четвер, 25 червня 2015 р.

Григорій Васильович Самойленко


   Ось і знову прийшла до нас довгоочікувана вес­на, яка щороку несе на землю Божу благодать, тепло, море сонця, радість пробудження природи, а цієї дни­ни ще й славний ювілей величної ЛЮДИНИ - Григо­рія Васильовича Самойленка. Феноменом покликання талановитої Людини, видатного вченого, справжнього науковця, інтелектуала високої проби на довгі роки стала філологічна царина. Ніжинщині вкотре пощас­тило на невтомного дослідника, провідного науков­ця, талановитого вченого, свідомого свого вибору як покликання та обов'язку.
   Далекого вже сьогодні 1970 року після закін­чення аспірантури в найпрестижнішому столичному університеті імені Тараса Шевченка до Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя приїхав Григорій Васильович Самойленко - людина винятково самодисциплінована, високо позитивна в усіх загаль-носповідувальних людських і громадських вимірах, енергійна, наполеглива, впевнена у своїх силах.

   Першотравень... Це весняна пора, коли в природі вже все ожило, забуяло яблуневим квітом, розмаїтим травозіллям. Саме такої сонцесяйної і життєствердної пори - 1 травня 1935 року - у робітничій сім'ї в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області на­родився Григорій Васильович Самойленко. Дитинство ювіляра припало на важке довоєння, лихоліття війни і голодні та холодні повоєнні роки, воно було наповнене ранньою працею. Саме в цей період у напруженому плині сільського життя формувалися й міцніли під­валини духу, велика сила волі, життєва стійкість, ви­тривалість, жага до знань. Після закінчення середньої школи та чотирирічної служби на Північному Флоті в дивізії торпедних катерів Григорій Васильович Само­йленко успішно навчався в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на філологічному факультеті. У 1963 році випускника столичного уні­верситету радо зустріла Згурівська восьмирічна школа-інтернат. Саме тут розпочалася плідна педагогічна діяльність ювіляра, яка тривала чотири роки. У стінах Згурівської школи-інтернату відбулося знайомство з особливо дорогою для Григорія Васильовича людиною - дружиною Надією Флорівною. Ось уже скоро й золоте весілля, уже майже 50 років це миле подружжя в мирі та злагоді крокує по життю. Надія Флорівна і Григорій Васильович зростили двох прекрасних синів, які стали відомими в Україні вченими. Та найбільшою радістю і втіхою для юві­ляра сьогодні є дві внучки і маленький онук Андрій­ко, продовжувач славного роду Самойленків.
   У Ніжинській вищій школі Григорій Васильович пройшов плідний викла­дацький шлях, перебува­ючи на посадах асистента (1970), старшого виклада­ча (1971-1972), доцента (1973-1988), професора (із 1989), завідувача кафедри і декана філологічного (історико-філологічного) фа­культету. Доктором філологічних наук учений став у 1988 році.
   Талановитий літературознавець однаково залюблений у барви художнього слова, історію рідної та зарубіжної культури, краєзнавство і педагогічну роботу, якій присвятив більше півстоліття (52 роки!) свого життя, Григорій Васильович - мудрий, талано­витий і творчий Учитель і керівник. Протягом 20 ро­ків він очолював філологічний (пізніше, відроджений з його ініціативи та найактивнішої участі в розбудові, історико-філологічний) факультет (1972-1974, 1988-2004). Одночасно з 1974 року і до сьогодні Григорій Васильович - зразковий завідувач кафедри. Спочатку російської і зарубіжної літератури (1974-1988), пізні­ше створеної ним кафедри історії культури і народо­знавства (1991-2003), а з 2004 року і до сьогодні юві­ляр очолює провідну на факультеті кафедру світової літератури та історії культури. Досвідчений і             перед­бачливий керівник протягом багатьох років на ґрунті справжньої інтелігентності, партнерства і довіри гур­тує навколо себе як колектив філологічного факуль­тету, так і колектив кафедри світової літератури та історії культури. Григорій Васильович успішно готує педагогічні та наукові кадри для всієї України. Його учні (тисячі вчителів і десятки кандидатів філологіч­них, педагогічних наук) плідно працюють у середніх і вищих навчальних закладах, академічних установах України, творчо реалізуючи ідеї свого Вчителя.
   Сучасний науковий світ знає Григорія Васильо­вича і як глибокого науковця, що досліджує україн­ську та російську літературу, культуру, є одним із фундаторів українського гоголезнавства, і як члена кількох спеціалізованих вчених рад, і як мудрого наставника, щирого по­радника, найвагомішим досягненням якого є під­готовлені учні та наукові праці широкого діапазону, які добре знають і цінують у багатьох вишах України. Виявом високої громадян­ської зрілості, українського патріотизму є сформова­на вченим наукова школа регіонального вивчення літератури та культури По­лісся. Серед опублікова­них понад 500 наукових праць (47 монографій, 29 навчальних посібників, бібліографічних покажчи­ків і статей) особливу увагу науковців привертають монографії «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ століть», «Культура Чернігівщини XI - першої полови­ни XVII ст.», «Марія Заньковецька і Поліський край», які у 2005 році на конкурсі «Краща книга року 2004» справедливо були визнані найкращими, кваліфікова­ні авторитетним журі як по-новаторському самобутні змістовні твори. Вони посіли перше місце в номінації «Наукова література». Виразно помітними стали й інші краєзнавчі праці вченого, зокрема монографії «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Тарас Шевченко і Ні­жинська вища школа» (2013) та ін.
   Досить значним досягненням Григорія Васильо­вича є праці, присвячені вивченню історії Ніжинської вищої школи. Опубліковано десятки біобібліографічних покажчиків, присвячених видатним ученим (серія «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи»), а також бібліографічний довідник «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи». Найбільшою приємністю для працівни­ків університету стала праця Григорія Васильовича та Олександра Григоровича Самойленків «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005), в якій із почут­тям великої пошани та любові до засновників вишу, до митців зі світовими іменами, до своїх колег - ви­кладачів давно минулих і сучасних років - на багатому архівному та документальному матеріалах віддзерка­лено двохсотрічну історію Ніжинської вищої школи.
   Щедрим ужинком у творчому доробку ювіляра є монографії і бібліографічні праці, присвячені творчос­ті Миколи Гоголя. Григорій Васильович став ініціато­ром вивчення спадщини Миколи Гоголя в Ніжинській вищій школі, активним організатором проведення на­укових конференцій, випуску гоголівських збірників. Учений активізував написання засадничих праць, що сприяло створенню в університеті Гоголезнавчого центру, відомого нині далеко за межами України. До визначних праць ученого належать «М. В. Гоголь і лі­тератури народів СРСР» (1984), «Н.В. Гоголь и Нежин. Нежинская гимназия высших наук князя Безбородко, начало творчества» (1989, у співавторстві), «Гоголь і Ніжин» (2008), «Творча спадщина Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь у XX ст.» (2009) та багато інших. Фундаментальна монографія «Гоголь і Ніжин» (2008) на конкурсі «Краща книга 2009» у номінації «Наукова література» посіла друге місце.
   Якісний викладацький склад багатьох сучасних кафедр університету, репрезентований докторами і кандидатами наук із філології, історії, педагогіки, - це результат багаторічної, копіткої і напруженої праці професора Григорія Васильовича Самойленка як за­сновника і відповідального редактора ДАКівського наукового збірника «Література та культура Полісся» (із 1990 року побачили світ 77 випусків), відповідаль­ного редактора «Наукових записок Ніжинського дер­жавного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки», упорядника та наукового редактора багатьох наукових збірників праць. Із глибокою вдячністю від­значають це викладачі всіх кафедр університету, а особливо - філологічного факультету.
   Сьогодні в Україні й далеко за її межами ім'я вче­ного широкого діапазону - літературознавця, фун­датора українського гоголезнавства, бібліографа, іс­торика культури, краєзнавця - Григорія Васильовича Самойленка широковідоме, воно давно вписане в іс­торію українського літературознавства, добре знане у всьому слов'янському культурологічному світі. Григорій Васильович - доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2006), нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1985) і «За трудову доблесть» (1986). Наукова, педагогічна й громадська діяльність Г. В. Са­мойленка справедливо відзна­чена численними нагородами: медалями імені А. С. Макаренка Міністерства народної осві­ти України (1990), імені М. В. Гоголя (за вагомий внесок у роз­виток освіти, науки, культури (2009)); знаками «За відмінні успіхи в роботі» Міністерства вищої освіти СРСР (1980), «Від­мінник народної освіти Украї­ни» (1982), «Відмінник народної освіти Республіки Казахстан» (1980), «За наукові досягнення» Міністерства освіти України (2009), «Заслужений працівник Ніжинського державного              уні­верситету імена Миколи Гоголя» (2010); почесними грамотами Міністерства народної освіти (1995, 1998, 2000, 2006). Г. В.Самойленко став лауреатом літературної премії ім. М. Коцюбинського (1990), премії в галузі науки і ви­щої освіти ім. Г. Вороного (2011) та державної літера­турно-мистецької премії ім. М. Гоголя (2013). Григорій Васильович є членом Національної спілки краєзнавців України (2010), йому присвоєно звання Почесного гро­мадянина міста Ніжина (1999). У 2012 році за сумлінну багаторічну працю, тематичні широти наукових       дослі­джень, актуальність і перспективність багатоплано­вого доробку Г. В. Самойленка нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня («за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток незалежної Української держави, ва­гомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Соборності і Свободи України»).
   Із вершин прожитого і пережитого, вимріяного й осмисленого сьогодні добре видно і стежки, і дороги, які вели Вас, вельмишановний Григорію Васильовичу, до художнього тексту, літературознавчих парадигм, культурологічних глибин, гоголезнавчих студій... Не­втомна праця для Вас завжди була насолодою і зміс­том життя, а любов до літератури, глибина думки, невичерпність інтересів, величність душі, щирість, доброта і водночас виняткова воля, рішучість, від­даність улюбленій справі гідні захоплення. Ви зуміли гармонійно поєднати мудрість науковця, досвід пе­дагога, справедливість керівника, батьківську любов і дідусеву ласку. Нехай Господь Бог дарує Вам міцне здоров'я, свіжі сили й невичерпну творчу наснагу на довгі-предовгі роки. Щедрих Вам ужинків із ниви на­укової та педагогічної.

Джерело: Бойко Н. Щедрий науковий і викладацький ужинок професора Г. В. Самойленка / Надія Бойко // Альма-матер. - 2015. - № 16 (квітень). - Вкладка.

Немає коментарів:

Дописати коментар