Будинок з ляльками на Лісковиці

    Лісковиця... Один із наймальовничіших куточків Чернігова. Можна годинами блукати цими звивистими вуличками, кожного разу відкриваючи для себе щось нове... Затишний будиночок у зелені саду, тонке мереживо дерев’яного різьблення... Саме тут, на Лісковиці, біля самісінького підніжжя Болдиних гір стоїть старовинний будинок, який місцеві жителі називають «дім із ляльками».
     Не помітити його важко, адже фасадом він виходить просто на вулицю. Дім був збудований наприкінці ХІХ століття дворянином Чирьєвим. Про це свідчила і металева табличка, закріплена на стіні, яку ще чудово пам’ятають лісковицькі старожили. А от назву «будинок із ляльками» дім отримав через своє незвичне оздоблення. Розповідає відомий дослідник чернігівської старовини, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок: «Над вікнами були зображення жіночих голівок, які, на щастя, збереглися і до сьогодні. Колись на даху також можна було побачити чотири фігурних колони, які жителі Лісковиці називали «дідами». Свого часу господарі будинку облаштували біля нього навіть електричне освітлення. Біля дому стояли два стовпи з електричними ліхтарями, що для тих часів було неабиякою рідкістю. Сам дім мав два виходи: у двір і на вулицю. Всередині був великий зал, від якого відходила решта кімнат. Знаменитий дім і своїми мешканцями. Тут жив відомий на всю Російську імперію музикант і музикознавець Євген Богословський. А нині тут мешкають нащадки знаного чернігівського історика Петра Добровольського. Правнучка історика, Агнеса Борисівна, із гордістю демонструє сімейну реліквію – глечик, який її бабусі, Лідії, старшій дочці Петра Добровольського, подарував відомий археолог Дмитро Самоквасов за участь у археологічних розкопках. 

     Після революції «дім із ляльками» дещо змінив профіль. Розповідає Володимир Руденок: «З 1919 і до першої половини 20-х років тут був комсомольський клуб. Старожили розповідають, що тут збиралася молодь. Вели, звісно, і політичні розмови, але також і відпочивали: співали пісень, спілкувалися. Після того, як клуб ліквідували, дім знову став жилим. Тоді, очевидно, зникли і фігурні стовпи, які знаходилися на даху. Під час війни тут була явочна квартира Держбезпеки, господарем помешкання був Михайло Шевченко».
     А от чому над вікнами будинку з’явилися вишукані жіночі голівки? Дослідники не можуть сказати про це нічого конкретного, зате серед місцевих жителів існує сумна і красива легенда. Розповідають, що у господаря будинку була красуня-донька, яка померла дуже молодою. Вбитий горем батько вирішив увічнити портрет дочки над вікнами будинку. І тепер вишукані жіночі голівки вже понад сотню років дивляться на перехожих міцно зберігаючи свою таємницю...

Джерело: Чернігівський формат. - Режим доступу