До 100-х роковин пам’яті Івана Франка

     Нинішній рік багатий на круглі дати в житті видатних українців. 28 травня минає 100 років з дня смерті Івана Франка, а 27 серпня виповниться 160 років з дня його народження. Упродовж 60 років важкого, сповненого великих труднощів і поневірянь життя, за 40 років творчої діяльності у вкрай несприятливих суспільних, матеріальних, побутових і родинних умовах, ця людина виконала колосальний обсяг інтелектуальних робіт. І. Франко збагатив українську культуру й літературу глибокодумними високохудожніми творами. Він однаково успішно і високопродуктивно працював у багатьох літературних жанрах, а також у публіцистиці. Франко — автор фундаментальних наукових праць з різних галузей українознавства, зокрема з шевченкознавства і фольклористики.

   Уся творча спадщина Франка ніколи не була видана. Вона ще й досі не досліджена науковцями. За висновками літературознавців, її обсяг перевищує сотню томів. Десятки науковців — працівників спеціалізованих академічних закладів тривалий час наполегливо досліджують багатогранний творчий доробок великого українця, написаний українською, польською, німецькою та деякими іншими мовами.

    Іван Франко став тим, яким його знає Україна і світ, завдяки патріотизму, палкій синівській любові до рідного народу. А також — величезній природній обдарованості, працьовитості й цілеспрямованості. Він мав абсолютну пам’ять. Ще в юнацькі роки міг прослухати німецькою мовою двогодинну лекцію з усесвітньої історії, а потім слово у слово повторити все почуте.

   Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття в Україні не було людей, рівних Франкові за обсягом і глибиною знань, силою творчого таланту, аналітичних здібностей і продуктивності. Він був справжнім енциклопедистом і міг би стати окрасою будь-якої з найпередовіших європейських культур.

   Але, незважаючи на спокуси зажити заможно і щасливо в одній із багатих західноєвропейських країн, працюючи на її духовному полі, він залишився назавжди вірним Україні і рідному народові. Все свідоме життя служив своєму народові, працюючи на ниві української культури й літератури. Усе життя невтомно боровся за духовне, національне і соціальне визволення українського народу.

   Крім літературної діяльності, Франко багато працював у галузі публіцистики. Був також знаним політичним діячем.

   Він багато зробив для того, аби твори українських письменників, які через заборону Московщиною нашої прекрасної мови неможливо було надрукувати в Наддніпрянській Україні, змогли побачили світ у Галичині. Звідти вони нелегально потрапляли у Велику Україну.

   Ще молодим і недосвідченим Івана Франка запрошували до свого табору галицькі москвофіли — зрадники українського народу, агенти царату, запроданці московщини. На превелике щастя, у період болісних ідейних пошуків талановитий юнак познайомився з київським професором Михайлом Драгомановим (брат Олени Пчілки, рідний дядько Лесі Українки), який навернув його до свідомого українства.

   І. Франко як літератор, публіцист і громадський діяч дбав про поширення в підавстрійській частині України української національної і державницької свідомості, зробив надзвичайно багато для того, щоб тамтешні русини, бойки, лемки, буковинці, гуцули й закарпатці відчували себе невід’ємною частиною великого, єдиного українського народу. Завдяки невтомній просвітницькій діяльності Франка, його учнів і послідовників у Західній Україні відбувся бурхливий процес національного відродження. Туди на деякий час перемістився центр українського самостійницького руху. Без усього зробленого для України Франком неможливою була б національно-визвольна боротьба галичан, поява січових стрільців, згодом ОУН та УПА.

    І. Франко — наш Атлант, який багато років тримав на собі українське небо. Отож виконаймо заповіт геніального поета і мислителя — розбиймо нарешті дощенту кам’яну скалу байдужості, невігластва, зневіри і розбрату. Бо тільки після цього “Прийде нове життя, добро нове у світ” і в Україну. Вічна слава і пам’ять Іванові Франку!

Джерело: Ковальчук А.«Лупайте сю скалу!» : [до 100-х роковин пам’яті Івана Франка] / Анатолій Ковальчук // Слово Просвіти. - 2016. - 2-8 червня (322). - С. 3.

ФОТОАРХІВ: