вівторок, 18 серпня 2015 р.

Дзвіниці Чернігівщини

 
До нашого часу зберегла первісний вигляд дзвіниця Воскресенської церкви в м. Чернігові, зведена у стилі бароко 1772-1779 рр. Вона відокремлена від церкви вулицею, являє собою муровану, тридільну, гранчасту в плані споруду. Над восьмигранною серединою підноситься башта для дзвонів, увінчана банею з високим шпилем. За формами та оздобленням нагадує будівлі українського архітектора І. Г. Григоровича-Барського( 1753-1791рр.).
Дзвіниця Домницького монастиря Різдва Богородиці перебудована з Миколаївської церкви (1774 р.) на початку XIX ст. у формах класицизму. Автор перебудови, імовірно, архітектор Дж. Кваренгі або його послідовник. Будівля - мурована, двох'ярусна, тридільна. Півсферичний купол, що вкривав середню дільницю, не зберігся. Дзвіниця сполучає риси українського бароко та класицизму.
     Дзвіниця Єлецького Успенського монастиря - найранніша висотна споруда м. Чернігова, висота до бані становить 34 м. Побудована в 1670-1675 рр. на місці дерев'яної. Восьмикутна в плані, двох'ярусна, 1 -й ярус - триповерховий: на першому - брама, на 2-му і 3-му зберігався архів. Яруси підкреслено в оздобленні фасадів горизонтальними профілями, що оперізують восьмерик, а по кутах його знизу вгору тягнуться неширокі пілястри, що імітують виступаючі вінця зрубу. Ремонтувалася в 1815,1876-1878 рр. і в післявоєнні роки XX ст. У 1977 р. проведено ремонтно-реставраційні роботи.

     Дзвіниця Іллінської церкви в м. Чернігові збудована в 1908-1910 рр. - у період "історизму" - на південному схилі Болдинних гір, на північний захід від Іллінської церкви. Триярусна. Два перші яруси муровані, прямокутні в плані, несуть дерев'яний восьмерик дзвонів. Увінчує споруду барокова баня з маківкою. У 1981-1982 рр. проведено ремонтно-реставраційні роботи.
Дзвіниця Крупицько-Батуринського монастиря біля с. Осіч Бахмацького району зведена у XVIII ст. із цегли монастирських споруд, зруйнованих під час воєнних дій 1708-1709 рр. Перебудована в 1823-1825 рр. У 1853 р. розібрана й споруджена заново за зразком дзвіниці максаківського Спасо-Преображенського монастиря. Повторює поширений тип дзвіниць - восьмерик на четверику, увінчана бароковою банею. Трьох'ярусна. Перший ярус прорізаний аркою проїзду. В декорі відчутний вплив класицизму.
     Дзвіниця максаківського Спасо-Преображенського монастиря споруджена одночасно з муром як надбрамна. її 1 -й ярус датується кінцем XVII ст., 2-й - результат перебудов 1829 та 1850 рр. За своєю структурою нагадує дзвіницю Крупицько-Батуринського монастиря і повторює класичний тип дерев'яних дзвіниць - восьмерик на четверику, увінчаний бароковою банею (не збереглася). Мурована, стіни розчленовано багатоступінчастими профільованими нішами й отворами.
     Миколаївська надбрамна церква-дзвіниця Густинського монастиря збудована в 1693-1708 рр.
   Дзвіниця Миколаївської церкви у м. Ічні вимурувана 1879 р. разом із храмом, який не зберігся. Споруда чотириярусна. Два верхніх круглих у плані яруси, де були дзвони, спираються на четверик, що стоїть на восьмерику з високою півциркульною аркою. Колись 1-й ярус зовні був розписаний.
   Дзвіниця собору Різдва Богородиці в Козельці зведена в 1766-1770 рр. архітектором А. В. Квасовим. Являє собою муровану, чотириярусну будівлю. Первісне завершення після пожежі 1848 р. замінено півсферичною банею зі шпилем. Висота до хреста становить 50 м. У плані - квадрат з вигнутими гранями й зрізаними кутами. Нижній ярус оздоблено рустом, верхні - пучками колон по кутах: тосканського ордера на 2-му ярусі, іонічного - на 3-му, коринфського - на 4-му. Після пошкоджень в роки Великої Вітчизняної війни відреставрована в 1961-1970рр.
     Дзвіниця Спасо-Преображенського монастиря в м. Новгороді-Сіверському побудована в XVI ст. як надбрамна башта із західного боку монастирських укріплень. З оборонних міркувань розташована з відступом, завдяки чому перед нею утворився майданчик, оточений стінами з баштами по боках. Була зруйнована в 1605 р., але на початку XVII ст. відбудована за первісним планом. Верхній ярус оперізувала бойова галерея, діяв ланцюговий звідний міст. Наметовий верх у першій половині XIX ст. замінено на шоломоподібну баню. Дзвіниця мурована, двох'ярусна, восьмигранна в плані, зі східного боку сполучається з двох'ярусною відкритою галереєю. Архітектура поєднує російські та українські будівничі традиції. Реставрована в 1981-1985 рр.
   
 Дзвіниця Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігові побудована в 1771-1775 рр. як надбрамна у формах бароко водночас з цегляною огорожею та кутовими вежами. Являє собою 58-метрову п'ятиярусну муровану споруду, складного плану з вигнутими гранями та пучками колон по кутах. У нижньому ярусі прорізано велику в'їзну арку, якій у верхніх ярусах відповідають півциркульні та круглі отвори, що йдуть до останнього ярусу, де 1809 р. було встановлено годинник з боєм (не зберігся). Нижній ярус прикрашають виступи пластичної форми - волюти, за якими сховано контрфорси. Дзвіниця, відреставрована в 1955-1960 і 1981-1982 рр., надає всьому комплексові монастиря динаміки і завершеності і є художньою домінантою Болдиних гір й усього міста.

Джерело: Gorod.cn.ua (Чернігівський міський портал). - Режим доступу

Немає коментарів:

Дописати коментар