.

вівторок, 12 лютого 2019 р.

Олег Павлович Васюта

     Чернігівщина чарує своєю невимовною красою. Край – музей. Край – сад. На чернігівській землі злилися воєдино витвори умілих людських рук і те, що створила природа. На берегах красуні Десни народжувались поетичні і музичні шедеври. Свої думи співали сліпі народні музики – бандуристи. Тут склались музичні традиції, яким сотні літ і які неперестають дивувати різні покоління простих людей і науковців.
    Один з таких людей – Олег Павлович Васюта, який оселився у Чернігові 1973 року. Народжений 11 березня 1949 року у с. Новоолександрівка Лозівського району Харківської області, що входить до лісостепової зони, він, як людина з художницьким сприйняттям світу, відчув музичну самобутність чернігівського середовища. Ще з раннього дитинства селянський хлопчик виявив потяг до музики. Він жадібно вбирав у себе музичні звуки степові, співучу мову і пісні мами, Василини Леонтіївни, народженої в старовинному козацькому селі Навози Чернігівського району. Історія поселення пов’язана з іменами чернігівського князя Миколи Святоші, архімандрита печерського Варлаама Ясинського та сотника Івана Федоровича Посудевськоого. Село розкинулось на Дніпрі, на берегах якого розміщувався прикордонний форпост, тут стояв Чернігівський карабінерний полк у складі старшини і козаків. У 1962 році Навози отримали іншу назву – Дніпровське. Розповіді Василини Леонтіївни про рідне село викликали у сина намір неодмінно побачити все на власні очі. Забігаючи наперед, скажемо, що мати схвалила вибір сина коли він 1973 року остаточно оселився в Чернігові. Тепер, вже зрілий чоловік, Олег Павлович часто буває у Дніпровському, де навідує родичів по материнській лінії, розмовляє із місцевими селянами як досвідчений дослідник музичної творчості. 
    Поступово в юного Олега сформувалось бажання стати музикантом. Для здійснення мети він спочатку закінчив Харківську спеціальну музичну десятирічку. Пізніше, в 1972 р., з відзнакою – Харківський інститут мистецтв ім. І. П.Котляревського за спеціальністю диригента – хормейстера. Направлення на роботу отримав концертмейстером народної академічної хорової капели Харківського танкового заводу імені Малишева. Пізніше О. П.Васюта переїхав до Запоріжжя, працював хормейстером хорової капели музично – педагогічного факультету місцевого педінституту. Але по – справжньому насичене подіями культурно – мистецьке життя О. П. Васюти розпочалось у Чернігові. Упродовж тридцяти років (1973–2003) О. П.Васюта керував ансамблем бандуристів «Десна» Чернігівської обласної філармонії, хором хлопчиків Палацу культури хіміків, викладав у музичному училищі ім. Л. Ревуцького та ЧДПІ ім. Т. Г. Шевченка, обіймав посади художнього керівника, директора Чернігівської обласної філармонії і музичного училища ім. Л. Ревуцького. Працював начальником обласного управління культури Чернігівської облдержадміністрації, з 2003 р. – очолював  управління культури і туризму Чернігівської міської ради. Як багаторічний керівник та організатор культурного розвитку Чернігівщини відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. О. П. Васюта входив до складу наглядової ради Національного історико – культурного заповідника «Качанівка», а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. – залучався до роботи Організаційного Комітету з підготовки та проведення заходів із вшанування пам'яті М. В.Гоголя у зв'язку із 150-річчям від дня його смерті. Восени 2007 р. О. П.Васюта очолив роботу комісії із фахівців історії та геральдики містапо створенню прапора Чернігова. 26 червня 2008 р.депутати на сесії міськради затвердили зображення чорного одноголового гербового орла на білому тлі (автор заслужений діяч мистецтв України Борис Дєдов). Суто адміністративні обов’язки Олег Павлович поєднує з популяризаторською і науково–дослідницькою діяльністю, а це не завжди просто. Ним розроблені цікаві музичні програми, 4присвячені творчості видатних композиторів Л.Ревуцького, Г. Верьовки, А .Штогаренка, Л. Дичко, Л. Колодуба, А. Вівальді, А. Сальєрі, Т. Альбіоні, В.-А.Моцарта, Л. В.Бетховена, Ф.Шуберта, Ф. Ліста, Ф .Шопена. У циклі тематичних програм «Із скарбниць світовоїкласичної музики» презентував публіці «Реквієм» В.-А.Моцарта і Дж. Верді, твір К.Орфа «Карміна Бурана».
   О.П.Васюта виявив неабиякі здібності режисера – постановника концертної програми «Шляхами століть», присвяченої 900-річчю утворення Новгород – Сіверського князівства. У 1999 і 2000 рр. 
    Олег Павлович був режисером – постановником творчих звітів майстрів мистецтв і художніх колективів Чернігівщини у Національному палаці «Україна».О. П.Васюта є одним з авторів концепції формування літературно – меморіального музею –заповідника П. О.Куліша «Ганнина Пустинь».
   Олег Павлович ініціював і підтримав появу нових і подальший розвиток традиційнихзакладів культури. Це музей – заповідник у Батурині «Гетьманська столиця», Чернігівський камерний хор ім. Д. Бортнянського, духовий оркестр облдержадміністрації, симфонічний оркестр «Філармонія», який 2008 р. став академічним, мистецька галерея «Пласт-Арт» таінші.
     О. П.Васюта ініціатор запровадження багатоступеневої мистецької освіти: школа мистецтв– училище – академія. За його сприянням імена земляків В. Тарновського, Д. Бортнянського, С. Вільконського, М. Заньковецької, Н. Рахліна, визначних діячів музичного і театрального мистецтва, присвоєно творчим колективам та організаціям Чернігівщини.
    Як начальник управління культури Чернігівської міської ради О. П. Васюта ініціював розробку і ухвалення програми «Культура і мистецтво Чернігова на період 2003 – 2010років». За цим важливим документом у місті успішно розвиваються початкова мистецька освіта, централізована бібліотечна система, культурно – мистецька і дозвільна сфери. Окремімистецькі фестивалі, які відбуваються в місті, вийшли на рівень країни, зокрема  «Чернігів скликає таланти» та «Кобзарська юнь України». 
     30 вересня 2007 р. вперше у Чернігові та Україні відбувся об’єднаний концерт «Свята земля святих синів» християнських хорових колективів різних конфесій. Концерт відбувся за ініціативи Чернігівського відділення Міжнародного фонду «Допомога сім’ям» і за підтримки Чернігівської міської Ради. О. П.Васюта привітав всіх, хто зібрався того дня на Красній площі, задоволений з того, що чернігівці почують хорові колективи української православної церкви Київського патріархату, римо – католицької та євангельських християнських церков. У цьому незвичному святі взяли участь місцеві християнські поети і співаки, гості з Києва і США.
   Практична робота О. П. Васюти як організатора культурного процесу на Чернігівщині сприяла його дослідницькій діяльності. Олег Павлович закінчив аспірантуру Київського Національного університету культури і мистецтв за спеціальністю історія та теорії культури. Для майбутньої кандидатської дисертації він обрав тему розвитку музичного життя на Чернігівщині у ХVІІІ – ХІХ століттях. Наслідком здійсненої роботи стала монографія за такою ж назвою, яка являє собою історико – культурологічне дослідження. Книга побачила світ 1997 року у Чернігові. У передмові доктор мистецтвознавства, професор А. П. Лащенко писав: «...монографія О.П. Васюти виглядає не просто актуальною. Як одна з перших, вона стає виміром, від якого, хочуть чи не хочуть, будуть відштовхуватись. Саме з цих міркувань особливого значення набуває сумлінність автора, добросовісне заглиблення в першоджерела, введення до наукового обігу величезної кількості архівних матеріалів тощо. Особливою якістю книги є тон її написання, відчуття причетності до музичного минулого Чернігівщини». 1998 р. О. П. Васюта захистив дисертацію за темою «Музичне життя Чернігівщини XVIII– XIX століть: (Загальні закономірності та регіональні особливості)» і отримав вчений ступінь кандидата мистецтвознавства. Працюючи над дисертацією, О. П. Васюта зібрав унікальний матеріал про кобзарське мистецтво Чернігівщини. Його оригінальність відобразили у своїх дослідженнях відомі діячі української культури Пантелеймон Куліш, Микола Лисенко, Олександр Малинка та інші. Проаналізувавши творчий спадок корифеїв, О. П. Васюта написав науковий посібник «Кобзарське мистецтво Чернігівщини» (2002), в якому узагальнено досвід розгортання кобзарювання як явища культури у нашому краї. Розділяючи точку зору професора М.Сумцова на те, що «кобзарство належить до тих побутових просвітительських і гуманітарних явищ народного життя, які прожили віки», О. П. Васюта 2005 р. взяв активну участь в організації першого міжрегіонального дитячо–юнацького фестивалю кобзарського мистецтва та Чернігівського міського фестивалю кобзарської культури. Доречно сказати, що 2008 року О. П. Васюта присягнув служити Україні, Українському Реєстровому Козацтву. Присягу прийняв голова обласного товариства Українського Реєстрового Козацтва Петро Лобас. 
    Велике практичне значення має й книга О. П. Васюти «Сторінки музичної освіти Чернігівщини» (2003), присвячена 100-річчю заснування Першого Чернігівського музичного училища. Охоплюється період з ХVІІІ до початку ХХ ст. Серйозний інтерес викликає розділ книги, в якому автор розкриває традиції сімейного музикування, які мають глибоке історичне коріння. Перед нами проходить галерея неординарних чернігівських сімей того часу, вперше оприлюднюється їх метод естетичного виховання дітей через сприйняття музики. Не менш важливим є розділ про перші педагогічні курси церковного співу на Чернігівщині. Автор подає детальний опис навчальної програми, яку і сьогодні можна використати для навчання музиці талановитих дітей. Розписані також практичні уроки співу. О. П.Васюта приділив значну увагу театральній та музично–просвітницькій діяльності громадських об’єднань Чернігівщини. 
    У 2006 році О. П.Васютою виданий енциклопедичний довідник «Співаки Чернігівщини», розрахований на учнів початкових та вищих спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Автор подає цікаву, під час маловідому інформацію, про розвиток вокального мистецтва на Чернігівщині. Безперечно, довідник посприяв розвитку культури нашого краю.О. П.Васюта є також автором численних статей з історії музичного життя на Чернігівщині, теорії і практики культурного будівництва, опублікованих у різних наукових виданнях України. Громадська діяльність та науковий доробок О. П. Васюти відзначені державою. Йому присвоєні почесні звання заслуженого працівника культури і заслуженого діяча мистецтв України. Він є членом творчих Національних спілок – всеукраїнської музичної, композиторів, кобзарів України.
ДЖЕРЕЛО. - РЕЖИМ ДОСТУПУ
Сторінки музичної освіти Чернігівщини. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.