середа, 17 червня 2015 р.

Козацька старшина як меценат церковного мистецтва Чернігівщини (за матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського)

   У період гетьманування І. Самойловича, а особливо в добу І. Ма­зепи, розквітає українське церковне мистецтво. Чернігів був одним з го­ловних культурних осередків. З містом цього часу пов'язані імена ві­домих церковних, літературних і політичних діячів Л. Барановича,  І Галятовського, Ф. Углицького, Д. Туптала (Ростовського), І. Мак­симовича. Тут зосереджувалось чимало можновладних і впливових сі­мей козацької старшини: Дуніни-Борковські, Лизогуби, Мокрієвичі, Полуботки. Спільними зусиллями представники світської і духовної еліти відновлювали і будували нові культові споруди. Козацька стар­шина, володіючи значними багатствами, виступала як основний фунда­тор церковного мистецтва, вкладала кошти в будівництво і реставра­цію храмів, їх оздоблення. Як свідчать джерела, на кошти І. Мазепи у Чернігові закінчене будівництво Троїцького собору, 10 тисяч золотих було видано ним на відновлення Борисоглібського монастиря.
  В Чернігівському історичному музеї зберігається чимало предметів декоративно-прикладного мистецтва, які були пожертвувані в церкви Чернігівщини козацькою старшиною.
   Чудовим витвором українського золотарства є великі за розміра­ми і красиві за формою шати чудотворної ікони Богородиці Іллінської (И-2719), яка була написана ченцем чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря Григорієм (Геннадієм) Лубенським в 1658 р. і, як свід­чить Д. Ростовський і літопис Величка, з 1662 р. прославилась чудеса­ми. Ікону оточують 7 медальйонів з богородичними сюжетами в обра­мленні соковитих пагінців з пишними квітами на золотому тлі. Під іконою — герб Мазепи з літерами «ІМГВЦПВЗ» (Іван Мазепа геть­ман війська царської пресвітлої величності запорізького), в оточенні арматури, серед якої чітко карбовані булави, бунчуки, келепи, поро­хівниці. Обабіч герба — своєрідно трактовані військовий табір і            архі­тектурний ансамбль міста. Зверху над іконою — фігурна пластина з карбованою «Коронацією Богородиці». Весь простір навколо компози­ції прикрашений майстерно виконаними великими соковитими квітами на стеблах. Ще вище — 2 янголи тримають вензель «MARIA». Увінчує шати оздоблена квітами митра:3 Присутність герба свідчить про при­четність Мазепи до його створення. У цій роботі яскраво простежують­ся основні риси барокко — монументальність, пишна декоративність орнаментики, парадність і урочистість, що повністю утвердились в ук­раїнському ювелірному мистецтві в кінці XVII ст. В цілому високоху­дожній твір не позбавлений і певних вад: досить примітивно і грубо карбовані обличчя, непропорційні фігури янголів. Схиляємось до дум­ки, висловленої В. Модзалевським та П. Савицьким, що шати вигото­влені за зразками німецьких ювелірів, чиї вироби у II пол. XVII ст. були поширені як в Західній Європі, так і в Україні.

Більш детально читайте:
Арендар Г. Козацька старшина як меценат церковного мистецтва Чернігівщини [Електронний ресурс] - Режим доступу

Немає коментарів:

Дописати коментар