Відділ наукової інформації та бібліографії: Мандруємо Чернігівщиною: Лемеші

Лемеші – село в Козелецькому районі Чернігівської області. Офіційна дата заснування – 1709 рік. Відоме, передусім, Трьохсвятительською церквою середини XVIII століття. Село згадується в одній з перших повістей Т. Г. Шевченка «Княгиня». У Лемешах в козацькій сім'ї Григорія та Наталії Розумів народилися два брати: Олексій Розумовський та Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України.

Зупинимося на скромному архітектурному шедеврі, який залишився для нас з тих часів як ще один пам’ятник знаменитій родині. Обабіч траси Київ-Чернігів, неподалік Козельця, стоїть Трьохсвятительська церква, зведена у 1755 році за ініціативи Кирила Розумовського над могилою Григорія Розума. Церква була названа в ім'я трьох святителів – Григорія Богослова, Василія Великого та Іоана Златоуста. Григорій Богослов був патроном Григорія Розума. Хоч, за церковними документами, замовником храму був Олексій Розумовський, за будівництвом, швидше за все, наглядала його мати Наталія Дем'янівна.

Будівля, зведена у стилі бароко з елементами класицизму, на жаль дійшла до нас не у своєму первісному вигляді. У 1875 році до церкви був прибудований перехід, який з’єднав храм із новозбудованою дзвіницею. Таким чином, гармонія форм храму, який був замислений як ротонда, була порушена. Авторство проекту храму так і не встановлено. Більшість джерел називає автором видатного українського архітектора, майстра бароко Івана Григоровича-Барського, але це ніяк не доведено. (Григоровичем-Барським була зведена подібна церква – Миколи Набережного у Києві, до того ж її називають зразком для лемешівського храму.) Всередині храм дуже цікавий. І хоча іконостас тут цілком сучасний, декор куполу та склепінь, ліплення – все це надзвичайно красиве і витончене. Трьохсвятительська церква - це винятковий приклад вдалого злиття стилів, коли у межах існуючого бароко відчуваються риси класицизму. Основний масив споруди прикрашений пілястрами, що підтримують фронтони та високий аттиковий пояс. Пілястри абсиди тосканського ордеру розташовані в спокійному ритмі. Вікна оформлені простими широкими наличниками з замковими каменями. Особливо характерна трактовка підбаневого барабана, прикрашеного здвоєними пілястрами, поставленими на загальний цокольний пояс. Вирішення антаблемента, капітелей та баз тоншого профілювання повторює архітектурну обробку основного об’єму споруди. Багатство антаблемента контрастує зі спокійним ритмом пілястр та віконним оздобленням. Карниз та фриз над пілястрами розкреповані, архітрав барабана підкреслює напівкруглі вікна. Фризи апсид прикрашені тригліфами, конхи спираються на стіни та арки, що фланкують апсиди з боку основного масиву споруди. Стіни та склепіння церкви цегляні.

Також в Лемешах є будинок земської школи. Його збудували в 1909-1910 роках на місці хати Григорія та Наталії Розум. Хати, де народився останній український гетьман. Приурочено зведення школи пам’яті матері братів Розумовських – Кирила та Олексія. Кошти на будівництво школи виділив Каміл Розумовський - один з нащадків роду, що мешкав на той час у Західній Європі. Він замовив проект будівлі архітекторові І. Якубовичу, який спланував її в формах українського модерну. Характерні для цього мистецького спрямування стилізовані вікна зі зрізаними верхніми кутами і майолікові вставки підкреслюють самобутність традиційної української архітектури і є виразною декоративною прикрасою будинку. Вперше на території України при будівництві використовувалися залізобетонні технології (колони і профілі віконних рам). Так само з монолітного залізобетону зроблено й оригінальний двоколонний ганок. Оздобили школу вельми стильними цементними кольоровими плитками та майоліковими вставками, які на несонячному, північному фасаді непогано збереглися до ХХІ століття

В Лемешах також містилася родова усипальниця чернігівської гілки роду Богомольців.

(За матеріалами. – Режим доступу).

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Бикодір Г. Його імператорська величність із села Лемеші / Г. Бикодір // Україна молода. – 2009. – № 57. – С. 13.

Зайченко О. Від Монпарнасу до Лук'янівської тюрми / Олена Зайченко // Україна молода. – 2019. – 21 травня. – С. 11.

У травні 1938 року сталінська влада знищила Миколу Касперовича – художника «бойчукіста» і реставратора. У 1913 році реставрував іконостас церкви в с. Лемеші Козелецького р-ну.

Зустрінемося в агрофірмі. [Лемеші] : історія і сучасність]. – Миронівка : [б. в.], 2000 (Миронівська друкарня). – 35 с. : іл.

Кантур Ю. «Суд над гетьманом»: [поема] / Юрій Кантур // Вісті Борзнянщини. – 2019. – 10 серпня. – С. 4. – Закінч. В № 33 (17 серпня). – С. 3,5.

Автор, колишній вчитель історії, висловив своє бачення постаті, уродженця с. Лемеші (Козелецька сотня), Кирила Розумовського поетичним словом.

Клочек Г. Ліна Костенко. Стара церковця в Лемешах. Текст та інтепретація / Григорій Клочек // Українська мова і література в школах України. – 2018. – № 7/8. – С. 51–53.

Лемеші : родина Разумовских / Г. Тимченко // Деснянка. – 2016. – 20 жовтня. – С. 6 .

Лугина Н. Граф Розумовський побував на Чернігівщині / Наталія Лугина // Гарт. – 2011. – 15 грудня. – С. 4

Науменко Є. Спільними зусиллями робити добрі справи легко / Євген Науменко // Новини Придесення. – 2018. –14 вересня. – С. 2

Фундамент храму Трьох Святителів у Лемешах відремонтований завдяки благодійникам.

Опис землі Козелецької: (наук.-популярне дослідж. з минувшини рідного краю). – Київ, 2011.