Рюрик-Костянтин Ольгович - загадковий чернігівський князь XIII століття

Картина Г. Петраша "Чернігів у 13 ст."

  Як відомо, історія Чернігівської землі XIII-XIV ст. у джерелах висвітлена надзвичайно слабко. Зокрема, навіть сам факт існування деяких чернігівських князів цього періоду нам відомий лише за записами в Любецькому синодику, де вони, на відміну від дрібних удільних правителів, титулуються великими князями. Першим і, напевне, найзагадковішим серед них є вел. кн. Костянтин Ольгович.
   Цей князь теоретично міг бути сином як Олега-Феодосія Святославича, так і його повного тезки - Олега Святославича Новгород-Сіверського (1180), старшого сина Святослава-Миколи Ольговича. Однак деякі дослідники чомусь вважають, що представник молодшої гілки Ольговичів князювати у Чернігові не міг. Насправді ж таке твердження жодних підстав під собою не має: навпаки, за родовим старшинством син Олега Новгород-Сіверського був на покоління старшим за сина Олега-Феодосія Чернігівського, оскільки перший з цих Олегів доводився другому двоюрідним дядьком.
   У Любецькому синодику Костянтин Ольгович записаний між Всеволодом і Глібом Святославичами. Суворо дотримуючись порядку родового старшинства, незалежно від того, сином якого саме Олега він був, Костянтин повинен був зайняти чернігівський стіл лише після смерті Мстислава Святославича у 1223 р. (доводячись тому або молодшим троюрідним братом, або старшим з племінників). Однак такий варіант практично неможливий, оскільки вже у 1224 р. як кн. Чернігівським згадується Михайло Всеволодович. Отже, скоріш за все, порядкове місце Костянтина Ольговича серед вел. князів Чернігівських у Любецькому синодику є правильним. А у такому разі більш вірогідно, що він був онуком Святослава-Миколи Ольговича, молодшим троюрідним братом синів Святослава Всеволодовича. Якби Рюрик-Костянтин був сином Олега-Феодосія, онуком Святослава Всеволодовича, то його вокняжіння у Чернігові, оминаючи рідних дядьків Гліба та Мстислава, було б дуже маловірогідним. Набагато вірогідніше, що Всеволод Чермний після переходу на київський стіл у 1210 р. відступив Чернігів онуку Святослава Ольговича, тобто князю одного з ним покоління. Для порівняння, цілком аналогічна ситуація реально мала місце у 1139 р.: тоді кн. Чернігівський Всеволод Ольгович, оволодівши Києвом, віддав Чернігів, в обхід рідних братів Ігоря (якому вже пообіцяв чернігівський стіл) та Святослава, своєму молодшому двоюрідному брату Володимиру Давидовичу. Те, що у 1-ій половині XIII ст. нащадки Святослава Ольговича мали права на Чернігів, доводить факт боротьби Олега (його правнука) з Михайлом Всеволодовичем у 1226 р. На користь цієї версії про походження Рюрика-Костянтина Ольговича з лінії Святослава Ольговича існує ще один аргумент – саме його князівське ім'я надзвичайно рідкісне в Давній Русі. Добре відомо, що давньоруські княжичі зазвичай отримували імена на честь своїх найближчих предків або родичів. Так ось, дружиною Олега Святославича Новгород-Сіверського з 1164 р. була Агафія Ростиславна, дочка вел. князя Київського Ростислава Мстиславича і рідна сестра Рюрика Ростиславича! Тому дуже вірогідно, що Олег назвав сина саме на честь свого швагра Рюрика Ростиславича, дядька по матері новонародженого. До речі, він був не лише свояком, але й постійним союзником Олега у міжусобних війнах.
   Отже, вел. кн. Чернігівський Рюрик-Костянтин Ольгович походив з молодшої лінії Ольговичів, будучи сином Олега Святославича Новгород-Сіверського (" 1180). Він зайняв чернігівський стіл у 1210 р., після вокняжіння старшого троюрідного брата Всеволода Чермного у Києві, а помер у 1215 р. Пізніше літописець-компілятор, що працював у Північно-Східній Русі, сплутав цього маловідомого князя з Рюриком Ростиславичем, тим самим задавши загадку цілим поколінням істориків. Вирішальне ж значення для ідентифікації Рюрика Чернігівського має Любецький синодик, де цей загадковий князь записаний під своїм хрестильним ім'ям Костянтина Ольговича.

За матеріалами: Келембет С. Рюрик-Костянтин Ольгович – загадковий чернігівський князь XIII століття / С. Келембет // Сіверянський літопис. – 2012. – № 1-2. – С. 3-10. – Режим доступу 

   У статті на основі аналізу записів Любецького синодика та літописних даних ідентифікується постать великого князя Чернігівського Костянтина Ольговича. Пропонується та обґрунтовується оригінальна версія щодо походження цього загадкового чернігівського правителя XIII століття.