понеділок, 8 грудня 2014 р.

Яків Федорович Головацький (1814—1888)



    Яків Федорович Головацький — видатний український учений, ет­нограф, літературознавець, поет, історик, один із провідних діячів "Руської трійці” — зробив вагомий внесок у світову літературу та істо­ричну науку.
    Народився він у селі Чепелі (нині — Бродівський р-н), що на Львів­щині у родині уніатського священика. Родина була багатодітною, мала десять дітей, з яких троє, на жаль, померли. Найяскравішими спогадами дитинства Я. Головацький пізніше вважав гарні та нескінченні материні пісні, які вона замріяно співала довгими зимовими вечорами під час прядіння, а також розповіді батька про своїх далеких предків, що вою­вали під проводом Богдана Хмельницького. З 1820 по 1825 рр. Яків навчався у львівській нормальній школі ра­зом з двома братами — Миколою та Іваном. Відмінником він не був, але вже в такому юному віці у хлопця проявилися філологічні здібності. Він ретельно та із захватом вивчав мови — німецьку, старогрецьку, латину, із захопленням читав твори різних письменників. Саме тут, винаймаючи квартиру у передмісті разом з декількома іншими учнями, він почув від них та записав десять пісень — це був його перший рукописний збірник фольклорних матеріалів.



        Після школи Я. Головацький з 1825 до 1831 рр. продовжив на­вчання в гімназії. Саме тут він зацікавився історичною долею та літера­турною спадщиною сербів, хорватів, словаків. Він вивчав не тільки мо­ви, а й історію цих народів, слов'янське питання хвилювало хлопця де­далі більше, та він розумів: беручись за чуже, треба спочатку вивчити та дослідити своє, рідне, тому не припиняв розпочате ще в ранньому дитин­стві вивчення рідної мови, читав твори Г.Квітки-Основ'яненка, І. Кот­ляревського.
     У 1831 р. Я.Головацький вступив до Львівського університету на філософський факультет, там юнак студіював історію, мову, етнографію рідного народу; працював самотужки, з неабияким натхненням. Яскра­вим прикладом його тогочасної роботи можна назвати переписаний дві­чі збірник українських пісень М. Максимовича — спершу на чернетці в бібліотеці, а потім удома, на чистовик; окремі староруські билини зі збірки Кірші Данилова (1818) та інші рідкісні матеріали. У цей же час, знайшовши в університетській бібліотеці єдину німецько-російську граматику І. Гейма, Яків самостійно її опановує.
    1832 р. став знаковим у житті Я.Головацького, адже саме тоді доля подарувала зустріч з людиною, яка не тільки стала найкращим його другом, а й вплинула на все подальше життя майбутнього вченого. Це був М.Шашкевич, який згодом познайомив Якова з І. Вагилевичем. Відтоді вони стали справжніми побратимами-однодумцями, а знайомі почали називати їх руською трійцею. Один з них — енергійний, наполе­гливий, сміливий, готовий на подвиг — Маркіян Шашкевич. Другий — людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії, прагнув рішучих дій — Іван Вагилевич. Третій — ініціативний, діловий, працелюбний — Яків Головацький. Саме ці полум'яні патріоти створили літературний гурток західноукраїнських письменників "Руська трійця", навколо них гуртувалася прогресивна молодь. Хлопці часто зустрічалися, розмовля­ли про літературу, народність, історію, політику. Під час однієї з таких зустрічей і виникла думка — іти в народ, щоб учитися в нього, збирати розгублені та невідомі перли-пісні, легенди, прислів'я. Першим у таку подорож, полишивши навчання, вирушив саме Я.Головацький. Спочат­ку село Солонка, що недалеко від Львова, потім села Розвадів, Надітичі, тоді Покуття зі своїм центром — Коломиєю, нарешті, Буковина — та­ким був його шлях. Крім спостережень та численних фольклорних запи­сів, під час мандрівки Яків познайомився з багатьма цікавими людьми, зокрема з Г. Ількевичем, збирачем народних казок, та М.Лучкаєм, авто­ром слов'яноруської граматики, надрукованої 1830 р. у Будимі.
   У 1834 р., після довгих мандрів, Я.Головацький через значну пе­рерву не зміг продовжити навчання у Львівському університеті і всту­пив спочатку до Кошицької академії, де провчився лише рік, а потім в університет Будапешта. Там він познайомився та потоваришував з Я. Кол­ларом — одним з яскравіших представників словацького народного відродження, Ф. Курелацем, молодим сербським студентом Г. Петровичем (з яким Я. Головацький зійшовся особливо близько) та іншими. Усі вони зустріли україн­ського студента як брата і прийняли до свого гурту. У творчій біографії ученого важливе значення мав вихід у світ безсмертного альманаху "Ру­салка Дністровая", оскільки саме Я. Головацький за допомогою нових друзів забезпечив друк видання. Учасники "Руської трійці", підготував­ши всі матеріали, 4 вересня 1836 р. вислали рукопис "Русалки Дністро­вої" Г. Петровичу, а той зайнявся видавничою справою — і через три місяці книжка побачила світ. Зв'язки зі слов'янськими друзями не при­пинялися і згодом. Я. Головацький став не тільки громадським діячем, а й літератором, ученим, він належав до тих, хто запалював вогні нової української літератури.
   Видана в 1837 р. "Русалка Дністровая" принесла Я.Головацькому чимало клопотів. Зокрема, долучившись доцього видання, він накликав на себе гнів тогочасного Львівського митрополита, який вперто не ба­жав висвятити юнака на священика.
   У 1939—1940 рр.Яків разом з коломийськими народознавцями здійснив ще одну наукову експедицію на Прикарпаття та Закарпаття, під час якої зібрав безліч матеріалу про побут рідного народу. Багато матеріалів,накопичених дослідником у той час, увійшли пізніше до його славнозвісного збірника "Народные песни Галицкой и Угорской Руси".
   У другій половині 1830-х рр. Я. Головацькому вдалося продовжити навчання у Львівському університеті, який він закінчив у 1841 р.,отри­мавши все ж таки сан священика. У тому ж році він виїхав до Карпат, де одружився з Марією Бурачинською, дочкою священика з Криворівні, згодом у подружжя народилося троє дітей. Після деяких вагань духовна управа надала йому в 1842 р. посаду священика в селі Микитинці Косівського повіту, обов'язки якого він виконував до 1848 р., працюючи, що­правда, під наглядом. Але така діяльність була не до душі Я. Головаць­кому, тому він не припиняв літературної праці: писав вірші, статті.
   Загалом літературно-художній доробок письменника — це оригі­нальні ліричні поезії, переклади, художньо опрацьовані казки, легенди, байки, приказки та анекдоти. Я.Головацький так писав про свій внесок в літературу:
Невелике й моє зіллє —
Як барвінок на весіллє,
Як на ріднім гробі рута,
В дробен листок розвинута.
  Крім оригінальних поезій, митець залишив чимало вдалих перек­ладів сербських та хорватських народних пісень.
   Я. Головацький — передусім учений, дослідник, публіцист, гро­мадський діяч. Він залишив низку важливих наукових праць, розвідок, за життя був відомий яскравими публіцистичними виступами, які мали значний суспільно-політичний резонанс. У 1846 р. під псевдонімом Гав­рило Русин вийшла німецькою мовою стаття Я. Головацького "Стано­вище русинів у Галичині", яка сколихнула суспільну думку. У тексті лунало обурення й різка критика духовенства та українського панства за відірваність від народу та національне ренегатство, за словами автора, пани й священнослужителі були гнобителями свого люду, який перебу­вав у безправному становищі. Я. Головацький висловив думку про крайню необхідність ліквідації кріпацтва, змалював жалюгідний стан культурного життя галицьких українців. Не дивно, що представники вищого духовенства звернулися до влади з проханням про заборону розповсюдження цієї статті.
Революційні події 1848 р. змусили австрійський уряд звернути ува­гу на слов'ян. Усі події суспільного й культурного життя слов'янських народів Австрійської монархії призвели до того, що уряд змушений був піти на певні поступки галицьким українцям. Я. Головацький, захопив­шись ідеями національного відродження, став одним з активних учас­ників "Головної Руської Ради", яка була створена у Львові в 1848 р. та мала на меті подбати про політичні та культурні потреби українського населення. І хоча уряд хотів перешкодити зібран­ню, з'їзд відбувся з великим піднесенням. Наприкінці 1848 р. на з'їзді новоствореного товариства Я. Головацький прочитав доповідь "Розправа о язиці южноруськім і єго нарічіях", у якій виступив на захист рідної мо­ви, підкресливши її абсолютну самостійність та самобутність.
    У 1848 р. Я. Головацький на запрошення друзів переїхав до Льво­ва, де йому запропонували роботу у Львівському університеті, тож Яків Федорович почав викладати там українську мову та літературу. Перебуваючи на посаді професора, Я. Головацький провадив активну роботу з відродження та становлення української мови, своїми того­часними роботами доводив її самостійність та розвивав її. У 1858 р. його було призначено деканом факультету, а в 1864 р. обрано ректо­ром університету.
    Для з'ясування поглядів Я. Головацького того часу особливе зна­чення мають його лекції, які вийшли окремим друком під назвою "Три вступительнії преподаванія о рускій словесності" у 1849 р. Новообраний професор стверджував, що кожен народ має власну, тільки йому ха­рактерну, психологію, ті моральні й фізичні особливості, що вини­кають під впливом політичних умов. Але кожний народ відрізняється один від одного в першу чергу вірою, мистецтвом та громадянським побутом. У лекціях учений розглядав і національне питання в Галичині, і права українського населення та місце української мови у його житті, її розвиток та повноправне існування, порушував питання утисків мови з боку влади, а також аналізував і тогочасний розвиток української літе­ратури та заснування у Львівському університеті кафедр з українською мовою викладання.
    "Три вступительнії преподаванія..." засвідчували щире прагнення молодого професора прислужитися своєму народові на ниві його націо­нального відродження. Свідченням цього були наступні лекції ученого, серед них — "Іван Котляревський", яка була пізніше надрукована окре­мою статтею і стала продовженням вступних лекцій.
    Як літературознавцеві Я. Головацькому належать розвідки про двох українських письменників — заспівувачів живого народного слова — М. Шашкевича та І. Котляревського, у яких автор викладає детальний огляд творчого доробку митців. З-поміж інших праць письменника варто назвати статтю "Велика Хорватія, або Галицько-Карпатська Русь" — своє­рідний нарис про Східну Галичину. Цікаві також й етнографічні дослі­дження вченого, у яких він виступає як гарний знавець народного побу­ту, звичаїв та обрядів. Це — "Поділ часу у русинів", "Вороженє у руси­нів", "Слова вітання, благословенства, чемності і обичайності у русинів".
Неабиякі заслуги Я. Головацького як першого у Галичині видавця й редактора. Так, у 1841 р. завдяки йому була видана у Відні праця "Галицькі приповідки і загадки" Г. Ількевича, яку підготував до дру­ку, написав до них післямову та навіть доповнив власними матеріалами саме Я. Головацький. У 1846—1847 рр. разом з братом Іваном вони ви­дали у Відні дві частини альманаху "Вінок русинам на обжинки". У пер­шій частині поряд з іншими побачили світ твори М. Шашкевича, у дру­гому — читачеві було відкрито ряд нових імен (А. Могильницького, А. Лужецького, К. Скоморівського). Брати хотіли зробити цю збірку всеукраїнською, але така робота потребувала значних коштів, яхих у молодих ентузіастів, на жаль, не було.
    У 1849 р. разом зі своєю вступною статтею Я. Головацький видав у Львові "Марусю" Г. Квітки-Основ'яненка, у 1850 — "Читанку" М.Шаш­кевича, а також збірку матеріалів про роботу з'їзду 1848 р. — "Историческій очерк основанія Галицко-русской Матиці...". Редакторську та видавничу діяльність учений плідно продовжував до кінця життя. У 1849 р. Я. Головацький видав "Граматику руского язика", у якій, за його словами, основою наукового аналізу послужило не місцеве галиць­ке наріччя, а літературна мова українських письменників. У цій праці долю української мови Яків Федорович тісно пов'язав із долею україн­ського народу.
На жаль, за час роботи в університеті Я.Головацький поступово змінив свою громадянську позицію та ставлення до української мови.
    У травні 1867 р. Я.Головацький відвідав етнографічну виставку в Москві, де його радо вітали, і того ж року переїхав з родиною до Росії, сподіваючись одержати кафедру в одному з університетів. Однак цього не сталося, оскільки він недосконало володів російською мовою. Зреш­тою його призначили головою "Археографической комиссии для разбо­ра древних актов" у м. Вільно. Я. Головацький продовжував наукову діяльність, писав різного роду наукові, зокрема етнографічні розвідки, серед яких: "Об исследовании памятников русской старины, сохраняю­щихся в Галичине и Буковине" (1871); "О народной одежде и убранстве русинов в Галичине и северо-восточной Венгрии" (1877) та низку ін­ших. Одночасно багато пише до галицьких москвофільських органів — "Слово", "Пролом", "Страхопуд".
    Правда, з'являються в той час і вагомі речі. Так, у 1878 р. виходять у Москві у кількох томах його широко відомі "Народные песни Галиц­кой и Угорской Руси". Це результат праці майже всього життя науковця. До зібрання увійшли історичні, побутові, обрядові (колядки, гагілки та ін.) пісні, а також коломийки та багато інших зразків самобутньої україн­ської народної творчості. Про цю працю залишили свої схвальні відгуки багато вчених, зокрема О.Пипін, В.Ягич, О.Потебня.
    З визначних наукових робіт Я.Головацького пізнішого періоду слід згадати "Географический словарь западнославянских и югославян­ских земель" (1884), який високо оцінили фахівці ряду країн, зокрема Чехії та Польщі.
    В останні роки життя Я.Головацький працював у бібліотеці Віден­ського університету, де продовжував наукову діяльність, вивчаючи ми­нуле галицьких і буковинських земель. Помер учений у Вільно у травні 1888 р., там і похований.

 ЛІТЕРАТУРА
Основні видання творів Я. Ф. Головацького
Головацький Я. Твори / Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. — Київ : Дніпро, 1982. — 367 с.

Головацький Я. Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького / Яків Головацький, Маркіян Шашкевич. — 2-ге вид. — Львів : Накладом т-ва "Просвіта", 1913. —456 с. — (Руска письменність ; 3, 1).

Головацький Я. Библиографические находки во Львове / Я. Головацький. — Санкт-Петербург : тип. Имп. акад. наук, 1873. — [2], 43 с.

Головацький Я. Виклади давньослов'янських легенд, або Міфологія / Я. Головацький. — Київ : Довіра, 1991. — 91, [2] с. : іл. — (Додаток до журналу "Хроніка-2000. Наш край". Серія "Відродження").

Головацький Я. Географический словарь западнославянских и югославянских земель и прилежащих стран / Я. Головацький. — Вильна : тип. А. Г. Сыркина, 1884. — XXXII, 372 с., 1 л. карт.

Головацький Я. Дополнение к Очерку славяно-русской библиографии В. М. Ундольско- го, содержащее книги и статьи, пропущенные в первом выпуске хроно­логического указателя славяно-русских книг церковной печати с 1491-го по 1864 год / Я. Головацький. — Санкт-Петербург : тип. Акад. наук, 1874. — [2], 96 с. — (Сборник Отделения русского языка и словесности Академии наук ; т. И, №5).

Головацький Я. Заметки и дополнения к статьям г. Пыпина, напечатанным в Вестнике Европы за 1885 и 1886 годы / Я. Головацький. — Вильна : тип. А. Г. Сыркина, 1888. — 87 с.

Головацький Я. Книга о новом календаре, напечатанная в Риме в 1596 году / Я. Головацький. — Санкт- Петербург : тип. Имп. акад. наук, 1877. — 7 с., 3 л. фронт, (факс.)

Головацький Я. Монастыри Югозападной России вообще и Креховский монастырь / Я. Головацький. — Санкт-Петербург : тип. т-ва "Обществ, польза", ценз. 1885. — 16 с.

Головацький Я. На каком пространстве земного шара господствует православие и упот­ребляется славяно-русская азбука? / Я. Головацький . — Вильна : Вилен, губ. тип., 1887. — Юс.

Головацький Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким / Я. Головацький. — Москва : Имп. о-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 1878, — 4 т.

Головацький Я. Несколько слов о библии Скорины и о рукописной русской библии из XVI столетия, обретающейся в библиотеке монастыря св. Онуфрия во Львове / Я. Головацький.— Львов : печ. Ин-та ставропиг., [1865]. — 32 с.

Головацький Я. О костюмах или народном убранстве русинов или русских в Галичине и Северо-восточной Венгрии / Я. Головацький.— Санкт-Петербург : тип. А. А. Краевско- го, 1868, —[2], 67 с.

Головацький Я. О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и Се­веро-восточной Венгрии / Я. Головацький .— Санкт-Петербург : тип. В. Киршбаума, 1877. — 85 с., 5 л. ил.

Головацький Я. О первом литературно-умственном движении русинов в Галиции со времен Австрийского владения в той земле / Я. Головацький . — Львов : книгопеч. Став­ропиг. ин-та, 1865. — 40 с.

Головацький Я. О рукописном молитвеннике старочешском с XIV—XV века, хранящем­ся в Университетской библиотеке во Львове / Я. Головацький .— Прага : тип. Е. Ерябко- вой, 1861. —24 с.

Головацький Я. Об исследовании памятников русской старины, сохранившихся в Гали- чине и Буковине / Я. Головацький .— Москва : Синод, тип., 1871. — 24 с.

Головацький Я. Письмо из Львова. Последствия для Австрии исключения ее из Герман­ского союза. Отражение этого на Галиции / Я. Головацький .— Санкт-Петербург : Воен. тип., 1866. — 31 с.

Головацький Я. Порядок школьный, или Устав Ставропигийской греко-русской школы во Львове 1586 года / Я. Головацький . — Львов : скоротиском Ин-та ставропиг., 1863. — 12 с., 1 л. факс.

Головацький Я. Русины и Галицийская дума, 1861 г. / Я. Головацький.— Москва : тип. Бахметева, ценз. 1864, —27 с.

Головацький Я. Черты домашнего быта русских дворян на Подляшье, т. е. в нынешней Седлецкой и Гродненской губерниях, по актам XVI столетия / Я. Головацький .— Вильна : тип. А. Г. Сыркина, 1888. — 47 с.

Головацький Я. Юбилейное издание в память 300-летнего основания Львовского став- ропигийского братства / Я. Головацький .— Вильна : Губ. тип., ценз. 1887. — 6 с.

Про Я. Ф. Головацького

Ваврик В. Р. Яков Федорович Головацкий : его деятельность и значение в галиц.-рус. словесности / В. Р. Ваврик. — Львов : Учено-лит. о-во "Га­лич.-рус. матица", 1925. — 168, 4 с.: портр.

Гаврилів Б. М. Вшанування пам'яті "Руської трійці" : (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) / Богдан Гаврилів, Іван Миронюк, Юрій Угорчак. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. — 174, [16] с. : іл., фотогр.

Котович И. А. Памяти Иакова Феодоровича Головацкого, председателя Виленской комиссии для разбора и издания древних актов / [протоиерей Иоанн Котович]. — Вильна : Губ. тип., 1888. — 35 с.

Кочубинский А. А. Еще свидетель славянского возрождения...: (Я. Ф. Го­ловацкий) / [проф. Ал. Кочубинский]. — Одесса : тип. "Одес. вестн.", ценз. 1888. — 7 с.

Матысякевич 3. М. Исторические взгляды Я. Ф. Головацкого : автореф. дис. ... канд. ист. наук / 3. М. Матысякевич ; Львов, гос. ун-т им. Ив. Франко. — Львов, 1974. — 25 с.

Петраш О. О. "Руська трійця": М. Шашкевич, I. Вагилевич, Я. Голо­вацький та їхні послідовники / Петраш О. О. — Київ : Дніпро, 1972. — 152 с. — (Літературні портрета).

Тези наукової конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Я. Ф. Головацького (Львів, 15 лют. 1990 р.) / [редкол.: Л. І. Ільницька (відп. ред. та ін.)]. — Львів : Львів, наук, б-ка, 1990. — 27 с.

Галенко І. Викладацька діяльність Якова Головацького у Львівському університеті: (в контексті розвитку українознавства і славістики) / І. Га­ленко // Проблеми слов'янознавства. — 2008. — Вип. 57. — С. 13—27.

Галенко І. Яків Головацький як славіст / І. Галенко // Проблеми слов'я­нознавства. — 2007. — Вип. 56. — С. 13—32.

Івашків В. Перший професор кафедри української словесності / В. Івашків // Дзвін. — 2008. — № 7. — С. 125—131.

Циганик М. Фольклорні записи корифеїв "Руської Трійці" у збірнику Якова Головацького "Народные песни Галицкой и Угорской Руси" / Мирослава Циганик // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1. — С. 12—22.

Циганик М Яків Головацький в оцінці Івана Франка / М. Циганик // Віс­ник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна. — 2011. —Вип. 55. —С. 209—215.

Шалата М. Будителі : [М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, М. Устиянович, А. Могильницький] / Михайло Шалата // Дзвін. — 2012. - № 1, —С. 114—123.

Покажчики 
М. Щашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький : біліогр. покажч. / уклад.: М. П. Гуменюк, Є. Є. Кравченко. — Львів : Львів, наук, б-ка, 1962. — 134 с., [4] арк іл.

"Руська трійця" : Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головаць­кий : бібліогр. покажч. (1834—1990) / АН України, Львів, наук, б-ка ім. В. Стефаника. — Львів : [б. в.], 1993. — 378, [1] с.

Немає коментарів:

Дописати коментар