Чернігів — одне з найдавніших міст України, у якому до нашого часу збереглися дві чудотворні ікони. Одна з них — ікона Єлецької Божої Матері.
Перекази повідомляють, що під час князювання в Чернігові в ХІ ст. Святослава Ярославича. відбулося чудесне явлення на ялині ікони Божої Матері. Там, де з’явилась ікона, і був заснований князем Єлецький чоловічий монастир. Під час монголо-татарської навали на Чернігів у 1239 році, свята обитель зазнала розорення. Доля стародавньої ікони Єлецької Богоматері невідома. За переказами, у момент нападу завойовників, вона була захована всередині церковної стіни, а потім її знову помістили в Успенському соборі. У XVII ст. Голятовский в «Скарбниці» зауважує: «Пресвятой Богородицы власный образ на дереве еловом близко Чернигова знайденый, з Чернигова до Москвы под час войны есть перенесеный, поскольку теперь в Чернигове той образ не знаходится». Філарет Гумілевський в своєму описі міста Харкова стверджував, що «в 1579 г. св. икона была взята князем Барятинским и оставалась в доме Барятинских, потомков Черниговского князя Святослава Ярославича, в виде наследственного достояния». А потім, «в 1687 году окольничий, князь Даниил Барятинский, командир Новгородских полков, под начальством князя Василия Голицына, быв в походе против Крыма, на возвратном пути из похода сделался болен в Харькове и, находясь близ смерти, отдал бывшую с ним в походе св. Елецкую икону в Харьковский Успенский собор».
Перекази повідомляють, що під час князювання в Чернігові в ХІ ст. Святослава Ярославича. відбулося чудесне явлення на ялині ікони Божої Матері. Там, де з’явилась ікона, і був заснований князем Єлецький чоловічий монастир. Під час монголо-татарської навали на Чернігів у 1239 році, свята обитель зазнала розорення. Доля стародавньої ікони Єлецької Богоматері невідома. За переказами, у момент нападу завойовників, вона була захована всередині церковної стіни, а потім її знову помістили в Успенському соборі. У XVII ст. Голятовский в «Скарбниці» зауважує: «Пресвятой Богородицы власный образ на дереве еловом близко Чернигова знайденый, з Чернигова до Москвы под час войны есть перенесеный, поскольку теперь в Чернигове той образ не знаходится». Філарет Гумілевський в своєму описі міста Харкова стверджував, що «в 1579 г. св. икона была взята князем Барятинским и оставалась в доме Барятинских, потомков Черниговского князя Святослава Ярославича, в виде наследственного достояния». А потім, «в 1687 году окольничий, князь Даниил Барятинский, командир Новгородских полков, под начальством князя Василия Голицына, быв в походе против Крыма, на возвратном пути из похода сделался болен в Харькове и, находясь близ смерти, отдал бывшую с ним в походе св. Елецкую икону в Харьковский Успенский собор».
Древність чудотворної і улюбленої харківчанами ікони Єлецької Богородиці, що зберігалася в Успенському соборі Харкова, знавцями живопису оспорювалася, хоча давність її написання визнавалася безумовно. Тим часом, провести нові дослідження неможливо — ікона безслідно пропала в радянський час.
Матір Божа не залишила Єлецьку обитель без Свого образу. У розпал відновлювальних робіт, що проводились Іоанникієм Голятовским, у монастирі з’явився новий образ Богородиці Єлецької (він, як і древній, прославився чудесами). У 1676 році брати Микита і Матвій Козели привезли з російського міста Володимира до Чернігова на Богоявленську ярмарку образ Єлецької Божої Матері. Благочестивий чернігівський житель Костянтин Костянтинович Мезопета купив цей образ і 11 січня того ж року подарував його обителі.
Для запису чудес за молитвами до Богоматері Єлецької в монастирській ризниці до революції зберігалася беловая книга під назвою «Слава Пресвятої Богородиці Єлецької», видана з Черніговскої духовної консисторії 6 лютого 1895 р. за № 2443.
Відомо багато списків (копій) цієї ікони. Образ Єлецької Богородиці, що знаходився в обителі до її закриття, мистецтвознавці датують 90-ми роками XVII століття. Вона написана темперними і олійними фарбами на двох широких дошках, скріплених між собою двома врізними шпонками. Верхня частина ікони закруглена. Загальна висота ікони 135 см, ширина 76 см, товщина дощок 3 см.
Композиція ікони Єлецької Богоматері — це практично іконографія самої історії явлення образу в часи Київської Русі і одночасно найдавніше зображення чернігівської фортеці XVII cт. У верхній частині ікони в прямокутній різьбленій рамі зображена ікона «Богоматір з немовлям». Ікону підтримують гілки ялини, зображеної досить умовно. Стовбур ялини поділяє нижню частину композиції навпіл. Справа — Успенський собор XII cт., центральна споруда Єлецького монастиря, а зліва Чернігівська фортеця XVII cт. Вдалині видно річку Десну. Ріка в уявленні багатьох народів є символом життя.
У 1930 році ця ікона з Успенського собору Єлецького монастиря потрапила в Чернігівський історичний музей. Під час Другої Світової війни ікону Єлецької Богоматері підібрала якась жінка на попелищі згорілого музею і принесла в діючий жіночий Троїцько-Іллінський монастир. Ігуменя Антонія звеліла зробити копію з ікони, але місцева влада змусили віддати в музей не копію, а оригінал, а 1 квітня 1999 р. Ікона була повернена монастирю. І сьогодні можна побачити цей образ в Петропавлівській церкві діючого Єлецького жіночого монастиря.
Всі, хто з вірою і молитвою звертався до Цариці Небесної перед Її чудотворним образом, отримували допомогу і розраду.
Чудотворну ікону Єлецької Богоматері вшановують не тільки жителі м. Чернігова і області, але й численні віруючі, які приїздять до стародавнього міста.
Джерело: Чернігів стародавній. - Режим доступу
Матір Божа не залишила Єлецьку обитель без Свого образу. У розпал відновлювальних робіт, що проводились Іоанникієм Голятовским, у монастирі з’явився новий образ Богородиці Єлецької (він, як і древній, прославився чудесами). У 1676 році брати Микита і Матвій Козели привезли з російського міста Володимира до Чернігова на Богоявленську ярмарку образ Єлецької Божої Матері. Благочестивий чернігівський житель Костянтин Костянтинович Мезопета купив цей образ і 11 січня того ж року подарував його обителі.
Для запису чудес за молитвами до Богоматері Єлецької в монастирській ризниці до революції зберігалася беловая книга під назвою «Слава Пресвятої Богородиці Єлецької», видана з Черніговскої духовної консисторії 6 лютого 1895 р. за № 2443.
Відомо багато списків (копій) цієї ікони. Образ Єлецької Богородиці, що знаходився в обителі до її закриття, мистецтвознавці датують 90-ми роками XVII століття. Вона написана темперними і олійними фарбами на двох широких дошках, скріплених між собою двома врізними шпонками. Верхня частина ікони закруглена. Загальна висота ікони 135 см, ширина 76 см, товщина дощок 3 см.
Композиція ікони Єлецької Богоматері — це практично іконографія самої історії явлення образу в часи Київської Русі і одночасно найдавніше зображення чернігівської фортеці XVII cт. У верхній частині ікони в прямокутній різьбленій рамі зображена ікона «Богоматір з немовлям». Ікону підтримують гілки ялини, зображеної досить умовно. Стовбур ялини поділяє нижню частину композиції навпіл. Справа — Успенський собор XII cт., центральна споруда Єлецького монастиря, а зліва Чернігівська фортеця XVII cт. Вдалині видно річку Десну. Ріка в уявленні багатьох народів є символом життя.
У 1930 році ця ікона з Успенського собору Єлецького монастиря потрапила в Чернігівський історичний музей. Під час Другої Світової війни ікону Єлецької Богоматері підібрала якась жінка на попелищі згорілого музею і принесла в діючий жіночий Троїцько-Іллінський монастир. Ігуменя Антонія звеліла зробити копію з ікони, але місцева влада змусили віддати в музей не копію, а оригінал, а 1 квітня 1999 р. Ікона була повернена монастирю. І сьогодні можна побачити цей образ в Петропавлівській церкві діючого Єлецького жіночого монастиря.
Всі, хто з вірою і молитвою звертався до Цариці Небесної перед Її чудотворним образом, отримували допомогу і розраду.
Чудотворну ікону Єлецької Богоматері вшановують не тільки жителі м. Чернігова і області, але й численні віруючі, які приїздять до стародавнього міста.
Джерело: Чернігів стародавній. - Режим доступу
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.