Ми від твоїх негаснучих щедрот
Міцнішими стаєм: живе і гріє
Твоє ім'я, як пісня, як народ!
Дмитро Павличко
Народилася 23 вересня 1872 року в сім'ї греко-католицького священника у селі Білявинці на Тернопільщині. Співати Соломія почала дуже рано й усі відзначали її виняткові здібності і дуже приємний голос. Батьки усім дітям, і Соломії, дали хорошу освіту.
Соломія Крушельницька основи музичної підготовки отримала в Тернопільській класичній гімназії, також навчалася у Тернопільській школі товариства "Приятелі музики". У центрі Тернополя тепер стоїть пам'ятник Соломії Крушельницькій.
У 1891 році Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її наставником був відомий професор Валерій Висоцький.
Закінчивши консерваторію, восени 1893 року Крушельницька їде до Італії, де навчається співу у Фауста Креспі і драматичному мистецтву в професора Конті.
У 1894 році Крушельницька тріумфально виступає у Львові, а далі здобуває гарячу прихильність поціновувачів опери у Кракові та Варшаві... Так почався шлях неперевершеної оперної виконавиці.
"Її голос – сильне, соковите і дзвінке драматичне сопрано, здатний до різноманітних вокальних відтінків. Вона не женеться за голосовими ефектами, а весь свій художній інтелект переливає у глибоко відчутий нею образ героїні. Це робить її ідеальною співачкою, бо вона однаково прекрасно і співає, і грає" – так писали варшавські газети про Соломію Крушельницьку.
Крушельницька зачарувала своїм мистецтвом провідні оперні центри світу: Мілан, Рим і Неаполь, Краків і Варшаву, Одесу і рідний для неї Львів, Нью-Йорк, Буенос-Айрес і Сантьяго.
У лютому 1904 року композитор Джакомо Пуччіні в міланському театрі "Ла Скала" представив свою нову оперу "Мадам Баттерфляй". Прем'єра провалилася, оперу освистали. Пуччіні був приголомшений цією невдачею, але друзі умовили його переписати оперу і запросити на головну партію Соломію Крушельницьку. І коли 29 травня на сцені театру "Ґранде" в Брешії відбулася прем'єра оновленої "Мадам Баттерфляй" із Крушельницькою – це був тріумф. Артистів і самого композитора 17 разів викликали на сцену і осипали оваціями. Зворушений Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: "Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй".
В Італії Соломія Крушельницька познайомилася із адвокатом Чезаре Річчоні. Симпатія переросла у серйозні почуття і під час гастролей Південною Америкою пара одружилася.
Весілля Соломії Крушельницької і Чезаре Річчоні відбулося 19 липня 1910 року в Буенос-Айресі.
Разом вони прожили щасливих 26 років подружнього життя на батьківщині чоловіка – у містечку Віареджо, в італійській Тоскані.
Подружжя переїхало туди в 1911 році. Триповерхова вілла "Саломея" із широким балконом, з якого було видно Тірренське море, і садом – дала Соломії Крушельницькій відчуття спокою і щастя.
У своєму будинку оперна діва влаштовувала музичні вечори, співала українських пісень і навіть власноруч готувала українські страви.
Крушельницьку впізнавали на вулиці – завжди привітну, ошатну, високу і вродливу.
Після смерті чоловіка у 1936 році, Соломія Крушельницька у 1939 році поїхала в Галичину провідати рідних і тут її застала Друга світова війна. До Західної України прийшли "совєти", і велика артистка, яку знав весь світ, стала "заручницею" нової влади.
Соломія Крушельницька ще восени 1903 року купила у Львові будинок і володіла ним до приходу Червоної армії. Радянська влада націоналізувала помешкання артистки, залишивши їй квартиру на другому поверсі, в якій вона жила зі своєю сестрою Анною.
Під час німецької окупації Львова Крушельницька так бідувала, що вимушена була давати приватні уроки вокалу.
Після повернення радянської влади Крушельницьку взяли викладачем до Львівської державної консерваторії, але одразу почали тиснути на неї, погрожуючи "чисткою кадрів від націоналістичних елементів".
Також Соломію Крушельницьку звинуватили у відсутності консерваторського диплома.
Соломія Крушельницька не могла виїхати з СРСР і громадянства їй теж довгий час не давали, тож вона не могла розраховувати навіть на мізерну радянську пенсію.
Лише погодившись на продаж на користь СРСР їхньої із покійним чоловіком тосканської вілли, вона отримала громадянство. Посольство СРСР в Італії віллу Річчоні і Крушельницької вигідно продало, виплативши всесвітньовідомій співачці лише мізерну частину від отриманого.
Померла Соломія Крушельницька 16 листопада 1952 року і похована на Личаківському кладовищі поруч із могилою Івана Франка.
Родина Крушельницьких, поч. 1900-х рр. Стоять: Володимир та Соломія. Сидять у центрі: батьки Теодора, о. Амвросій. Нижче: Олена з донькою Марією-Соломією, Марія, Емілія, Анна. |
РАДИМО ПРОЧИТАТИ:
Генсірук С. Голос Крушельницької, як ліра поета / С. Генсірук // Універсум. – 2007.– № 1–2.– С. 33–36 : фотогр
Гнатик Х. Соломія Крушельницька / Х. Гнатик // Молодь України. – 1999. – 23 лип. – С. 2.
Коляда І. А. Соломія Крушельницька / Ігор Коляда. – Харків : Фоліо, 2020. – 119 с., [2] арк. іл.
– (Знамениті українці).
Мельничук Б. І. Соломія Крушельницька : док. повість / Богдан Мельничук. – Вид. 3-тє, уточн. і допов. – Тернопіль : Навчальна книга. – Богдан, 2016. – 86, [1] с., [6] арк. іл.
Соломія Крушельницька. Хроніка 1893-1920 років / Муз.-меморіал. музей Соломії Крушельницької у Львові ; авт.-упоряд. Данута Білавич ; [редкол.: І. Криворучка, М. Зубеляк, Р. Пасічник]. – Львів, 2019. – 239 с., [18] арк. фот.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.