«Згадайте праведних гетьманів:
Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана?
Де Остряницина стоїть хоч би убогая могила?
Де Наливайкові? Нема! Живого й мертвого спалили», - колись із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки».
Десь по світах упокоїлися і Дем’ян Многогрішний, і Іван Самойлович, і Іван Мазепа, і Петро Дорошенко, і Петро Калнишевський… І наче за всіх їх у рідну землю гетьманської столиці ліг Кирило Розумовський. Це був свідомий вибір гетьмана — навіки спочити саме в Батурині. Як і колись у 1750 році, дуже молодим він свідомо переніс свою резиденцію із Глухова до Батурина з метою відродити Мазепину столицю, так і з 1794 року він свідомо, не маючи ані фінансової скрути, ані будучи в опалі, проживає в Батурині. Неподалік Мазепиної Цитаделі будує церкву і називає її так, як називалася церква в Цитаделі, знищена з усім Батурином у листопаді 1708… Це велична Воскресенська церква, автором якої, за припущенням Сергія Юрченка, став видатний архітектор Адам Менелас.
Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана?
Де Остряницина стоїть хоч би убогая могила?
Де Наливайкові? Нема! Живого й мертвого спалили», - колись із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки».
Десь по світах упокоїлися і Дем’ян Многогрішний, і Іван Самойлович, і Іван Мазепа, і Петро Дорошенко, і Петро Калнишевський… І наче за всіх їх у рідну землю гетьманської столиці ліг Кирило Розумовський. Це був свідомий вибір гетьмана — навіки спочити саме в Батурині. Як і колись у 1750 році, дуже молодим він свідомо переніс свою резиденцію із Глухова до Батурина з метою відродити Мазепину столицю, так і з 1794 року він свідомо, не маючи ані фінансової скрути, ані будучи в опалі, проживає в Батурині. Неподалік Мазепиної Цитаделі будує церкву і називає її так, як називалася церква в Цитаделі, знищена з усім Батурином у листопаді 1708… Це велична Воскресенська церква, автором якої, за припущенням Сергія Юрченка, став видатний архітектор Адам Менелас.
За чотири місяці до смерті Розумовський відвідав будівництво й особисто
вказав на місце, де має бути склеп. Це дало можливість князю І. М.
Долгорукому зауважити: «Гетьман помер по філософськи…» Кирило
Григорович Розумовський помер «…в Батурине 1803 января девятого два часа
дня по полудни. Жития его было 74 года 9 месяцев и 22 дня», — як
зазначено на епітафії надгробку, який був виготовлений уславленим
скульптором Іваном Мартосом і встановлений над могилою гетьмана в 1805
році. Надгробок із білого грецького мармуру у вигляді піраміди з
барельєфом небіжчика, поховальною урною під флером, епітафією та девізом
гетьмана «Славу примножувати справами», що був начертаний латиною —
«FAMAM EXTENDERE FACTIS» — і вважався справжнім шедевром.
Склеп являє собою в основі прямокутник довжиною 234 см, шириною 150 см, висотою 176 см. У труні тіло К. Розумовського було загорнуте в саван із жовтого атласу. В головах гробу був срібний герб, а в ногах припаяна Адамова голова. В окремому металевому ящику було забальзамоване серце гетьмана.
Спливають роки, минають десятиліття. Сюди, в Батурин, приїжджають поклонитися могилі Кирила Розумовського вже більше двохсот років. Поет, етнограф Осип Бодянський, який відвідав Батурин у 1832 р., написав для кожного з нас:
Постій, козаче, не біжи,
Ось глянь на хрест,
Читай, чия могила,
Останнього це гетьмана, Кирила!
Присядь же, брате, потужи.
Склеп являє собою в основі прямокутник довжиною 234 см, шириною 150 см, висотою 176 см. У труні тіло К. Розумовського було загорнуте в саван із жовтого атласу. В головах гробу був срібний герб, а в ногах припаяна Адамова голова. В окремому металевому ящику було забальзамоване серце гетьмана.
Спливають роки, минають десятиліття. Сюди, в Батурин, приїжджають поклонитися могилі Кирила Розумовського вже більше двохсот років. Поет, етнограф Осип Бодянський, який відвідав Батурин у 1832 р., написав для кожного з нас:
Постій, козаче, не біжи,
Ось глянь на хрест,
Читай, чия могила,
Останнього це гетьмана, Кирила!
Присядь же, брате, потужи.
Катерина Дзекун
РАДИМО ПРОЧИТАТИ:
Література про життя та діяльність Кирила Розумовського:
1. Аркас
М. Гетьман Кирило Григорович Розумовський (1750–1764) / М. Аркас // Історія України-Русі / М. М.
Аркас ; [вступ. сл. і комент. В.
Г. Сарбея]. – Київ, 1991. – С. 316–321.
2. Бушак
С. Свідки долі славетного роду : [рід Розумовських] / C. Бушак // Урядовий кур’єр. – 2004. – 30 січ. – С.
7.
3. Веселовський
П. Брати Розумовські / П. Веселовський // Культура і життя. – 2003. – 6 жовт. – С. 8.
4. Витвицький
В. Гетьман Кирило Розумовський – музичний меценат / В. Витвицький // Культура і життя. – 2002.
– 15 трав. – С. 3–4.
5. Дрожжин
В. Кирило Розумовський / В. Дрожжин // Видатні постаті в історії України
(ІХ–ХІХ ст.) : історичні та художні портрети / В.
І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калінцев, О. Г. Сокирко ; [ред. В. В. Вороніна].
– Київ, 2002. – С. 221–224.
6. Дубов
В. Останній гетьман козаччини: [Кирило Розумовський] / В. Дубов // Урядовий кур’єр. – 2008. – 8
серп. – С. 17.
7. Жаботинський
П. Онука останнього гетьмана [Кирила Розумовського] / П. Жаботинський // Культура і життя. –
2006. – 30 серп. – С. 3.
8. Іванченко
Р. Останній гетьман України Кирило Розумовський / Р. Іванченко // Історія без
міфів : бесіди з історії української державності / Р. П. Іванченко. – Київ,
1996. – С. 157–168.
9. Кавун
О. Тіні незабутих предків і забутих нащадків : [гетьман Кирило Розумовський] /
О. Кавун // Голос України. – 1999. – 6 січ. – С. 13.
10. Кирило
Розумовський (1728–1803 рр.) // Сто великих українців : [короткі біограф.
нариси] / Н. В. Астапенко, О. К. Барашков, А. В. Дарибогова, Л. М. Дідух. –
Київ, 2008. – С. 163–168.
11. Кійкова
С. Сімейство Розумовських / С. Кійкова // Пам'ять століть. – 2009. – № 3–4. –
С. 60–84.
12. Лазечко
П. Гетьман Кирило Розумовський / П. Лазечко, Л. Лазечко // Дзвін. – 2003. – №
2. – С. 126–130.
13. Литвин
М. Брати Розумовські / М. Литвин // Літ. Україна. – 2005. – 6 лип. – С.
8.
14. Макаров
А. Останній гетьман : [Кирило Розумовський] / А. Макаров // Голос України. –
1991. – 8 серп. – С. 12–13.
15. Машкін
О. Останній злет Гетьманщини [Кирило Розумовський] / О. Машкін // Історія в
школі. – 2004. – № 4. – С. 1–5.
16. Нартов
В. Кирило Розумовський / В. Нартов // Найвидатніші гетьмани та кошові отамани
України / В. В. Нартов ; [гол. ред. С. С. Скляр, відп. за вип. Н. С. Дорохіна,
ред. Н. Я. Косенко]. – Харків, 2007. – С. 289–296.
17. Павленко
С. Кирило Розумовський і Батурин // Голос України. – 2003. – 31 трав. – С. 4.
18. Палац
Кирила Розумовського в Батурині // 100
найвідоміших шедеврів України / О. Ламонова, Т. Романовська. – Київ, 2004. – С.
431–434.
19. Панашенко
В. Кирило Розумовський / В. Панашенко // Володарі гетьманської булави :
історичні портрети / [передм. В. А. Смолій]. – Київ, 1995. – С. 535–554, 560.
20. Путро
О. Останній гетьман: Кирило Розумовський / О. Путро // Київська старовина. –
1993. – № 2. – С. 40–51.
22. Соколов
В. Постать гетьмана Кирила Розумовського (1728–1803) на тлі його
культурно-просвітницької діяльності (до 200-річчя з дня смерті) / Віктор Соколов
// Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 3. – С. 27–29. – Бібліогр. в кінці ст.
23. Струкевич
О. Кирило Розумовський / О. Струкевич // Історія України в особах : козаччина /
[авт. кол. : В. М. Горобець, О. І. Гуржій, В. М. Матях та ін. ; упор., передм.
В. М. Горобець ; ред. О. О. Сухулотюк ; худ. Б. О. Прокопенко]. – Київ, 2000. –
С. 251–260.
24. Чернова
О. Перший український університет у м. Батурині 1760 р. / О. Чернова // Хроніка
2000. – Київ, 2007. – Вип. 71: Україна освітня :
історія, персоналії, поступ. – С. 441–452.
На С. 444–446 згадується гетьман Кирило Розумовський.
На С. 444–446 згадується гетьман Кирило Розумовський.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.