9 січня 2023 р. –150 років від дня народження Хаїма Нахмана Бялика (1873-1934), єврейського поета, мислителя, есеїста, перекладача, публіциста, редактора, одного з основоположників сучасної єврейської поезії мовою іврит (писав також мовою їдиш), громадського та культурного діяча, народженого в Україні

     Бялик Хаїм-Нахман – національний єврейський поет – поет, перекладач, публіцист. Народився 06. 01. 1873 р. на  х. Град побл. Житомира. Писав мовами іврит та ідиш. Закін. хедер у бет-мідраші (в синагозі, де поряд із молитвами вивчали Тору). Тут уперше ознайомився з виданнями послідовників євр. просвіти, руху Таскала, згодом продовжив навч. у Воложин. єшиві «Ец Хаїм» (вищій євр. школі підготовки до звання рабина). Захопився філософією Ахад-га-Ама, під впливом якої було написане, а згодом опубл. у 1891 в ж. «המליץ» («Захисник») звернення до ідеї заселення євреями Святої Землі. Тоді ж у Зб. «הפרדס» («Сад») в Одесі вийшла перша поезія Б. «אל הציפור» («До пташки»). Ідея відродження євр. народу на землі Палестини стала осн. темою творчості Б. 1899 опубл. першу добірку поезій Б. мовою ідиш. 1900 на запрошення євр. літераторів оселився в Одесі, разом із письменником Бен-Ціоном і видавцем І. Равницьким заснував вид-во «Морія» (друкувалися, зокрема, збірки євр. фольклору). 1904 на основі вражень від погрому в Кишиневі Б. написав поему «בעיר ההריגה» («У місті різанини»), яка в перекладі В. Жаботинського зробила його широко відомим у неєвр. колах. 1905 Б. написав поему «Сувій про полум'я», яку вважав вершиною своєї творчості, а В. Жаботинський характеризував як поему про довічну неповноту й приреченість нац. буття євр. народу у вигнанні. 1907, 1913, 1931 брав участь у сіоніст. конгресах. Б. переклав мовою іврит «Дон Кіхота» М. Сервантеса та «Вільгельма Телля» Ф. Шіллера. 1921 виїхав до Берліна, а 1924 – Тель-Авіва, де збудував влас. будинок, що нині є музеєм поета. Разом із В. Жаботинським одним із перших закликав євреїв виїздити з Європи, передбачаючи події, які стали реальністю в роки 2-ї світ. війни. 2002 в Одесі, на будинку, де жив і працював Б., встановлено пам'ятну дошку.
            Бялик Хаїм-Нахман помер 04. 07. 1934 р., Відень, похований у Палестині.

(За матеріалами: О. В. Ніколаєва, I. О. Шестопалова, А. Г. Кержнер, М. Д. Феллер. Бялик Хаїм-Нахман // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. Т. 3. URL: https://esu.com.ua/article-38462 (дата перегляду: 12.01.2023).