Нездійснений бібліографічний проект Дмитра Бочкова

   Серед плеяди дослідників історії Чернігівщини ім'я Дмитра. Панасовича Бочкова довгий час залишалося в тіні, хоча його на­уковий доробок заслуговує на пильну увагу сучасних істориків- краєзнавців.
    Він народився у 1887 р. у м. Остер Чернігівської губернії. Протягом 1902- 1908 pp. навчався в Чернігівській духовній се­мінарії. Вже тоді Д. Бочков брав участь у науковому житті міста. У 1906 р. він обраний членом Чернігівської губернської вченої архівної комісії - провідного історико-краєзнавчого осе­редку регіону У 1908 р. Д. Бочков став членом Чернігівської церковно-археологічної комісії при Єпархіальному древлесховищі - першого спеціалізованого наукового товариства по вивченню церковної старовини краю. Знайомство з відомими представ­никами чернігівської наукової еліти Іваном Львовим, Аркадієм Верзиловим, Євгеном Корноуховим, Вадимом Модзалевським, Петром Добровольським, Володимиром Дроздовим, Петром Бугославським вплинуло на формування молодого науковця: "хотя я и далеко забрался от Чернигова и может быть навсег­да, - писав він з Вільно у листі до Є. Корноухова, - но все же археологическая жизнь Чернигова меня всегда интересовала и будет интересовать" [4].

"Рідну Палестину" (так поетично на­зивав Чернігів Д. Бочков) усе ж довелося залишити через осо­бисті обставини. У 1909 р. Д. Бочков переїхав до Вільно, де працював чиновником у Контрольній палаті. "Ці місяці, що прой­шли, така перетурбація скоїлась у моєму житті, що я й досі ніяк не опам'ятаюсь, тепер оце трохи оживаю знов. Берусь за те, Що не скінчив", - з сумом писав Д. Бочков з Вільно. Лише че­рез деякий час життя загоїло душевні рани: "Теперь я с удвоенной энергией стараюсь наверстать потерянное" [5]. У 1914 р він повернувся до активної наукової роботи: "Можете поздра­вить меня; я тепер на службе в Виленской Публичной библио­теке -дежурным чиновником и заведующим письмоводством. Все-таки добился своего, хотя пришлось очень долго ждать" [6]. У Вільно він плідно співробітничав з Північно-Західним відділом Імператорського Російського географічного товариства та Мінським церковно-історико-археологічним комітетом. Під час Першої світової війни Д. Бочков виїхав з Вільно до Москви, де навчався у Московському археологічному інституті. Протя­гом 1915- 1916 рр. він працював у Публічній бібліотеці Рум'ян- цевського музею. У 1917 р. молодий науковець переїхав до Чер­кас і став співробітником Черкаської "Просвіти". З травня 1918 р. по 1935 р. Д. Бочков очолював Черкаський історико-педагогіч- ний музей імені Т. Г. Шевченка. У 1935 р., не погодившись з "ди­рективними методами формування музейних колекцій", Д. Бочков за власним бажанням залишив посаду директора му­зею та переїхав до Києва. У 1935 - 1941 рр. він працював корек­тором, заступником завідувача відділу рукописів і стародруків Державної історичної бібліотеки УРСР. На початку Великої Вітчизняної війни евакуювався до Саратова, де виконував обо­в'язки відповідального секретаря у редакціях районних газет Са­ратовської області. Після повернення у 1944 р. до Києва Д. Боч­ков працював на відповідальних посадах у Міністерстві освіти УРСР (зокрема, й референтом у заступника міністра М. Філіпо- ва). Увесь цей час він активно співробітничав з Інститутом ар­хеології Академії наук УРСР. У 1958 р. він вийшов на пенсію. Помер Дмитро Бочков у 1982 р. (у віці 95 років) у Києві [4].

   У Державному архіві Чернігівської області з матеріалів при­ватного архіву сформовано особовий фонд Дмитра Бочкова (ф. Р.-8860), що складається з 188 справ. Найцікавішими серед них є, безумовно, неопубліковані рукописи — результат його напо­легливого наукового пошуку впродовж усього життя. Крім того, у фонді зберігається чималий епістолярій (близько 120 листів). Серед адресатів зустрічаємо прізвища відомих науковців, крає­знавців та громадських діячів М. Петрова, С. Маслова, Ю. Ви- ноградського, Д. Косарика, Є.Корноухова та ін.

  Значну частину доробку Д. Бочкова складають бібліографічні покажчики. Так, до XIV Археологічного з'їзду він планував ви­дати довідник з бібліографії Чернігівського краю та покажчики до "Трудов Черниговской губернской ученой архивной комисии" [7] , "Черниговских губернских ведомостей". Готувалися покаж­чики до видань Імператорського Товариства історії та старожит- ностей при Московському університеті, Імператорського Мос­ковського археологічного товариства, часописів "Русская стари­на", "Киевская старина", "Живая старина", "Русский архив". Уже в повоєнний час учений підготував бібліографію археології Ук­раїни (1917 - 1954 рр.). "Указатели меня очень занимают, так как от них вижу много пользы, в чем и вы, я думаю, согласитесь со мною", - писав Д. Бочков завідувачу бібліотеки та архіву Чер­нігівської губернської вченої архівної комісії Є. Корноухову.

   У полі зору Д. Бочкова-бібліографа опинився й часопис "Чер­ниговский листок", який протягом 1861 - 1863 рр. видавав Л. Глібов. Історію видання "Черниговского листка" у контексті життя та діяльності Л. Глібова достатньо повно висвітлили у своїх студіях Б. Шевелів [11 ], М. Сиваченко й О. Деко [9], 1. Побідаш [8] та ін. Останнім часом з'явилися статті Ж. Тоцької [11] та О. Коваленко [3], в яких проаналізовано краєзнавчі публікації на сторінках "Черниговского листка". Водночас усі вони говорять про нагальну потребу в ґрунтовному бібліографічному покажчи­ку до цього часопису, який залишив помітний слід у літературно­му та громадському житті України.

   Цю потребу ще в середині минулого століття відчув Д. Боч­ков, який у 1946 р. зробив першу спробу впорядкувати такий по­кажчик. Він мав складатися з передмови, присвяченої біографії Л. Глібова та його літературній і видавничій діяльності, покажчика статей часопису, алфавітного покажчика прізвищ авторів, а також списку використаної літератури, приміток, розшифровки псевдонімів авторів, ілюстрацій (фотознімки сторінок "Чернигов­ского листка", портрет Л. Глібова) [ 1]. У справі збереглися деякі з перелічених складових майбутньої праці, окрім, на жаль, найва­гомішої- самого покажчика до часопису "Черниговский листок". Натомість збереглася коротка передмова, в якій наведено відо­мості про життя та діяльність Л. Глібова, стан періодичної преси на українських землях Російської імперії у XIX ст., терміни та зміст видання, причини закриття "Черниговского листка". Крім того, Д. Бочков упорядкував список літератури, в якій висвітле­но історію видання "Черниговского листка". "Чернігівська періо­дика XIX ст. майже вся, себго за малим виключенням, має бібліографічні покажчики. Залишаються лише кілька видань і серед них особливо вагомий і цікавий "Черниговский листок" Л. Глібова 1861 - 1863 рр., який, на превеликий жаль, і цього часу залишається поза увагою бібліографів і не має покажчика. Цю проблему й має заповнити пропонований для використання складений мною такий покажчик", - завершив передмову Д. Боч­ков [1, арк. 6-6 зв.].

     Він працював над покажчиком під час відпустки протягом місяця - з 15 листопада до 25 грудня 1946 р. Саме цими датами обмежений тимчасовий читацький квиток, який був виданий Д. Бочкову для роботи у бібліотеці АН УРСР. Збереглася й чер­нетка заяви Д. Бочкова директору бібліотеки Ю. Меженку з про­ханням допомогти у справі упорядкування покажчика, дати мож­ливість користуватися примірниками часопису, при необхідності замовити відсутні номери газети у бібліотеках АН СРСР у Москві та Ленінграді [ 1, арк. 2].

   Втім, завершити розпочату справу Д. Бочкову не поталанило, відтак упорядкування покажчика до "Черниговского листка" за­лишається актуальним і сьогодні.

______________________

1. Бочков Д. А. "Черниговский листок" Леонида Глибова. Библиографичес­кий указатель И Державний архів Чернігівської області (далі - ДАЧО). - ф. Р.-8860. - Оп. 1. - Спр. 5.

2. ДАЧО. - Ф. Р.-8860. - Оп. 1. - Спр. 43 - 47; Соса П., Мельниченко В. Черкаському краєзнавчому - 80. Історико-документальний нарис про Черкась­кий обласний краєзнавчий музей. - Черкаси: Сіяч, 1998. - С. 4-11.

3. Коваленко О. О. Г. Милорадович і часопис "Черниговский листок" //Літе­ратура та культура Полісся. - Вип. 51: Регіональна історія та культура XVII - XX ст.: сучасний погляд на проблеми та особи. - Ніжин, 2009. - С. 59-67.

4. Письма Д. Бочкова к Е. Корноухову II ДАЧО. - Ф. Р.-8860. - Оп. І. - Спр. 129. - Арк. З -4 зв., 7.

5. Там само. - Арк. 3.

6. Там само. - Арк. 17.

7. Там само. - Арк. 14 зв.-15.

8. Побідаш І. Л. Редакторська та журналістська діяльність Леоніда Глібова: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. - К„ 2006.

9. Сиваченко М., Деко О. Леонід Глібов: дослідження і матеріали. - К , 1969. -С. 5-61.

10. Тоцька Ж. В. Історія Чернігово-Сіверщини на сторінках часопису "Чер­ниговский листок" (1861 - 1863 рр.) // Сіверщина в історії України. Збірник наук, праць. Матеріали сьомої науково-практичної конференції 23 - 24 жовтня 2008 р. - Суми, 2008. - С. 134-37.

11. Шевелів Б. Тижневик "Черниговский листок" за редакцією Л. Глібова (1861 - 1863 рр.) // Чернігів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матері­али / За ред. М. Грушевського. - К., 1928. - С. 443-462.

Джерело: Гейда О. Нездійснений бібліографічний проект Дмитра Бочкова / Ольга Гейда // Шрагівські читання: збірник статей і матеріалів / відп. ред. О. Коваленко. - Чернігів: Лозовий, 2011. - Вип.1. - 128 с.