Українська земля

Теплі поля золотої пшениці,
Верби схилились над вічним Дніпром.
Знов неозоро зерно колоситься,
Щедро віддячивши людям добром.

Все це – моя дорога Україна,
Неба ясного прониклива синь;
Іншої долі не хочу – єдина,
Тільки б дивитись в твою височінь!

Нас не здолає ординців навала:
Ворог – з мечем? То помре від меча!
Ми Батьківщину свою врятували,
Стали всі дружно – плечем до плеча.

І підведеться з колін Україна –
Злі воріженьки, та нас не спинить.
З вірою в Бога і воїна-сина
Ще пригадаємо велич століть!

Довіку єдина, свята Україна,
Так буде віднині й навіки віків!
Ти, вірю, розквітнеш і душу зігрієш
Калиновим гіллям купальських вінків.

Земле моя, золота Україно,
Про долю твою – мрії всі і думки.
Мирного неба, погідної днини –
Лунають пісні про Вітчизну дзвінкі!

Ірина ХОМЕНКО, с. Радомка Семенівського району

Джерело: Деснянська правда. - 2016. - 12 травня. - С. 8.