Наприкінці ХVIII ст. дворянські маєтки почали перетворюватися на справжні культурно-мистецькі та духовні осередки. Великого поширення набуло приватне колекціонування різноманітних творів мистецтва, почали створюватися картинні галереї. Найбільше в портретних галереях були представлені родинні зображення, адже наприкінці ХVIII ст. спостерігалась особлива зацікавленість своїми генеалогіями. Тому обов’язковою складовою палацових інтер’єрів були «фамільні» галереї.
Значні приватні колекції створювалися відомими державними діячами, які були знайомі із західноєвропейською культурою. До таких відомих колекціонерів належать представники родин Воронцових, Строганових, Шереметьєвих. Серед відомих збирачів портретних галерей Лівобережної України відомі прізвища Тарновських, Галаганів та Рєпніних. Вагоме місце серед цих родин посідала і родина Розумовських.
Сьогодні дослідити картинні зібрання родини Розумовських досить складно. Останнім часом більше інформації з’явилося про збірку Рєпніних в Яготині — в її основі були художні колекції гетьмана Кирила Розумовського та його дітей, перевезені до Яготина з палацу на Мойці в Петербурзі, та, очевидно, з Батурина.
Із записок мандрівника О. Глаголева дізнаємося про зібрання в Яготинському маєтку: «В доме богатое собрание картин, оставшихся после графа Алексея Кирилловича Разумовского. Из произведений итальянской школы лучшее есть Тицианова Даная, Мать, кормящая детей, произ-
ведение Лазарини, две картины Гвизольфа, представляющие Христа, проповедующего в храме, Пантеон и своды Церкви Св. Петра Антиоли, Велизарий с мальчиком неизвестного художника, две новые картины: слепец с мальчиком и Св. Магдалина и травля кабанов Снейдерса также составляет украшение галереи».
В інших своїх маєтках Кирило Григорович також мав картинні зібрання. О. Васильчиков зазначає, що в будинку К. Розумовського зберігалися картини кращих майстрів свого часу.
Для постійного поповнення власних зібрань картини замовляли тогочасним відомим художникам, купували за кордоном або ж отримували в подарунок. Відомий мистецтвознавець ХХ ст. О.М. Савінов писав, що І.І. Шувалов для графа К.Г. Розумовського замовив картину на античну тематику «Зевс і Фетіда» відомому художнику А.П. Лосенку. Виконував цю картину А. Лосенко 1769 року в Римі на сюжет тексту першої пісні гомерівської «Іліади». На початку ХІХ ст. картина «Зевс і Фетіда» потрапила до збірки Свіньїна, однак невідомо, де він її придбав. Довгий час ця картина зберігалася в «Музеумі» Свіньїна, а після його закриття зникла в одній із приватних колекцій. Лише 1946 року картина надійшла до Державного Російського музею, де зберігається й нині.
Престижно було мати при власних маєтках і придворних художників. Відомо, що в родині Розумовських працював маляр Г. Стеценко, який 1742 року на замовлення Розумовських виконав настінні розписи в будинку в садибі «Покорщина». Художник створив портрети родини Розумовських (Наталії — 1746 р., Кирила й Олексія — 1753 р.), численні ікони для палаців та іконостасів у Козельці.
Відомо, що в Батурині малярства вчився кріпак Іван Усенко — маляр-портретист першої половини ХІХ ст. У подальшому він працював придворним малярем княгині В.Рєпніної.
Сьогодні дослідити картинні зібрання родини Розумовських досить складно. Останнім часом більше інформації з’явилося про збірку Рєпніних в Яготині — в її основі були художні колекції гетьмана Кирила Розумовського та його дітей, перевезені до Яготина з палацу на Мойці в Петербурзі, та, очевидно, з Батурина.
Із записок мандрівника О. Глаголева дізнаємося про зібрання в Яготинському маєтку: «В доме богатое собрание картин, оставшихся после графа Алексея Кирилловича Разумовского. Из произведений итальянской школы лучшее есть Тицианова Даная, Мать, кормящая детей, произ-
ведение Лазарини, две картины Гвизольфа, представляющие Христа, проповедующего в храме, Пантеон и своды Церкви Св. Петра Антиоли, Велизарий с мальчиком неизвестного художника, две новые картины: слепец с мальчиком и Св. Магдалина и травля кабанов Снейдерса также составляет украшение галереи».
В інших своїх маєтках Кирило Григорович також мав картинні зібрання. О. Васильчиков зазначає, що в будинку К. Розумовського зберігалися картини кращих майстрів свого часу.
Для постійного поповнення власних зібрань картини замовляли тогочасним відомим художникам, купували за кордоном або ж отримували в подарунок. Відомий мистецтвознавець ХХ ст. О.М. Савінов писав, що І.І. Шувалов для графа К.Г. Розумовського замовив картину на античну тематику «Зевс і Фетіда» відомому художнику А.П. Лосенку. Виконував цю картину А. Лосенко 1769 року в Римі на сюжет тексту першої пісні гомерівської «Іліади». На початку ХІХ ст. картина «Зевс і Фетіда» потрапила до збірки Свіньїна, однак невідомо, де він її придбав. Довгий час ця картина зберігалася в «Музеумі» Свіньїна, а після його закриття зникла в одній із приватних колекцій. Лише 1946 року картина надійшла до Державного Російського музею, де зберігається й нині.
Престижно було мати при власних маєтках і придворних художників. Відомо, що в родині Розумовських працював маляр Г. Стеценко, який 1742 року на замовлення Розумовських виконав настінні розписи в будинку в садибі «Покорщина». Художник створив портрети родини Розумовських (Наталії — 1746 р., Кирила й Олексія — 1753 р.), численні ікони для палаців та іконостасів у Козельці.
Відомо, що в Батурині малярства вчився кріпак Іван Усенко — маляр-портретист першої половини ХІХ ст. У подальшому він працював придворним малярем княгині В.Рєпніної.
Про картинну галерею в Батуринському палаці К. Розумовського на сьогодні збережено мало відомостей. Деяку інформацію можна дізнатися з публікації в газеті «Рада» (№183, 1911 р.), де зазначено, що Кирило Розумовський мав велику картинну галерею, в якій зберігалися портрети Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Павла Полуботка, Семена Палія та Петра Дорошенка. Усі вони були написані не пізніше ХVІІІ ст. олійними фарбами в натуральну величину. До наших днів картинна галерея К. Розумовського не збереглась, її доля достеменно не відома. Збережено відомості лише про вищеназвані портрети, які потрапили до батуринського торговця Боканя, а згодом — до шинкаря М. Раді. Довгий час (приблизно до 1910 р.) ці портрети зберігалися в шинку, відомо, що висіли низько на стіні й через це легко псувалися. На сьогодні вони вважаються втраченими.
Нині на першому поверсі палацу К. Розумовського в Батурині створена картинна галерея. Чільне місце в ній займає зала, присвячена представникам славного гетьманського роду Розумовських. Інші зали портретної галереї присвячені відомим європейським діячам ХVIII – ХІХ ст. Ця картинна галерея в палаці К. Розумовського відтворює епоху життя та діяльності гетьмана, його політичні орієнтири, смаки та вподобання.
Юлія ЦАПКО
Джерело: Цапко Ю. Картинні зібрання родини Розумовських / Юлія Цапко // СВІТ-інфо. - 2016. - 20 жовтня. - С. 13.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.