Задрімала зима у сосновому лісі,
Під старим деревцем зачаровано спить,
А над нею зірки і закоханий місяць
Мерехтить усю ніч, без кінця мерехтить.
А над нею пташки - снігурі і синиці
Колискові виспівують наперебій.
Та не чує зима. Мабуть, добре їй спиться
У задумі прекрасно-холодній своїй.
Задрімала зима, підкорилася втомі,
Тільки це ненадовго усе, лиш на миь.
То морозом тріщить, хуртовиною стогне,
То сріблястим сніжком в піднебесся летить.
(Тетяна Череп-Пероганич)
Під старим деревцем зачаровано спить,
А над нею зірки і закоханий місяць
Мерехтить усю ніч, без кінця мерехтить.
А над нею пташки - снігурі і синиці
Колискові виспівують наперебій.
Та не чує зима. Мабуть, добре їй спиться
У задумі прекрасно-холодній своїй.
Задрімала зима, підкорилася втомі,
Тільки це ненадовго усе, лиш на миь.
То морозом тріщить, хуртовиною стогне,
То сріблястим сніжком в піднебесся летить.
(Тетяна Череп-Пероганич)
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.