Ось і знову прийшла до нас довгоочікувана весна, яка щороку несе на землю Божу благодать, тепло, море сонця, радість пробудження природи, а цієї днини ще й славний ювілей величної ЛЮДИНИ - Григорія Васильовича Самойленка. Феноменом покликання талановитої Людини, видатного вченого, справжнього науковця, інтелектуала високої проби на довгі роки стала філологічна царина. Ніжинщині вкотре пощастило на невтомного дослідника, провідного науковця, талановитого вченого, свідомого свого вибору як покликання та обов'язку.
Далекого вже сьогодні 1970 року після закінчення аспірантури в найпрестижнішому столичному університеті імені Тараса Шевченка до Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя приїхав Григорій Васильович Самойленко - людина винятково самодисциплінована, високо позитивна в усіх загаль-носповідувальних людських і громадських вимірах, енергійна, наполеглива, впевнена у своїх силах.
Далекого вже сьогодні 1970 року після закінчення аспірантури в найпрестижнішому столичному університеті імені Тараса Шевченка до Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя приїхав Григорій Васильович Самойленко - людина винятково самодисциплінована, високо позитивна в усіх загаль-носповідувальних людських і громадських вимірах, енергійна, наполеглива, впевнена у своїх силах.
Першотравень... Це весняна пора, коли в природі вже все ожило, забуяло яблуневим квітом, розмаїтим травозіллям. Саме такої сонцесяйної і життєствердної пори - 1 травня 1935 року - у робітничій сім'ї в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області народився Григорій Васильович Самойленко. Дитинство ювіляра припало на важке довоєння, лихоліття війни і голодні та холодні повоєнні роки, воно було наповнене ранньою працею. Саме в цей період у напруженому плині сільського життя формувалися й міцніли підвалини духу, велика сила волі, життєва стійкість, витривалість, жага до знань. Після закінчення середньої школи та чотирирічної служби на Північному Флоті в дивізії торпедних катерів Григорій Васильович Самойленко успішно навчався в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на філологічному факультеті. У 1963 році випускника столичного університету радо зустріла Згурівська восьмирічна школа-інтернат. Саме тут розпочалася плідна педагогічна діяльність ювіляра, яка тривала чотири роки. У стінах Згурівської школи-інтернату відбулося знайомство з особливо дорогою для Григорія Васильовича людиною - дружиною Надією Флорівною. Ось уже скоро й золоте весілля, уже майже 50 років це миле подружжя в мирі та злагоді крокує по життю. Надія Флорівна і Григорій Васильович зростили двох прекрасних синів, які стали відомими в Україні вченими. Та найбільшою радістю і втіхою для ювіляра сьогодні є дві внучки і маленький онук Андрійко, продовжувач славного роду Самойленків.
У Ніжинській вищій школі Григорій Васильович пройшов плідний викладацький шлях, перебуваючи на посадах асистента (1970), старшого викладача (1971-1972), доцента (1973-1988), професора (із 1989), завідувача кафедри і декана філологічного (історико-філологічного) факультету. Доктором філологічних наук учений став у 1988 році.
Талановитий літературознавець однаково залюблений у барви художнього слова, історію рідної та зарубіжної культури, краєзнавство і педагогічну роботу, якій присвятив більше півстоліття (52 роки!) свого життя, Григорій Васильович - мудрий, талановитий і творчий Учитель і керівник. Протягом 20 років він очолював філологічний (пізніше, відроджений з його ініціативи та найактивнішої участі в розбудові, історико-філологічний) факультет (1972-1974, 1988-2004). Одночасно з 1974 року і до сьогодні Григорій Васильович - зразковий завідувач кафедри. Спочатку російської і зарубіжної літератури (1974-1988), пізніше створеної ним кафедри історії культури і народознавства (1991-2003), а з 2004 року і до сьогодні ювіляр очолює провідну на факультеті кафедру світової літератури та історії культури. Досвідчений і передбачливий керівник протягом багатьох років на ґрунті справжньої інтелігентності, партнерства і довіри гуртує навколо себе як колектив філологічного факультету, так і колектив кафедри світової літератури та історії культури. Григорій Васильович успішно готує педагогічні та наукові кадри для всієї України. Його учні (тисячі вчителів і десятки кандидатів філологічних, педагогічних наук) плідно працюють у середніх і вищих навчальних закладах, академічних установах України, творчо реалізуючи ідеї свого Вчителя.
Сучасний науковий світ знає Григорія Васильовича і як глибокого науковця, що досліджує українську та російську літературу, культуру, є одним із фундаторів українського гоголезнавства, і як члена кількох спеціалізованих вчених рад, і як мудрого наставника, щирого порадника, найвагомішим досягненням якого є підготовлені учні та наукові праці широкого діапазону, які добре знають і цінують у багатьох вишах України. Виявом високої громадянської зрілості, українського патріотизму є сформована вченим наукова школа регіонального вивчення літератури та культури Полісся. Серед опублікованих понад 500 наукових праць (47 монографій, 29 навчальних посібників, бібліографічних покажчиків і статей) особливу увагу науковців привертають монографії «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ століть», «Культура Чернігівщини XI - першої половини XVII ст.», «Марія Заньковецька і Поліський край», які у 2005 році на конкурсі «Краща книга року 2004» справедливо були визнані найкращими, кваліфіковані авторитетним журі як по-новаторському самобутні змістовні твори. Вони посіли перше місце в номінації «Наукова література». Виразно помітними стали й інші краєзнавчі праці вченого, зокрема монографії «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013) та ін.
Досить значним досягненням Григорія Васильовича є праці, присвячені вивченню історії Ніжинської вищої школи. Опубліковано десятки біобібліографічних покажчиків, присвячених видатним ученим (серія «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи»), а також бібліографічний довідник «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи». Найбільшою приємністю для працівників університету стала праця Григорія Васильовича та Олександра Григоровича Самойленків «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005), в якій із почуттям великої пошани та любові до засновників вишу, до митців зі світовими іменами, до своїх колег - викладачів давно минулих і сучасних років - на багатому архівному та документальному матеріалах віддзеркалено двохсотрічну історію Ніжинської вищої школи.
Щедрим ужинком у творчому доробку ювіляра є монографії і бібліографічні праці, присвячені творчості Миколи Гоголя. Григорій Васильович став ініціатором вивчення спадщини Миколи Гоголя в Ніжинській вищій школі, активним організатором проведення наукових конференцій, випуску гоголівських збірників. Учений активізував написання засадничих праць, що сприяло створенню в університеті Гоголезнавчого центру, відомого нині далеко за межами України. До визначних праць ученого належать «М. В. Гоголь і літератури народів СРСР» (1984), «Н.В. Гоголь и Нежин. Нежинская гимназия высших наук князя Безбородко, начало творчества» (1989, у співавторстві), «Гоголь і Ніжин» (2008), «Творча спадщина Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь у XX ст.» (2009) та багато інших. Фундаментальна монографія «Гоголь і Ніжин» (2008) на конкурсі «Краща книга 2009» у номінації «Наукова література» посіла друге місце.
Якісний викладацький склад багатьох сучасних кафедр університету, репрезентований докторами і кандидатами наук із філології, історії, педагогіки, - це результат багаторічної, копіткої і напруженої праці професора Григорія Васильовича Самойленка як засновника і відповідального редактора ДАКівського наукового збірника «Література та культура Полісся» (із 1990 року побачили світ 77 випусків), відповідального редактора «Наукових записок Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки», упорядника та наукового редактора багатьох наукових збірників праць. Із глибокою вдячністю відзначають це викладачі всіх кафедр університету, а особливо - філологічного факультету.
Сьогодні в Україні й далеко за її межами ім'я вченого широкого діапазону - літературознавця, фундатора українського гоголезнавства, бібліографа, історика культури, краєзнавця - Григорія Васильовича Самойленка широковідоме, воно давно вписане в історію українського літературознавства, добре знане у всьому слов'янському культурологічному світі. Григорій Васильович - доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2006), нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1985) і «За трудову доблесть» (1986). Наукова, педагогічна й громадська діяльність Г. В. Самойленка справедливо відзначена численними нагородами: медалями імені А. С. Макаренка Міністерства народної освіти України (1990), імені М. В. Гоголя (за вагомий внесок у розвиток освіти, науки, культури (2009)); знаками «За відмінні успіхи в роботі» Міністерства вищої освіти СРСР (1980), «Відмінник народної освіти України» (1982), «Відмінник народної освіти Республіки Казахстан» (1980), «За наукові досягнення» Міністерства освіти України (2009), «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імена Миколи Гоголя» (2010); почесними грамотами Міністерства народної освіти (1995, 1998, 2000, 2006). Г. В.Самойленко став лауреатом літературної премії ім. М. Коцюбинського (1990), премії в галузі науки і вищої освіти ім. Г. Вороного (2011) та державної літературно-мистецької премії ім. М. Гоголя (2013). Григорій Васильович є членом Національної спілки краєзнавців України (2010), йому присвоєно звання Почесного громадянина міста Ніжина (1999). У 2012 році за сумлінну багаторічну працю, тематичні широти наукових досліджень, актуальність і перспективність багатопланового доробку Г. В. Самойленка нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня («за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Соборності і Свободи України»).
Із вершин прожитого і пережитого, вимріяного й осмисленого сьогодні добре видно і стежки, і дороги, які вели Вас, вельмишановний Григорію Васильовичу, до художнього тексту, літературознавчих парадигм, культурологічних глибин, гоголезнавчих студій... Невтомна праця для Вас завжди була насолодою і змістом життя, а любов до літератури, глибина думки, невичерпність інтересів, величність душі, щирість, доброта і водночас виняткова воля, рішучість, відданість улюбленій справі гідні захоплення. Ви зуміли гармонійно поєднати мудрість науковця, досвід педагога, справедливість керівника, батьківську любов і дідусеву ласку. Нехай Господь Бог дарує Вам міцне здоров'я, свіжі сили й невичерпну творчу наснагу на довгі-предовгі роки. Щедрих Вам ужинків із ниви наукової та педагогічної.
У Ніжинській вищій школі Григорій Васильович пройшов плідний викладацький шлях, перебуваючи на посадах асистента (1970), старшого викладача (1971-1972), доцента (1973-1988), професора (із 1989), завідувача кафедри і декана філологічного (історико-філологічного) факультету. Доктором філологічних наук учений став у 1988 році.
Талановитий літературознавець однаково залюблений у барви художнього слова, історію рідної та зарубіжної культури, краєзнавство і педагогічну роботу, якій присвятив більше півстоліття (52 роки!) свого життя, Григорій Васильович - мудрий, талановитий і творчий Учитель і керівник. Протягом 20 років він очолював філологічний (пізніше, відроджений з його ініціативи та найактивнішої участі в розбудові, історико-філологічний) факультет (1972-1974, 1988-2004). Одночасно з 1974 року і до сьогодні Григорій Васильович - зразковий завідувач кафедри. Спочатку російської і зарубіжної літератури (1974-1988), пізніше створеної ним кафедри історії культури і народознавства (1991-2003), а з 2004 року і до сьогодні ювіляр очолює провідну на факультеті кафедру світової літератури та історії культури. Досвідчений і передбачливий керівник протягом багатьох років на ґрунті справжньої інтелігентності, партнерства і довіри гуртує навколо себе як колектив філологічного факультету, так і колектив кафедри світової літератури та історії культури. Григорій Васильович успішно готує педагогічні та наукові кадри для всієї України. Його учні (тисячі вчителів і десятки кандидатів філологічних, педагогічних наук) плідно працюють у середніх і вищих навчальних закладах, академічних установах України, творчо реалізуючи ідеї свого Вчителя.
Сучасний науковий світ знає Григорія Васильовича і як глибокого науковця, що досліджує українську та російську літературу, культуру, є одним із фундаторів українського гоголезнавства, і як члена кількох спеціалізованих вчених рад, і як мудрого наставника, щирого порадника, найвагомішим досягненням якого є підготовлені учні та наукові праці широкого діапазону, які добре знають і цінують у багатьох вишах України. Виявом високої громадянської зрілості, українського патріотизму є сформована вченим наукова школа регіонального вивчення літератури та культури Полісся. Серед опублікованих понад 500 наукових праць (47 монографій, 29 навчальних посібників, бібліографічних покажчиків і статей) особливу увагу науковців привертають монографії «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ століть», «Культура Чернігівщини XI - першої половини XVII ст.», «Марія Заньковецька і Поліський край», які у 2005 році на конкурсі «Краща книга року 2004» справедливо були визнані найкращими, кваліфіковані авторитетним журі як по-новаторському самобутні змістовні твори. Вони посіли перше місце в номінації «Наукова література». Виразно помітними стали й інші краєзнавчі праці вченого, зокрема монографії «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013) та ін.
Досить значним досягненням Григорія Васильовича є праці, присвячені вивченню історії Ніжинської вищої школи. Опубліковано десятки біобібліографічних покажчиків, присвячених видатним ученим (серія «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи»), а також бібліографічний довідник «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи». Найбільшою приємністю для працівників університету стала праця Григорія Васильовича та Олександра Григоровича Самойленків «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005), в якій із почуттям великої пошани та любові до засновників вишу, до митців зі світовими іменами, до своїх колег - викладачів давно минулих і сучасних років - на багатому архівному та документальному матеріалах віддзеркалено двохсотрічну історію Ніжинської вищої школи.
Щедрим ужинком у творчому доробку ювіляра є монографії і бібліографічні праці, присвячені творчості Миколи Гоголя. Григорій Васильович став ініціатором вивчення спадщини Миколи Гоголя в Ніжинській вищій школі, активним організатором проведення наукових конференцій, випуску гоголівських збірників. Учений активізував написання засадничих праць, що сприяло створенню в університеті Гоголезнавчого центру, відомого нині далеко за межами України. До визначних праць ученого належать «М. В. Гоголь і літератури народів СРСР» (1984), «Н.В. Гоголь и Нежин. Нежинская гимназия высших наук князя Безбородко, начало творчества» (1989, у співавторстві), «Гоголь і Ніжин» (2008), «Творча спадщина Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь у XX ст.» (2009) та багато інших. Фундаментальна монографія «Гоголь і Ніжин» (2008) на конкурсі «Краща книга 2009» у номінації «Наукова література» посіла друге місце.
Якісний викладацький склад багатьох сучасних кафедр університету, репрезентований докторами і кандидатами наук із філології, історії, педагогіки, - це результат багаторічної, копіткої і напруженої праці професора Григорія Васильовича Самойленка як засновника і відповідального редактора ДАКівського наукового збірника «Література та культура Полісся» (із 1990 року побачили світ 77 випусків), відповідального редактора «Наукових записок Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки», упорядника та наукового редактора багатьох наукових збірників праць. Із глибокою вдячністю відзначають це викладачі всіх кафедр університету, а особливо - філологічного факультету.
Сьогодні в Україні й далеко за її межами ім'я вченого широкого діапазону - літературознавця, фундатора українського гоголезнавства, бібліографа, історика культури, краєзнавця - Григорія Васильовича Самойленка широковідоме, воно давно вписане в історію українського літературознавства, добре знане у всьому слов'янському культурологічному світі. Григорій Васильович - доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2006), нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1985) і «За трудову доблесть» (1986). Наукова, педагогічна й громадська діяльність Г. В. Самойленка справедливо відзначена численними нагородами: медалями імені А. С. Макаренка Міністерства народної освіти України (1990), імені М. В. Гоголя (за вагомий внесок у розвиток освіти, науки, культури (2009)); знаками «За відмінні успіхи в роботі» Міністерства вищої освіти СРСР (1980), «Відмінник народної освіти України» (1982), «Відмінник народної освіти Республіки Казахстан» (1980), «За наукові досягнення» Міністерства освіти України (2009), «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імена Миколи Гоголя» (2010); почесними грамотами Міністерства народної освіти (1995, 1998, 2000, 2006). Г. В.Самойленко став лауреатом літературної премії ім. М. Коцюбинського (1990), премії в галузі науки і вищої освіти ім. Г. Вороного (2011) та державної літературно-мистецької премії ім. М. Гоголя (2013). Григорій Васильович є членом Національної спілки краєзнавців України (2010), йому присвоєно звання Почесного громадянина міста Ніжина (1999). У 2012 році за сумлінну багаторічну працю, тематичні широти наукових досліджень, актуальність і перспективність багатопланового доробку Г. В. Самойленка нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня («за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Соборності і Свободи України»).
Із вершин прожитого і пережитого, вимріяного й осмисленого сьогодні добре видно і стежки, і дороги, які вели Вас, вельмишановний Григорію Васильовичу, до художнього тексту, літературознавчих парадигм, культурологічних глибин, гоголезнавчих студій... Невтомна праця для Вас завжди була насолодою і змістом життя, а любов до літератури, глибина думки, невичерпність інтересів, величність душі, щирість, доброта і водночас виняткова воля, рішучість, відданість улюбленій справі гідні захоплення. Ви зуміли гармонійно поєднати мудрість науковця, досвід педагога, справедливість керівника, батьківську любов і дідусеву ласку. Нехай Господь Бог дарує Вам міцне здоров'я, свіжі сили й невичерпну творчу наснагу на довгі-предовгі роки. Щедрих Вам ужинків із ниви наукової та педагогічної.
Джерело: Бойко Н. Щедрий науковий і викладацький ужинок професора Г. В. Самойленка / Надія Бойко // Альма-матер. - 2015. - № 16 (квітень). - Вкладка.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.