Аркадій Бугай

У дитинстві історію краще всього вчити на основі легенд і міфів, а ставши дорослим, підкріпити або спростувати її науковими фактами. Одна з таких легенд стала відправною точкою життя нашого відомого земляка ака­деміка Аркадія Бугая.

Із роду винахідників

 

    4 лютого 1905 року в багатодітній родині Сильвестра Бугая в м. Борзна народився хлопчик, якому судилося прославити свій рід. Сильвестр Григорович володів дев'ятьма десятинами землі біля річ­ки і вів натуральне господарство, тому члени сім'ї волею-неволею змушені були горбатитися на полі та доглядати худобу. Але Аркадія не приваблювала така робота - його нестримно тягнуло до науки. Ще б пак! Батько, хоч і не був високоосвіченою людиною, зате мав схильність до інженерної діяльності, і все життя намагався будувати вічний двигун. Однак епоха, в якій формувала­ся особистість майбутнього вченого, вимагала тільки одного: вижити. Від хвороб, епідемій та голоду померли п'ять братів і сестер, молодим помер і батько. Сам Аркадій захворів на тубер­кульоз. І взагалі сімейна історія була в дечому схожа на детектив: дід по мате­ринській лінії, бідний сільський свяще­ник, у 1917 році вбитий у своїй хаті бандитами-грабіжниками. Старший брат, репресований за якісь дрібні й досі нез'ясовані провини перед радянською владою, майже все життя провів у тюр­мах і таборах. Тавро «куркульська сім'я» на все життя залишалося постійною за­грозою, особливо небезпечною в роки «воєнного комунізму», колективізації та знищення української інтелігенції. Жит­тя перетворилося на постійну боротьбу за виживання — приховування свого походження, переїзди з місця на місце, відсутність засобів до існування, відчут­тя необхідності продовжувати освіту. І хоч як не прагнув наш земляк ста­ти істориком, йому, нащадку «куркуля», необхідно було вибирати спеціальність найменш політизованою інтелектуаль­ної діяльності, такою, як наприклад, математика, де панівна роль партійних гасел була мізерною. Він здобув вищу освіту в Харкові і спочатку викладав математику в школі. Після війни пра­цював на кафедрі методики викладання математики в Київському педінституті. Згодом захистив кандидатську дисер­тацію, і там же закінчив свою трудову кар'єру в ранзі доцента. Пізніше опу­блікував «Короткий тлумачний словник математичних термінів» і «Біографічний словник діячів у галузі математики». 

Історія бере своє

   У дореволюційних історичних жур­налах були опубліковані кілька статей відомих українських істориків про гран­діозні оборонні споруди - Змієві вали. Про них малий хлопчик міг чути легенду, про те як у незапам'ятні часи зійшлися у смертельному двобої велетенський змій-людожер і богатир. Перемігши Горинича, витязь запряг його у плуг та й погнав чистим полем. Тільки одну бо­розну зміг прописати змій - надірвався, бідолашний. Ще й сьогодні могутнім валом здіймається той останній слід, залишений триголовим чудовиськом...

   Тому в зрілому віці Аркадій Сильвестрович вирішив на власні очі побачити ці споруди і в 1958 році приступив до їхнього пошуку навколо Києва. Йому вдалося знайти і побачити їх, але вияви­лося, що розташування валів на місце­вості часто відрізняється від описаного в старих статтях, що існують вали, ще не вивчені раніше. Виявляється, навко­ло Києва — справжня Terra Incognita!

    Одного разу, прочитавши чергову лекцію, Аркадій Сильвестрович запро­понував усім бажаючим взяти участь у поході по Змієвих Валах. Разом зі свої­ми студентами, які цікавилися історією, а їх виявилося дуже багато, на вихідних із рюкзаками вирушали в наукову екс­педицію. Поєднували, так б мовити, працю і відпочинок.

   І перший похід послужив початком багаторічних досліджень географії та будови Змієвих Валів. Кошти на переїз­ди, харчування, спеціальне обладнання – все з власної кишені. Слід також  вра­хувати, що всі карти місцевості в ті часи були секретними! А спроби самостійно­го виготовлення карт прирівнювалися до шпигунської діяльності.

   Найважливішими досягненнями Ар­кадія Сильвестровича стали складання повної карти Змієвих Валів Київщини і визначення дати початку будівництва деяких валів радіовуглецевим методом і зразками кераміки.

   Аркадій Сильвестрович у своїх стат­тях описав безліч спостережень про те­риторії, які були захищені валами, про зв'язок валів і городищ, вбудованих в систему оборони, конструкції валів у різні епохи. Цікаві зауваження і про бу­дівельників валів. Він був переконаний, що будівництво валів, які огороджували величезні.території, було під силу тільки державі, яка існувала до Київської Русі.

   До цих пір карта Змієвих Валів, скла­дена Аркадієм Сильвестровичем, за­лишається найповнішою і надійною, а результати датування споруди – єди­ними.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Бугай А. С. Змійові вали / А. С. Бугай. – Київ : Персонал, 2011. – 276 с. – Режим доступу