про кобзарство на Україні та творчість видатного кобзаря-лірника Терентія Пархоменка] / Василь Нечепа // Слово Просвіти. – 2012. – 1-7 листопада (№ 44). – С. 13.

Нечепа В. Зірка Коста – талант : [про кобзарські виступм Василя Нечепи за кордоном] / Василь Нечепа // Деснянська правда. – 2014. – 13 листопада. – С. 7. + // СВІТ-інфо. - 2014. - 20 листопада. - С. 15.

Нечепа В. У мене один офшор – Україна / Василь Нечепа ; інтерв'ю Інга Вітківська // Чернігівські відомості. – 2012. – 28 листопада. – С. 19.

Різдвяні втіхи і образи Василя Нечепи : [Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Василь Нечепа ділиться думками про свою творчість і сьогодення] // Деснянська правда. – 2015. – 15 січня. – С. 6.

 Титаренко Л. Мандри тривають : [ародний артист України, лауреат Шевченківської премії, відомий кобзар-лірник Василь Нечепа дав у черкаському Музеї «Кобзаря» свій 175-й концерт «Уклін тобі, Тарасе!»] / Лілія Титаренко // Голос України. – 2013. – 20 грудня. – С. 11.

Ювілей Василя Нечепи : анонс // Сіверщина. – 2012. – 1 листопада. – С. 2.

Немає коментарів:

Дописати коментар