Відділ наукової інформації та бібліографії: Новгород-Сіверський: туристичними шляхами

Новгород-Сіверський – одне з найцікавіших для туристів міст України. Місто легендарного князя Ігоря Святославовича.

Новгород-Сіверський заснований 989 року. А вже 1097-го став столицею удільного Сіверського князівства, другим за значенням містом після Чернігова. За володіння містом воювали династії Давидовичів і Ольговичів. Саме тут княжив герой легендарного «Слова о полку Ігоревім» витязь Ігор Святославович.У ХІІІ столітті ординці вщент зруйнували місто, згодом їх витіснило Велике Литовське князівство. З 1503 року Новгород-Сіверський був у складі Російської імперії, з часом сюди увійшли поляки і принесли Магдебурзьке право, католицизм і герб. А після війни під проводом Б. Хмельницького він стає козацьким сотенним містом. До речі, саме тут 1664 року в бою з поляками загинув полковник Іван Богун. У подальшому хід історії робить Новгород-Сіверський губернським центром (1781 рік). А наприкінці ХІХ століття він перетворюється на тихе провінційне містечко. Нині це районний центр Чернігівської області.

Цілий комплекс безцінних архітектурних шедеврів надають дивовижної неповторності місту. Неможливо уявити Новгород-Сіверський без Спасо-Преображенського монастиря, комплексу культових, громадських і господарських споруд XII – XVII століть. Спасо-Преображенський монастир з давніх часів і до сьогодення є справжньою окрасою Новгорода-Сіверського. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Спасо-Преображенський монастир був заснований наприкінці ХІ ст.і знаходився за 2-3 км від давнього Новгорода-Сіверського.. Саме тут отримували благословення князі Сіверської землі, саме тут знаходився древній Спаський собор, з якого і вийшов у похід Ігор. Але справжній розквіт монастиря почався аж у XVII ст. З тих пір і збереглися основні будівлі монастиря. Цікаві мури монастиря. Вони вражають своєю величністю і урочистістю. Ця пам’ятка є унікальним зразком фортифікаційного будівництва XVII-XVIII ст. Стіни мають загальну довжину 800 метрів, по кутах розташовані міцні вежі. Справжньою прикрасою мурів є круглі прибрамні вежі, які разом із надбрамною дзвіницею надають незабутнього святкового вигляду усій споруді. Всі бажаючі можуть прогулятися галереями мурів і зайти у вежі, з яких відкриваються приголомшливі краєвиди Десни. Улюбленою серед численних відвідувачів є Північна вежа, з висоти якої розгортається чаруючий краєвид деснянських просторів. Перші будівлі були дерев’яні. А першою мурованою будівлею став Спасо-Преображенський собор, зведений наприкінці ХІІст. Спасо-Преображенський собор – видатна пам’ятка архітектури доби класицизму, споруджений за проектом видатного архітектора Джакомо Кваренги у 1791 – 1796 роках. Відреставрований собор вражає своєю красою і величчю. У 1657р універсалом гетьмана Виговського монастир зі всіма маєтностями був переданий архієпископу Лазарю Барановичу. До 60-х рр XVII в монастирі розміщувалася резиденція чернігівських архієпископів. Лазар Баранович відбудував княжий Спаський собор, зробивши його трипрестольним, трапезну, корпус настоятеля, оборонні вежі. У 1667р. тут було відкрито бурсу для учнів славяно-латинської школи. Через десятиріччя школу переведено до Чернігова і ще через десятиріччя перетворено на колегіум. Потрібно зауважити, що це був другий після Києво-Могилянської колегії вищий навчальний заклад у Наддніпрянський Україні. Тут же відкривається і друкарня. Правда, 1679 року Лазар Баранович перевіз друкарню до Чернігова, де вона працювала ще протягом 100років. У 1795 році було створено окрему Новгород-Сіверську єпархію, а у Спасо-Преображенському монастирі почала діяти духовна семінарія.

Подвір’я монастиря дуже затишне, тут немає метушні, яка зазвичай присутня у таких великих монастирях завдяки «паломникам». Тут приємно просто посидіти на лавці, неспішно прогулятися, одним словом, відпочити. І повірте, час тут пролітає просто непомітно. Здавалося б, ну що тут дивитися: ну, церкви, ну мури, ну й що? Але коли виходиш звідси, то виявляється, що непомітно промайнули декілька годин. У чому ж секрет цього місця? Мабуть, що у неймовірно гармонійному поєднанні творіння рук і духу людського – Божої обителі – з надзвичайно мальовничою природою Сіверського краю. (За матеріалами. – РЕЖИМ ДОСТУПУ)

Є на території монастиря ще декілька цікавих споруд: палатний корпус з Петропавлівською церквою (XVI-XVII ст.), покої настоятеля з Іллінською церквою (XVI-XVIII ст.), корпус на льохах (XVII ст., від нього підземні ходи ведуть до Десни), келії (XVII ст.), бурса (1657-1667), залишки княжого терема (ХІІ-ХІІ ст).

Нині на території монастиря розташовані краєзнавчий музей. У 1990 році в архітектурному комплексі колишньої обителі відкрито єдиний не лише в Україні, а і поза її межами історико-культурний заповідник "Слово о полку Ігоревім". – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Віртуадьна екскурсія по музею. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Миколаївська церква

Миколаївська церква – один із найкращих дерев’яних барокових храмів Чернігівської області, що збереглися в первинному вигляді - це рідкісна пам’ятка ХVIII ст. Цей храм був споруджений 1760 року на честь святого Миколая, покровителя мандрівників та мореплавців. Старовинні документи називають це місце «заграддям» чи «передгороддям», а за легендою, саме на цьому пагорбі над Десною в давньоруські часи стояв поганський ідол, а у 1086 р. тут був збудований кам’яний храм, який знищили монголо-татари, а вже на його місці через кілька століть виріс Миколаївський храм. Церква має форму, характерну для старовинних дерев’яних храмів Північної України: 5 зрубів, 1 баня, багатоярусний дах. Великий інтерес являє собою інтер'єр церкви. Вона дерев'яна, хрещата в плані, одноверха. Церква має три входи зі зрізаними дверними кутами і плоскі стелі, характерні для старовинних дерев’яних будівель. Гілки планувального хреста в ній для того, щоб підкреслити висоту середнього зрубу, зроблені низькими, приміщення в них перекриті підшивними стелями на різьблених сволоках. Напівтемрява в цих приміщеннях створює ефект контрасту яскраво освітленому приміщенню, куди виходять вікна, зроблені в трьох ярусах високого восьмерика завершення. Південний та північний зруби завершені восьмикутними шатровими покриттями без восьмериків, а західний та східний мають звичайну стелю з дощок на сволоках, прикрашених оригінальним різьбленням, і по кутах різьблені скоби. Намети над південним та північним зрубами зовні закриті дахами і позначені невеличкими ліхтарями. Зараз Миколаївська церква – видатний твір народного теслярського мистецтва чернігівської архітектурної школи XVIII ст., незамінна окраса Новгорода-Сіверського і на сьогодняшний день є діючим храмом. (За матеріалами. – РЕЖИМ ДОСТУПУ).

Успенський собор

Успенський собор – одна з найдавніших пам'яток, що дійшла до нашого часу. Розташований на високому пагорбі серед зелені садів і низьких одноповерхових будиночків, він вирізняється струнким, спрямованим угору білосніжним силуетом. Собор був закладений у 1671 р. на місці давньоруського храму. Проте його спорудження дуже затягнулось – спочатку через те, що чернігівський архієпископ Лазар Баранович, який його розпочав, основну увагу приділяв будівництву в Чернігові, а потім через те, що за наказом Петра І муроване будівництво заборонялось всюди, крім Санкт-Петербурга. Спорудження Успенського собору поновили тільки в 1721 р. – через п'ятдесят років після закладення.

Новгород-Сіверський є одним з найбільш привабливих у плані туризму міст в Україні.