Чернігівські княгині і князівни на сторінках Київського літопису ХІІ ст. і Любецького Синодика

    Сучасні дослідники все частіше звертаються до гендерних аспектів як історії нашої держави в цілому, так і регіонального історіописання зокрема. Такий дослідницький інтерес не випадковий. Він у першу чергу пов’язаний із тим, що історію "творили" і "писали" в переважній більшості чоловіки. Тому історичний дискурс можна назвати "чоловічим". З одного боку, історії всесвітня та й Київської Русі загалом уявляються із "чоловічим обличчям". З іншого ж, відоме й численне жіноцтво, котре теж залишило помітний слід в історичному процесі. Однак, за рідкісними винятками, майже зовсім невідомими широкому загалові є імена та долі жінок, що супроводжували на життєвому шляху своїх чоловіків і, так чи інакше, увійшли до вітчизняної історії. У літописах їм приділена значно менша увага, ніж князям.

   На жаль, на сторінки літописів потрапили лапідарні згадки про незначну кількість княгинь і князівен, особливо місцевих, чернігівських. Тому для їхньої ідентифікації були залучені не лише літописні пам’ятки, але й Любецький Синодик (пом’янник чернігівських князів і їхніх княгинь).
   Дуже цікавим є дослідження Ірини Чугаєвої "Чернігівські княгині і князівни на сторінках Київського літопису ХІІ ст.і Любецького синодика: порівняльна характеристика". У статті підраховано чернігівських княгинь і князівен, згаданих у Київському літописі ХІІ ст. та Любецькому Синодику в ХІ – середині ХІІІ ст., а також здійснена спроба їхньої ідентифікації. На основі порівняння частотності та контексту згадувань княгинь і князівен взагалі й чернігівських зокрема в Київському літописі ХІІ ст. автор виділяє ще один критерій, що маркує сліди чернігівського літописання Ольговичів. - РЕЖИМ ДОСТУПУ