понеділок, 22 серпня 2016 р.

До 160-річчя від дня народження І. Я. Франка (1856-1916)

Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості.
                                                                                                                                    Рильський М.

Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мойого рідного народу та загальнолюдським поступовим, гуманним ідеям. Тим двом провідним зорям я, здається, не споневірився досі ніколи і не споневірюся, доки мойого життя.
                                                                                                                                    Франко І.

 
     Крізь простір і час долинули до нас пристрасні слова Великого Каменяра, осяяні сподіваннями на те, що його важка праця в ім'я кращого майбутнього народу не пропаде даремно, буде оцінена наступними поколіннями людей. Іван Франко — національний дух-хоронитель та славетний син України, літературна спадщина якого величезна, а твори завоювали всесвітнє визнання. Він був поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком, ученим, теоретиком літератури, істориком, філософом, етнографом, фольклористом, економістом і публіцистом. Геніальність митця виявляється в тому, що його творчість і через століття хвилює та захоплює. Доробок письменника навіть став предметом дослідження спеціальної галузі науки — франкознавства.

    Народився І. Франко наприкінці серпня 1856 р. у с. Нагуєвичі на Дрогобиччині. Його батько був ковалем, дуже шанованою на селі людиною. За працьовитість, природний розум і товариське, доброзичливе ставлення до людей він користувався великим авторитетом серед селян. "Як чоловік і ремісник, він мав велику повагу не тільки в своїм селі, але широко в окрузі", — писав про батька І. Франко в одному з автобіографічних листів. Іван дуже любив його, малим ще хлопчиком частенько бував у кузні, де тато в кутку приладнав йому спеціальне сидіння. "Тут я сидів цілими годинами, — згадував І. Франко, — слухав і дивився. Все мене цікавило. Мені зовсім не нудилось дивитись хоть і як довго на огонь, на тоту невеличку, синяву поломінь, що мов випливала лагідно з розжареного, червоного угля при рівнім, одностайнім подуві міха. Я слідив за кождим куснем вугля, як він, зразу чорний, облитий тим синявим огником, поволі червонів, а далі білів, розпадався на кусники, меншав і таяв, мов потовчений сріблистий лід. Так само й залізо, розпалюване в огні, цікавило мене. Я лякався за нього, кілька разів батько в кліщах всував який кусень до грані, — мені здавалося, що й воно мусить чути біль..."20. Батьковій кузні І. Франко присвятив схвильовані рядки в оповіданні "У кузні (Із моїх споминів)" (1902), підкресливши, що вона мала вплив на все його життя. "На дні моїх споминів, — писав він, — десь там у найглибшій глибині горить огонь. Невеличке огнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі... Се огонь в кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі".
    Мати І. Франка, Марія Миколаївна Кульчицька, перша прищепила синові любов до народної пісні, прилучила до багатющих скарбів народної творчості, що стало грунтом для формування могутнього таланту майбутнього письменника.
    Уже дорослим І. Франко з любов'ю згадував матір, пісні, яких вона його навчила, у поезії "Пісня і праця":
Пісне, моя ти сердечна дружино, 
Серця відрадо в дні горя і сліз, 
З хати вітця, як єдинеє віно, 
К тобі любов у життя я приніс.

Тямлю як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я; 
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя.

"Мамо, голубко! — було налягаю. — 
Ще про Ганнусю, шумильця, вінки!" 
"Ні, синку, годі! Покіль я співаю, 
Праця чекає моєї руки".
    Виховуючись у шанованій родині, малий Франко вже в дитячі роки відрізнявся від однолітків особливими рисами своєї вдачі й характеру: ріс допитливою, сміливою і незалежною дитиною з добрим, чутливим і вразливим серцем. Змалку Іванко любив і розумів багату і різнобарвну підгірську природу, що оточувала його. Про неї він згадує в автобіографічних оповіданнях "Малий Мирон" (1879), "Микитичів дуб" (1880) та "Під оборогом" (1905), яке назвав "правдивий образок із моїх дитячих літ" та в інших.
      У шість років хлопчика відвели до так званої тривіальної (початкової) школи, де він мешкав у свого дядька по матері. "На шостім році життя батько віддав мене до сільської школи, до сусіднього села Ясениці-Сільної. В Нагуєвичах є школа ще від 1828 р., але далеко, в горішньому кінці села, для того віддано мене в сусіднє село до брата моєї матері, шляхтича "загонового" Павла Кульчицького, досить бідного селянина і одного з найсимпатичніших людей, яких я знаю"[23] (з листа І. Франка М. Драгоманову). У Ясеницькій школі Іван навчився читати та писати українською, польською, німецькою, рахувати та співати під час церковної служби. У ті ж роки хлопчик познайомився з першими книжками, що були в бібліотеці нагуєвицького сільського священика Йосипа Левицького, автора граматики української мови та перекладача творів Ґете й Шіллера.
    Після початкової школи батьки віддали Іванка до "нормальної", у Дрогобичі. Викладання там велося німецькою, а ставлення до учнів було жорстким, якщо не сказати — жорстоким. Незважаючи на важкі умови навчання, І. Франко дуже скоро став першим учнем у класі. На жаль, батькові не довелося довго пишатися успіхами сина: у травні 1865 р. він помер, покинувши дружину з чотирма дітьми на руках. Мати І. Франка вийшла заміж удруге, узявши у прийми бідного, але порядного та працьовитого парубка, що замінив сиротам батька. До нього І. Франко ставився з глибокою повагою та вдячністю; вітчим подбав і про те, щоб хлопець продовжив освіту, тому в 1867 р. Іван вступив до Дрогобицької гімназії. Там хлопцеві довелося нелегко: як сина селянина його посадили в кутку, на "ослячу лаву", глузували з його чуприни та великих батькових чобіт. Та незабаром виявилося, що цей сільський хлопець — найздібніший учень у класі. Успіхи пояснювалися не тільки обдарованістю Івана, а й пристрастю до читання: у ті роки він уже почав збирати власну бібліотеку, яка за часів гімназії нараховувала близько 500 томів. У перший рік навчання у І. Франка були певні труднощі через польську мову викладання (українська належала до необов'язкових предметів, як співи). Польських підручників не було, тому вчили частково з німецьких або слухали усні пояснення вчителів. Та згодом навчання ввійшло в нормальну колію. Маючи надзвичайну пам'ять, юнак лише частково нотував сказане вчителем, а все інше запам'ятовував майже слово в слово і відповідав учителям завжди на відмінно. І. Франко успішно вивчав не лише загальні дисципліни — математику, українську, польську, німецьку, грецьку (введена у третьому класі) мови, а й вчився малювати (у першому і другому класі змальовував орнаментику, а у третьому перейшов до фігуральних малюнків), співати (у третьому класі цілий рік вивчав теорію музики і сольфеджіо).
    Літні канікули Іван обов'язково проводив у рідному селі, допомагаючи вітчимові по господарству, а у вільний час збирав фольклор, записував приповідки, пісні та коломийки від матері та сусідів.
    У травні 1872 р. мати І. Франка тяжко захворіла, а на початку літа померла. Йдучи до шостого класу гімназії, Іван був уже круглим сиротою, як і його брати Захар і Онуфрій та маленька сестра Юлія. Проте вітчим — Гринь Гаврилик — продовжував опікуватися дітьми. Доброю жінкою виявилася мачуха, колишня наймичка ксьондза в Ясениці-Сільній. Іван також приязно ставився до неї, як згадує сучасник І. Франка М. Хом'як, називав її тільки мамою. "Моя мама дуже дбає, щоб я не зголоднів!" — не раз говорив він знайомим про мачуху.
    Незважаючи на важкі матеріальні та моральні обставини життя цілковитого сироти, духовний розвиток Франка-гімназиста відбувався надзвичайно швидко. Зібравши понад п'ятсот книжок у власній бібліотеці, користуючись книгозбірнями вчителів І. Верхратського, Ю. Турчинського, а також Франца Лімбаха, батька свого шкільного товариша, Іван прочитав величезну кількість творів класиків світової літератури ще в гімназійні часи. Один із дослідників життя і творчості І. Франка зауважує: "Шекспір, Ґете, Шіллер, Лессінґ, Клопшток, Красіцький, Красінський, Ежен Сю, Коцебу, Ауербах, Гейне, Діккенс, Жан Поль, Віктор Гюго, Гуцков, Міцкевич, Віланд, Кляйст, Поль де Кок, Дюма, Сервантес, Вальтер Скотт, Майєр, Шевченко, Костомаров, Стороженко, Марко Вовчок, Куліш, Руданський, Мирний, Котляревський, Метлинський, Федькович, Хом'яков та інші, "Русалка Дністровая", річники журналу "Правда", "Слово про полк Ігоря", "Краледворський рукопис", "Пісня про Нібелунґів", "Махабхарата", староєврейська біблійна поезія і багато іншого — ось далеко не повний, складений на основі розкиданих і випадкових згадок про цей період, але вартий уваги реєстр Франкового позашкільного читання"[24].
    Повернувшись до Дрогобича, юнак ще більше читає, готуючись до вступу у Львівський університет. Улітку 1875 р. Іван познайомився з О. Рошкевич, сестрою свого товариша. Молоді люди заприязнилися, пізніше симпатія переросла у глибоке кохання. Ольга була музою та натхненницею багатьох творів письменника, саме їй він присвятив першу поетичну збірку "Баляди і розкази" (1876). Але цій гарній парі не судилося бути разом. Батьки дівчини наполягли на їхньому розриві, адже вважали І. Франка недостойним їхньої доньки через селянське походження та бідність. Дізнавшись, що Ольгу примусили вийти заміж, Іван тяжко захворів, про свої почуття та ставлення до кохання він писав: "Хвилини, в котрих я любив... були, може, найкращі в моїм житті — жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості"[25].
    У той час юнак почав писати власні твори. Також із метою кращого пізнання людей він багато подорожував рідним краєм, збирав фольклор та накопичував враження. Приблизно тоді налагоджуються перші контакти І. Франка з культурно-освітніми установами, видавництвами і видавцями: з М. Білоусом у Коломиї, з театром О. Бачинського, з редакцією львівського журналу "Друг", органом "москвофільського" "Академического кружка", з "виділом" (радою) "Просвіти" у Львові тощо.
    Починаючи від травня 1874 р. Іван досить часто пише Василю Давидяку, якого редакція студентського часопису "Друг" уповноважила вести ділове листування з автором-початківцем з приводу його творів. Ці епістоли, а також дві збірки Франкових творів того періоду дають уявлення про роботу молодого письменника в різних жанрах — поезії, прозі, драматургії, перекладах.
     У дрогобицький період у творчій діяльності І. Франка найбільше місце займала поезія: він склав дві збірки віршів (першу почав ще в 1874 р.) і намагався їх надрукувати. За допомогою звернувся спочатку до свого шкільного товариша Когута, що жив у Львові, а потім до В. Давидяка з проханням, щоб дізнались про умови видання. Урешті-решт його перші вірші були надруковані на сторінках журналу "Друг". Не менш творчо активним був І. Франко і у жанрі драматургії: у останні гімназійні роки він писав драми, трагедії, драматичні поеми тощо. А також захоплювався античною літературою, яка розширювала його творчі горизонти, збагачувала естетичними знаннями, зокрема — специфіки побудови драматичного твору. Важливо те, що І. Франко перекладав найкращі зразки давньогрецької літератури — "Іліаду" та "Одіссею" Гомера, "Антіґону" та "Електру" Софокла. Його глибоко хвилювали й цікавили богоборські мотиви в давньогрецькій літературі, особливо міфи про Прометея.
   Ряд перекладів драматичних творів виникли внаслідок співробітництва Франка із західноукраїнським театром "Руська бесіда" під керівництвом О. Бачинського. Для театру Іван переклав драму німецького письменника Карла Гуцковг. "Уріель Акоста", п'єсу австрійського драматурга Фердінанда Раймунда "Марнотратник". Переклав і переробив оперету Г. Сутіє "Пенсіонерки", мелодраму французьких письменників Людовика Галеві та Анрі Мельяка "Прекрасна Єлена" (музика Жака Оффенбаха), а також відому німецько-хорватську оперету Й. Гаріша та І. Заїца "Облога корабля".
   Із ранніх драматичних спроб І. Франка найбільший інтерес становлять оригінальні п'єси, написані на матеріалі слов'янської історії і фольклору, — "Три князі на один престол" (1874) та "Славой і Хрудош" (1875).
   Улітку 1875 р. І. Франко успішно склав іспити за курс гімназії і 26 липня одержав похвальне свідоцтво зрілості. Блискуче закінчення реальної гімназії імені Франца Йосифа у Дрогобичі давало право Іванові вчитися у виші, і у вересні того ж року він прибув до Львова, а 14 жовтня вступив на філософський факультет університету з наміром вивчати класичну філософію, українську мову та літературу.
    І. Франко із запалом і великою енергією взявся за навчання: уже в перший зимовий семестр 1875—1876 навчальних років він слухав лекції з історії української літератури — про Руський літопис та слов'янську міфологію професора О. Огоновського, "енциклопедію і методологію класичної філології" та аналіз і оцінку "Електри" Софокла професора 3. Вєнцлевського, "Про "Поетику" Арістотеля" професора Є. Черкавського тощо.
   За свідченням дослідників життя і творчості митця — М. Возняка та С. Щурата — І. Франко мусив здавати колоквіальні іспити О. Огоновському згідно з університетськими наказами. Тільки в разі успішного складання цих іспитів він мав право бути звільненим від платні за навчання та одержувати стипендію (власне, стипендію з фонду С. Гловінського — 157 золотих і 50 центів австрійської валюти щорічно Франко одержував ще з 15 січня 1875 р., будучи учнем Дрогобицької гімназії, а з 14 січня 1876 р., за рішенням Крайової ради (виділу), він як студент Львівського університету одержував уже 210 золотих). Цікаво, що, дізнавшись про підвищення стипендії, І. Франко одразу вирішив ці гроші "пустити в дію" — на видання літературних творів. "Мені підвищили стипендіум на річних 210 золотих, — писав І. Франко до О. Рошкевич 29 лютого 1876 р. — На тоту інтенцію зібралось нас трьох таких лапсардаків, щоби видати твори прозові, а іменно повісті Устияновича... Паралельно з цим думаємо видавати книжечками твори, переводжені із іних словесностей. Початок має зробити Ґете "Фауст", мого перекладу"[26].
    Навчання у Львівському університеті мало загалом певне позитивне значення для розвитку Франка — літератора і вченого, хоча казенна суха схоластична наука "цісарсько-королівських" професорів, що мали єдине завдання — виховати вірнопідданих чиновників Австро-Угорської монархії, — з самого початку його не задовольняла. Як і в гімназії, під час навчання в університеті І. Франко активно займався самоосвітою, читав багато художньої літератури та, звісно ж, писав. У 1876 р. вийшла його перша поетична збірка "Баляди і роскази" (присвячена коханій), а на початку 1877 — перші оповідання бориславського циклу ("Ріпник", "На роботі", "Навернений грішник"), які відкрили нову сторінку в історії української літератури, бо опрацьовували нову тему — важкого робітничого життя.
   В університеті студент І. Франко виростає в одного з прогресивних громадських діячів Галичини; журнал "Друг", співробітником якого він був, став центром, навколо якого гуртувалася передова молодь. Активна життєва та громадянська позиція призвели до того, що юнака у червні 1877 р. заарештували та кинули до в'язниці. Через півроку відбувся суд, де Іванові за розповсюдження та зберігання нелегальної забороненої літератури присудили півтора місяці арешту, виплату штрафу, не врахувавши при цьому досудове незаконне тримання під вартою.
   Після виходу з тюрми для І. Франка настали ще важчі часи. Його позбавили стипендії, а для повного сироти це було майже катастрофою. Тоді ж стався вищезгаданий розрив з О. Рошкевич, який завдав тяжких душевних страждань. Ліки від усіх негараздів Іван знайшов у творчості, занурившись у роботу з головою. Разом із М. Павликом вони почали видавати часопис "Громадський друг", перший номер якого побачив світ через місяць після звільнення І. Франка. І хоча через кілька днів журнал конфіскували, товариші не опустили рук: вони вирішили підготувати неперіодичні збірники більше п'яти аркушів, які за тодішніми австрійськими законами не підлягали цензурі. Нове видання отримало назву "Дзвін", де й були надруковані славнозвісні Франкові "Каменярі". Цей часопис також конфіскували, але з деяким запізненням, тому його номери встигли розійтися Україною, потрапивши навіть до її Східної частини. Наступний збірник подібного спрямування вийшов під назвою "Молот" (січень 1879 р.).
    Велику видавничу роботу І. Франко поєднував з громадською та публіцистичною діяльністю. Деякий час був фактичним редактором польської прогресивної газети "Ргаса", також організував гуртки самоосвіти, де читав робітникам лекції тощо. Не полишав Великий Каменяр і літературної діяльності: написав багато поетичних та прозових творів — "Оловець", "Мавка", "Микитичів дуб", "Муляр", "Boa constrictor" та багато іншого.
   Початок 1880 р. видався для письменника дуже важким. У березні він виїхав зі Львова до Коломиї, отримавши запрошення попрацювати репетитором, але в дорозі його заарештували вдруге. Після трьох місяців безпідставного ув'язнення І. Франка в супроводі поліцейських вислали до рідного села. Вітчим був незадоволений поведінкою Івана, адже односельці почали пліткувати, тому І. Франко спробував повернутися до Коломиї, але без документів зробити це було дуже складно Отримавши паспорт, Іван деякий час залишався на батьківщині, де вдень працював у полі, допомагаючи вітчимові, а ввечері упорядковував матеріали до повісті "Борислав сміється", а також написав славнозвісного "Захара Беркута". Восени 1880 p. І. Франко повернувся до Львова, бажаючи продовжити навчання, але через репутацію "революціонера та неблагонадійного" університет довелося залишити.
   У 1881 р. і. Франко став співвидавцем часопису "Світ", після закриття якого (1882) працював у редакції часопису "Зоря", газеті "Діло" (1883— 1885). Навесні 1885 p. І. Франко перебував у Києві, де познайомився з Ольгою Хоружинською. Це була розвинена та освічена дівчина з демократичними поглядами, привітна і дотепна. Восени того ж року Іван написав Ользі листа із проханням стати його дружиною. Дівчина знала, що він не кохав її так, як О. Рошкевич, але дуже любила його, тому погодилася. 16 травня 1886 р. молоді люди обвінчались, на час одруження нареченій було 22, а Франкові — 30 років. Іван Якович активно залучав дружину до громадського життя, вона стала його другом та помічником, читала коректуру, вела кореспонденцію. І. Франко присвятив дружині збірку "З вершин і низин" (1887). На світ одне за одним з'явилися діти: Андрій, Тарас, Петро, Ганна. Родина жила дуже бідно, дружина хворіла, грошей не вистачало, як зазначають деякі франкознавці, "над І. Франком завжди висіла примара бідування, безгрошів'я і навіть голоду"[27]. Із 1887 р. та протягом десяти років Іван Якович працював у щоденній польській газеті "Kurjer Lwowski", аби прогодувати сім'ю, хоча ця робота не дуже йому подобалася. Як би там не було, а праця в польськомовному виданні наклала відбиток на творчість та життя митця: чимало творів, у тому числі й художніх, він написав польською мовою, брав участь у польському літературному процесі того часу.
   Усупереч таким несприятливим умовам І. Франко як письменник протягом 1881—1888 рр. зробив дуже багато. Видатним явищем в історії української літератури був вихід збірки "З вершин і низин", що ознаменував собою новий етап у розвитку українського поетичного слова. Тогочасна провладна критика несхвально зустріла книгу поезій, митця почали цькувати, писати гнівні рецензії.
   Національні відносини в Галичині були тоді дуже складні. Цісарський уряд всіляко сіяв етнічну ворожнечу; незважаючи на це та будучи справжнім українцем-патріотом, І. Франко вважав, що люди різних національностей можуть мирно співіснувати, тому написав за життя частину творів польською та німецькою мовами, за що не раз був розкритикований. Іван Якович писав: "Знаю, що деякі земляки вважали, а може і досі ще вважають мою працю в тих й інших чужомовних публікаціях коли вже не відступництвом від справи та письменства рідного народу, то щонайменше страченим часом, згаяним на щоденну непродуктивну працю, часом, який я міг би був обернути на праці, далеко вартніші та корисніші для нашого письменства, нашого народу... Оглядаючи своїми споминами ті часи, проведені в "наймах у сусідів", можу сказати, що вони зовсім не були страчені ані для мене особисто, ані навіть для інтересів нашого народу, для яких я в тім часі зробив далеко більше, ніж котрий-будь із найвидатніших діячів того часу..."[28].
   У 1889 р. письменника заарештували утретє, але згодом за відсутністю доказів звільнили. Наступного року вийшла збірка оповідань "В поті чола", у 1891 — "Украдене щастя", у 1896 — "Зів'яле листя", у 1898 — "Мій ізмарагд", було написано і багато прозових творів.
   Попри важкі сімейні обставини (хвороба дружини та смерть сина Андрія), письменник і громадський діяч І. Франко плідно працював до останнього дня життя. На початку століття світ побачили нові твори: збірка "Із днів журби", "Добрий заробок", а також значні літературознавчі та фольклористичні праці — "Із секретів поетичної творчості", "Студії над українськими народними піснями". У 1913 р. громадськість відзначила 40-річчя творчої діяльності І. Франка. До цього свята готувався збірник "Привіт Іванові Франкові в сорокалітє його письменницької праці 1874—1914", який побачив світ аж у 1916 р. На урочистому зібранні з цієї святкової нагоди виступили із привітаннями представники культури українського, чеського, польського, шведського народів — усього більше сорока країн вітали Великого Каменяра! 
   Наприкінці життя всесвітньо славетний митець бідував. Будучи тяжко хворим, Франко продовжував жити уявою: у думці відвідував найулюбленіші куточки природи, бродив по лісах, у горах, під вітами зелених смерек. Ці настрої схвильовано передано в одному з останніх віршів:

Не раз думка гуляє 
По ярах, по долинах, 
Гриби в лісі збирає, 
Зависа на вершинах, 
Дише воздухом чистим, 
Смерековим бальзамом, 
Грає з сонцем огнистим...

   28 травня 1916 р. І. Франка не стало. Звістка про його смерть, що сталась у Львові, швидко облетіла всі слов'янські країни. Від багатьох прихильників таланту Франка з усіх куточків надходили до Львова телеграми й листи, у яких висловлювались туга і сум з приводу смерті видатного українського письменника і мислителя, співця свободи й правди. На день похорону до Львова прибуло багато шкільної й студентської молоді, робітників та інтелігенції — попрощатися із Каменярем прийшло кілька тисяч людей. Поховали видатного сина України на Личаківському кладовищі у Львові,
   До його могили не заростає народна стежка, його спадщину вивчають усе нові покоління, бо в його творах правда про темне минуле, про гноблення людини силами тьми і насильства. У його доробку вони знаходять вічний вогонь любові до людини й свободи, гарячий поклик до боротьби за щасливе майбутнє людства.

ЛІТЕРА ТУРА
Основні видання творів І. Я. Франка

Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — Київ : Наук, думка, 1976—1986. — 50 т.

Додаткові томи до "Зібрання творів у пятидесяти томах". — Київ : Наук. думка, 2009—2010. — Т. 51—54.

Довідковий том. — Київ : Наук, думка, 1989. — 328 с.

Додаткові томи до "Зібрання творів у пятидесяти томах". — Київ : Наук, думка, 2009. — Покажчик купюр. — 336 с.

Твори : в 3 т. — Київ : Наук, думка, 1991. — (Бібліотека української літератури. Дожовтнева українська література. — 1991. — 665, [7] с. : портр.

Вибране : для серед, та старш. шк. віку. — Київ : Школа : НКП, 2008. — 463 с. — (Бібліотека шкільної класики).

Твори : у 20 т. — Київ : Держлітвидав України, 1951—1956. —20 т.

Твори : у 3-х т. — Київ : Книгоспілка, 1925. — 3 т.

Твори : у 2 т. — Київ : Дніпро, 1981. — Т. 1. — 532, [ 1 ] с.

Твори : [для серед, та ст. шк. віку]. — Київ : Молодь, 1955. — 360, [2] с.,[1] арк. портр. — (Шкільна бібліотека).

Вибране. — Київ : Худож. літ., 1954. — 398, [І] с, [1] арк. портр. Вибрані оповідання. — Київ : Держлітвидав України, 1947. — 445, [І] с., [ 1 ] арк. портр.

Вибрані статті про народну творчість. — Київ : вид. Акад. наук УРСР, 1955.—    292 с.

Вибрані суспільно-політичні і філософські твори. — Київ : Держполіт-видав, 1956. — 499 с.: портр.

Вибрані твори. — Київ : Ін Юре, 2006. -— 1079 с. : іл., портр. — (Класики української літератури).

Вибрані твори. — Київ : Країна мрій, 2009. — 542, [1] с. : портр. ; 24 см. — (Серія "Духовні джерела").

Вибрані твори. — Київ : Шанс, 2013. — 493, [2] с. — (Шкільна бібліотека). 

Вибрані твори. — Харків : Ранок, 2009. — 318 с. — (Серія "Українські класики" : у 12 т.; т. 7).

Вибрані твори : у 3 т. — Київ : Дніпро, 1973. — 3 т.

Вибрані твори = Välogatott miivei. — Ужгород : Карпати, 2008. — 270 с. : портр.

Вибрані твори. — Київ : Шанс, 2013. — 493, [2] с. — (Шкільна бібліотека). Вибрані твори. — Харків : Ранок, 2.009. — 318 с. — (Українські класики; т. 7).

"І знову бачу тя, село моє родинне..." : (вибр. праці І. Франка про Нагуєвичі). — Дрогобич : Коло, 2008. — 143 с.

Boa Constrictor : повість. — Вінніпег : Накладом вид. спілки "Тризуб", 1956. — 91, [1] с.: портр.

Boa Constrictor ; Борислав сміється ; Бориславські оповідання / Іван Франко. — Дрогобич : Лосвіт, 2012. —479 с., [8] арк. іл. : портр. 

Semper tiro : зб. поезій. — 2-ге вид. — Черкаси : Сіяч, 1917. — 133, [2] с.

Борислав сміється : повість. — Київ : Рад. шк., 1948. —247, [1] с., [3] арк. іл., [1] арк. портр. — (Шкільна бібліотека класиків).

Будівничий української державності : хрестоматія політол. ст. І. Франка. — Київ : Києво-Могилян. акад., 2006. — 637, [1] с. : портр. 

В плєнері: вірші і проза Івана Франка. — Львів : Наук, т-во ім. Шевченка, 1899, —36 с.

В поті чола : (вибір з оповідань). — Коломия : Вид. філії т-ва "Учительська громада", [1910]. — XV, 83 с. — (Вибрані твори українського письменства; 4).

Вірші. Оповідання. — Донецьк : ВКФ "БАО", 2007. — 382, [1] с. : іл., портр.

Гірчичне зерно : вибране. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2015. — 287 с. : портр. — (Майстри української прози. Класика ; кн. 2). 

Грицева шкільна наука : для мол. та серед, шк. віку. — Київ . Школа : НКП, 2009. — 237, [2] с.: іл. — (Хрестоматія школяра).

Для домашнього огнища : повість. — Вінніпег : Укр. вид. спілка "Укр. голосу", [1920]. — 141 с.

Для домашнього огнища. — Тернопіль : Навч. книга — Богдан, 2011. — 199 с.: портр. — (Український детектив).

Другий заповіт. — Чернівці: Рута, 2006. — 181, [2] с.: іл., портр. 

Жіноча неволя в руских піснях народних. — Львів : Накладом ред. "Зоря", 1883, —50 с.

З вершин і низин : зб. поезій. — Репр. відтворення вид. 1893 р. — Львів : Львів, нац. ун-т ім. І.Франка, 2004. — 468, VI, XXIII, [2] с. 

Захар Беркут ; Борислав сміється. — Київ : Персонал, 2010. — 443 с. : портр. — (Бібліотека української героїки ; вип. 14).

Зівяле листя. — 3-тє вид. — Львів ; Київ : 3 друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1922, —74, [2] с.

Зів'яле листя =    Іі&сіе = Увядшие листья. — Львів : Каменяр, 2004.— 182, [1] с. : іл., портр. — (Бібліотека слов'янської літератури).

Іван Вишенський : поема. — Львів : Каменяр : Місіонер, 2001. — 117, [1] с. : іл.

Іван Франко — майстер кримінального читва : [повісті]. — Львів : Світ, 2006. — 363, [2] с.

Казки : Лис Микита. Коли ще звіри говорили. — Київ : Веселка, 2008. — 213, [2] с. — (Серія "Українській дитині").

Казки : повне зібр. — Вид. 2-ге, [зі змін.]. — Дрогобич : Коло, 2013. — 663, [2]    с.: іл., портр.

Казки. — Київ : Україна, 1996. — 350, [2] с. : іл. — (Авторська казка). Краса і секрети творчості: статті, дослідження, листи. — Київ : Мистецтво, 1980. — 500 с. — (Пам'ятки естетичної думки).

Лис Микита : [поема-казка]. — 6-те вид. — Відень : Накладом вид. спілки "Франко син і спілка", 1921. — XVI, 144 с.: іл.

Листування Івана Франка та Бодуена де Куртене. Плай, 2008. — 91с.: портр.

Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова. -ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — 552, [10] с.: портр. 

Лірика, драматургія, проза. — Донецьк : ВКФ "БАО", 2009. портр.

Лірика. — Харків : Фоліо, 2013. — 253, [1] с. : іл., портр. 

Міські повісті. — Київ : Факт, 2008. — 477 с. 

Мозаїка : із творів, що не ввійшли до "Зібрання творів : у 50 т.". Каменяр, 2002—2009. — 2 т.

Мойсей : поема. — 3-тє вид. — Львів ; Київ : Франко син і спілка, 1922. — 64 с., [1] арк. портр. — (Новітня бібліотека ; число 41). 

Мойсей : поема. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2010. —231 с., [8] арк. іл. 

Мойсей ; Перехресні стежки. — Київ : Наук, думка, 2001. — 379, [2] с. : іл., портр. — (Бібліотека школяра).

Моя любов. — Харків : Фоліо, 2006. — 398, [1] с. : іл., портр. Назвознавчі праці : перше кн. вид. з приводу століття народин, 1856—1956. — Вінніпег : [видано засобами "Фундації ім. Т. Шевченка"], 1957. — 79, [1] с.

Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. : з остатніх десятиліть XIX в. — Дрогобич : Відродження, 2008. — 462 с. : портр. — (Золота Франкіяна).

Оповідання. — Львів : накладня Укр. книгарні й антикварні у Львові, 1929.—    84 с.

Панські жарти : [поема]. — [Київ : Криниця, 1917]. — 111 с.

Панщина та її скасоване 1848 р. в Галичині. — 2-ге поправл. вид. — Львів, 1913. — 248 с. — (Літературно-наукова бібліотека ; число 155).

Перехресні стежки ; Лірика. — Харків : Кн. клуб "Клуб сімейн. дозвілля", 2009. — 365, [1] с.: іл., портр. — (Шедеври на всі часи ; т. 4).

Петрії й Довбущуки : оповідання : в 2 ч. — Скрентон : Вид-во просвіт. коміс. рус. нар. союза, 1916. — 230, [2] с. : портр.

Під Украйни єднаймось прапор! : вибр. твори. — Київ : Країна мрій, 2009. —  750, [1] с. : портр. — (Бібліотека школяра).

Повісті та оповідання. — Рівне : Рівнен. міське об-ня т-ва "Просвіта", 2006.—  421, [2] с., [2] арк. іл.: портр.

Поезія. Поеми. Повість. — Київ : Наук, думка, 2007. — 431, [2] с. : портр. — (Бібліотека школяра).

Поема про сотворения світу. — Київ : МАУП, 2003. — 119 с. : іл. — (Бібліотека журналу "Персонал").

Поза межами можливого ; Що таке поступ? ; Одвертий лист до гал(ицької) української молодежі. — Київ : Укр. прес-група, 2012. — 79 с. : портр.
 
Про театр і драматургію : вибр. ст., рецензії та висловлювання. Київ : Вид-во Акад. наук УРСР, 1957. — 2.40 с.

Профілі й маски : [вибр. твори]. — Харків : Фоліо, 2008. — 638, [1] с. — (Українська література. Колекція).

Публіцистика : вибр. ст. — Київ : Держлітвидав України, 1953. — XIV, 155, [2] с.

Рукописи Івана Франка в Канаді : (лист із Ліпіка, Югославія, та ін.). — Вінніпег : [б. в.], 1957. — 16 с.: іл., портр. — (Slavistica : Праці Інституту слов'янознавства Української вільної академії наук ; число 28). 

Сотворения світу : [біблійн. оповід. в світі]. — Київ : Обереги, 2004. — 159 с. : іл. — (Бібліотека українського раритету).

Украдене щастя : драма з сіл. життя : в 5 діях. — 3-тє вид. — Львів : Діло, 1926. — 68 с. — (Театральна серія).

Украдене щастя. — Харків : Фоліо, 2005. — 414, [1] с. — (Українська класика).

Українська література в 1904 році. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — 91, [2] с. —(Серія "Дрібненька бібліотека"; число 13).

Чотири казки. — Нью-Йорк : наклад М. Січинського, 1918. — 31, [1] с.

Шевченкознавчі студії. — Львів : Світ, 2005. — 471 с. : іл., портр.

Я думав про людське братерство нове. — Львів : Каменяр, 1979. — 143 с., [6] арк. іл., [І] арк. портр.

Про І. Я. Франка

Антонович-Рудницька М. Франкіяна в американських і канадійських бібліотеках = Frankiana in American and Canadian libraries / M. Антонович-Рудницька. — Вінніпег : УВАН, 1957. — 32 с.

Баган О. Іван Франко: інтерпретації : зб. ст. / Олег Баган. — Дрогобич : Дрогобиц. держ. пед. ун-т ім. I. Франка, 2.015. — 182, [1] с.

Басс /. І. Іван Франко : життєвий і творчий шлях / Іван Іванович Басс, Арсеній Арсенійович Каспрук. — Київ : Наук, думка, 1983. — 455 с. : іл, факс, портр).

Біла А. Образ автора в ліриці Івана Франка / Анна Біла. — Донецьк : ДонНУ, 2002,— 191 с.

Бонь В. JI. Будинок-музей Івана Франка у Львові : ілюстр. путівник по Львів, літ.-меморіал. музею Івана Франка / Віра Бонь. — Львів : Каменяр, 2008,— 119, [4] с.: іл., портр.

Бунчук Б. І. Розвиток версифікації Івана Франка : навч. посібник / Б. І. Бунчук. — Чернівці : Рута, 2002. — 186, [1] с.

Бунчук Б. І. Віршування Івана Франка : монографія / Чернів. держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці : Рута, 2000. — 307 с. 

Василенко М. Г. Іван Франко: поступ ідеї : моногр. дослідж. / Михайло Василенко. — Коломия : Вік, 2010. — 398, [1] с. : іл., портр.

Вертій О. І. Народні джерела творчості Івана Франка / О. І. Вертій. — Тернопіль : Газ. "Підруч. і посіб.", 1998. — 254 с.

Возняк С. М. У пошуках суспільного ідеалу : (І. Франко і соціалізм) / С. М. Возняк. — [2-ге вид., допов.]. — Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника, 2007. — 175 с.

Галик В. М. Хорватія у житті та творчій спадщині Івана Франка : монографія / Володимир Галик. — Дрогобич : Дрогобиц. держ. пед. ун-т ім. І. Франка, 2012. — 257 с. : іл., портр.

Гнатюк М. 1. Іван Франко в літературно-естетичних концепціях його часу / М. І. Гнатюк. — Львів : Каменяр, 1999. — 179, [2] с. : іл., портр. — (Серія "Праці вчених Львова").

Гольберг М. Я. Іван Франко і українсько-сербські культурні зв'язки / М. Я. Гольберг. — Львів : Світ, 1991. — 139, [2] с.

Горак Р. Д. Вершини людського духу: до життєпису І. Франка / Р. Д. Горак.—    Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. — 63 с. : портр.

Горак Р. Д. Друга спроба Івана Франка стати доцентом Львівського університету / Р. Д. Горак. — Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. — 31с.: портр.

Горак Р. Д. Іван Франко / Р. Д. Горак, Я. Гнатів. — Львів : Місіонер, 2000— 2009,— 10 кн.

Горак Р. Д. Так званий перший соціалістичний процес Івана Франка / Р. Д. Горак. — Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. — 142 с.: портр. 

Горак Р. Д. Твого ім'я не вимовлю ніколи : повість-есе про Івана Франка / Роман Горак. — Київ : Академія, 2008. — 221, [1] с. : портр. — (Автографи часу).

Горбач Н. Я. Філософські переконання Івана Франка / Н. Я. Горбач. — Львів : Каменяр, 2006. — 111 с.: портр.

Гиицак Я. Й. "...Дух, що тіло рве до бою..." : спроба політичного портрета Івана Франка / Я. Й. Грицак. — Львів : Каменяр, 1990. — 179 с., [4] арк. фот.

Гузар 3. П. Вступ до франкознавства / Зенон Гузар. — Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2008. -— 357 с. — (Університетська бібліотека).

Гундорова Т. /. Невідомий Іван Франко : Грані Ізмарагду / Т. І. Гундорова.—    Київ : Либідь, 2006. — 359 с. : іл., портр.

Гундорова Т. 1. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр / Т. І. Гундорова. — Київ : Часопис "Критика", 2006. — 350 с. : портр.

Дей О. /. Іван Франко : життя і діяльність / Олексій Дей. — Київ : Дніпро, 1981, —353,[2] с. : портр.

Дронь К. І. Міфологізм у художній прозі Івана Франка : (імаголог. аспект) / Катерина Дронь. — Київ : Наук, думка, 2013. — 240, [1] с. : портр. 

Жук Н. Й. Проза Івана Франка / Ніна Жук. — Київ : Вища школа, 1977. — 176 с.: портр.

Жулинський М. Г. Він знав, "як много важить слово..." : [лекція, присвяч. 150-річчю І. Франка] / Микола Жулинський. — Київ : Просвіта, 2008. — 134 с. : портр.

Жулинський М. Г. Вірю в силу духа : І. Франко, Л. Українка і М. Грушевський у боротьбі за піднесення політ, і нац. свідомості укр. людності / Микола Жулинський. — Луцьк : Медіа : Надстир'я, 1999. — 101, [1] с. : портр. — (Бібліотека "Волинського земляцтва" ; т. 1).

Загайкевич М. П. Музичний світ великого Каменяра / Марія Загайкевич. — Київ : Муз. Україна, 1986. — 175, [6] с. : портр., фото, іл. Злуто С. М. Іван Франко — економіст / С. М. Злупко. — Львів : Слово, 1992, —204, [2] с.

Іван Франко — письменник, мислитель, громадянин : матеріали Міжнар. наук. конф. (Львів, 25—27 верес. 1996 р.) / [редкол.: М. Ільницький та ін.].—    Львів : Світ, 1998. — 871 с.: портр.

Іван Франко і національне та духовне відродження України : зб. наук. ст. / Прикарпат. ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ : Плай, 1997.—    155 с.

Іван Франко та митрополит Андрей: Мойсеї українського народу : Міжнар. наук, конф., 1 фуд. 2006 р. [м. Київ / упоряд., заг. ред. В. Сергійчук]. — Київ : Сергійчук М. І., 2006. — 256 с. : портр.

Іван Франко у критиці: західноукраїнська рецепція 20—30-х років XX ст. / [упоряд. і авт. вступ, слова М. Ільницький]. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. —430, [2] с.

Іван Франко. Бібліографічна спадщина : зб. вибр. пр. і матеріалів / НАН України, Львів, наук, б-ка ім. В. Стефаника. — Львів : Львів, наук, б-ка ім. В. Стефаника, 2008. — 729 с. : іл., портр.

Іван Франко: дух, наука, думка, воля : матеріали Міжнар. наук, конгресу, присвяч. 150-річчю від дня народж. Івана Франка (Львів, 27 верес. — 1 жовт. 2006 р.) / [редкол.: Б. Бунчук та ін.]. -— Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2008—2010. —2 т.

Ідзьо В. С. Іван Франко на шпальтах часописів українців Росії та Польщі у XX ст. / В. С. Ідзьо. — Львів : Сполом, 2006. — 55 с.

Калинець Л. "Слідами" Івана Франка на Ходорівщині / Любомир Калинець.—    Львів : Тріада плюс, 2009. — 81 с., [17] арк. іл. : іл., нот. іл., портр.

Клим'юк Ю. І. Лірика Івана Франка як система жанрів : монографія / Ю. І. Клим'юк. — Чернівці: Рута, 2006. —402, [4] с.: іл., портр. 

Козлов P. А. Хронотопіка Франкових драм: теорія, практика, інтерпретація : монографія / Роман Козлов. — Кривий Ріг : Вид. дім, 2012. — 351 с. 

Космеда Т. А. Комунікативна компетенція Івана Франка: міжкультурні, інтерперсональні, риторичні виміри / Т. А. Космеда. — Львів : ПА1С, 2006. — 326 с.: портр.

Круковська В. І. Франкове слово на сцені : інсценізації творів Івана Франка: поезія, проза / Володимира Круковська. — Львів : Тріада плюс, 2006. — 201, [1]с.

Легкий 3. М. Се мого серця драма : [роман на основі докум. матеріалів про І. Франка] / Зіновій Легкий. — Львів : Тріада плюс, 2011. — 503 с.: портр. 

Легкий М. 3. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка / Зіновій Легкий. — Львів : [б. в.], 1999. — 154 с. — ("Франкознавча серія" ;вип. 2).

Лепкий Б. С. Три портрети: Іван Франко. Василь Стефаник. Владислав Оркан : спогади / Богдан Лепкий. —Львів : Оксарт, 1998. — 136, [1] с. 

Макаровський І. П. Державотворчі ідеї Івана Франка / І. П. Макаровський.—    Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2007. — 51 с. : іл., портр. — (Серія "Українська національна ідея. Дослідження, переклади, публікації""; вип. 10).

Макаровський І. П. Національно-державницькі погляди Івана Франка / 1. П. Макаровський. — Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2008. — 129 с. : іл., портр. — (Серія "Українська національна ідея. Дослідження, переклади, публікації" ; вип. 11).

Мандрика М. І. Шевченко й Франко = Shewchenko and Franko / M. ї. Манд-рика. — Вінніпег : накладом Укр. вільної акад. наук, 1957. — 21 с. — (Серія "Література" ; число 3).

Мельник Я. І остання часть дороги ... : І. Франко в 1914—1916 pp. / Ярослава Мельник. — Львів . ІУ, 1995. — 72 с.

Мельник Я. Іван Франко й Biblia Apocrypha / Ярослава Мельник. — Львів : Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2006. — 511 с.

Мельник, Ярослава. З останнього десятиліття Івана Франка / Ярослава Мельник. —Львів : ІУ, 1999. —207 с.: іл., портр.

Микитюк В. І. Іван Франко та Омелян Огоновський: мовчання і діалог / В. 1. Микитюк. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. — 187 с. — (Серія "Франкознавчі студії'" ; вип. 1):

Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка : (ейдологіч. нариси) / [К. Дронь та ін.] — Львів : [б. в.], 2007. — 333 с. — (Франкознавча серія; вип. 8).

Офіцинський P. А. Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини : монографія / Роман Офіцинський. — Ужгород : Ґражда, 2011.—244, [2] с.

Панасенко Т. М. Іван Франко / Т. Панасенко. — Харків : Фоліо, 2009. — 121, [1] с. — (Знамениті українці).

Панько Т. І. Мова і нація в естетичній концепції І. Франка / Т. І. Панько. — Львів : Світ, 1992. — 188, [2] с.

Пастух, Тарас Васильович. Романи Івана Франка / Т. В. Пастух. — Львів : Каменяр, 1998. — 133, [2] с.

Пилипчук С. М. Фольклористична концептосфера Івана Франка : монографія / Святослав Пилипчук. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — 465 с. : портр.

Піхманець Р. В. Іван Франко і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби / Роман Піхманець. — Львів : [б. в.], 2009. — 262 с. : портр. — (Франкознавча серія ; вип. 13).

Працьовитий В. С. Іван Франко : іст. драма / Володимир Працьовитий. — Львів : Растр-7, 2011. — 66 с. : портр.

Працьовитий В. С. Національна самобутність драматургії Івана Франка / Володимир Працьовитий. —Львів : Вид. центр ЛНУ ім. 1. Франка, 2006. — 190, [1] с.

Прийдімо до Франка : ілюстр. путівник по літ. еспозиції Львів, нац. літ,-меморіал. музею Івана Франка. — Львів : Каменяр, 2012. — 288, [2] с. : іл., портр.

Присяжний Т. В. Нетрадиційний погляд на життя і творчість Каменяра : Франко — рибалка і художник слова? / Т. Присяжний, П. Присяжний, В. Бандура. — Тернопіль : Астон, 2006. —262 с. : іл., портр. 

Рецептивні моделі творчості Івана Франка : зб. наук. пр. на пошану проф. Р. Гром'яка / [редкол.: М. П. Ткачук (відп. ред.) та ін.]. — Тернопіль : ТИПУ ім. В. Гнатюка, 2007. — 396 с.: портр.

Різник Л. Й. Самотність пророка, або Добрий Ангел Івана Франка : роман-есей / Левко Різник. — Львів : Світ, 2007. — 270, [1] с. : іл., портр. 

Салига Т. Франко — Каменяр : [ст. з період, преси] / Тарас Салига. — Ужгород : Ґражда, 2007. — 126, [1] с.: іл., портр.

Сеник Л. Т. Студії ліричної драми Івана Франка "Зів'яле листя" / Любомир Сеник. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. — 167 с.

 Сербенська О. А. Мовний світ Івана Франка : ст., роздуми, матеріали / Олександра Сербенська. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — 371 с.

Сімович В. Іван Франко: його життя та діяльність / Василь Сімович. — 3-тє вид. — Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1966. — 111 с.

Скоморовсъкий В. Історико-краєзнавчі погляди Івана Франка / Віталій Скоморовський. — Івано-Франківськ : Гостинець, 2006. — 236 е., [1] арк. портр. : іл., портр.

Скоць А. І. Поеми Івана Франка / А. І. Скоць. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 251, [1] с.

Спогади про Івана Франка : [громад, і культ, діячів Зах. України й Наддніпрянщини кінця XIX — початку XX ст.] / упоряд. М. Гнатюк. —Вид. 2-ге, допов., перероб. — Львів : Каменяр, 2011. — 813 с.: табл., портр. 

Стежками Франкового тексту : (комунікативні, лінгвосеміотичні, когнітивні та лінгвостатистичні виміри прози) / [Ф. Бацевич та ін.]. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2.013. —- 502 с.

Сухомлин Є. Г. Майстерність Івана Франка — критика, митця, перекладача, публіциста : (інтеграц. аспект) : монографія / Євгенія Сухомлин. — [2-ге вид., допов. і виправл.]. — Луцьк : Твердиня, 2013. — 294 с., [12] арк. іл.: портр.

Тихолоз Б. С. Філософська лірика Івана Франка : діалектика поетичної рефлексії/ Богдан Тихолоз. — Львів : [б. в.], 2009. — 318, [1] с. : іл., портр.—    (Франкознавча серія ; вип. 12).

Ткачук М. П. Жанрова структура прози Івана Франка : (борислав. цикл та романи з життя інтелігенції) / М. П. Ткачук. — Тернопіль : [б. в.], 2003. — 382, [1] с.

Франкіана Богдана Лепкого : 1. Франко та родини Лепких, Глібовицьких / упоряд. Ульяни Скальської. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2007. — 196,[3]    с., [12] арк. іл., [1] арк. схем.

Франкіана Василя Сімовича / [упорядкув., передм. і прим. М. Білоус, 3. Терлак]. —Львів : Літ. агенція "Піраміда", 2005. — 233 с. : портр. Франківські читання : зб. ст. / Черкас, нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. — 231 с.

Фраикіяна Василя Щурата. Листи, статті, спогади / [упоряд., передм., комент. та покажч. Л. Козак]. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. —210 с., [4]    арк. іл.

Франко П. І. Іван Франко / Петро Франко. — Львів : Апріорі, 2013. — 215 с., [24] арк. іл. : портр.

Франко. Перезавантаження : [22 автор, візії постаті укр. письменника та поета / ред. А. Беницький]. — Дрогобич : Коло, 2013. — 273, [1] с. : портр.

Ціхоцький /. Л. Мова прози Івана Франка : (стилістичні новації") / І. Л. Ці-хоцький. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. — 280 с. 

Шачата М. Й. Світова великість поета : (Іван Франко) : літ.-критич. студія / Михайло Шалата. — Дрогобич : Коло, 2012. — 118, [1] с. : портр. — (Франкознавча серія "Кола").

Якимович Б. 3. Іван Франко — видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти / Б. 3. Якимович. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — 691 с., [9] арк. іл. : іл., портр.

Ярема Я. Я. Хронологія життя і творчості Івана Франка / Яким Ярема. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. —238, [1] с.

***

Видавнича діяльність Івана Франка : (до 150-річчя від дня народж.) : кат. виставки / [упоряд. О. Канчалаба]. — Львів : Львів, наук, б-ка ім. В. Стефаника, 2006. — 104, [1] с.

Зарубіжне франкознавство : бібліогр. покажч. [творів 1. Франка та публ. про нього, здійс. поза межами України / упоряд. М. Мороз]. — Львів : Львів, від-ня Ін-ту літ. ім. Т. Г. Шевченка HAH України, 1997. — 98, [2] с. — (Бібліографічна серія ; вип. 1).

Іван Франко — письменник, поет, перекладач, філософ: до 150-річчя від дня народження : кат. виставки / М-во культури і туризму України, Харків, держ. наук, б-ка ім. В. Г. Короленка. — Харків : ХДНБ, 2006. — 52 с. 

Іван Франко : бібліогр. покажч., 1956—1984 / уклад. М. О. Мороз. — Київ : Наук, думка, 1987. — 520 с.

Іван Франко : каталог кн. вид. / Львів, нац. ун-т ім. І.Франка, Наук. б-ка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — 250, [2] с., [9] арк. іл. — (Серія "Каталоги книгозбірні"; чис. 2).

Іван Франко в Одесі : бібліогр. покажч. / М-во культури і мистецтв України, Одес. держ. наук, б-ка ім. М. Горького. — Одеса : Друк, 2001. — 103 с. : портр. — (Серія бібліографічних покажчиків "Літературна Одеса" ; вип. 8).

Джерело:  Великий каменяр // Календар знаменних і пам'ятних дат / Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова". - 2016. - № 3. - С. 59-78.

Немає коментарів:

Дописати коментар