Батурин – легендарна гетьманська столиця

    Для усіх шанувальників історії та архітектури обов'язковим місцем для відвідування є Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Цей унікальний заповідник, який знаходиться у місті Батурин на Чернігівщині, об'єднує безцінні пам'ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського, будинок генерального судді Василя Кочубея, музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця  гетьмана Розумовського, парк «Кочубеївський»,  Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці. Батурин є найяскравішою пам'яткою козацької доби, оскільки довгий час місто було резиденцією гетьманів Лівобережної України, зокрема Івана Мазепи, Пилипа Орлика і Кирила Розумовського.- РЕЖИМ ДОСТУПУ

 

К.Розумовський

    Невдовзі після обрання  на гетьманський уряд К.Розумовський вирішив перенести столицю козацької держави з Глухова до Батурина, де було розпочато спорудження цілого комплексу "Национальных строений".

   Восени 1764р. імператриця Катерина II усунула К. Розумовського з гетьманського уряду і перейшла у рішучий наступ на рештки політичної автономії Лівобережної України. За цих обставин екс-гетьману було фактично заборонено відвідувати батьківщину. І тільки у 1794р., коли політичні пристрасті вгамувалися, К.Розумовський повернувся до Батурина, аби створити тут грандіозний палацово - парковий ансамбль. З цією метою він запросив одного з провідних архітекторів тієї доби Чарльза Камерона, за проектом якого протягом 1799-1803рр. тривали масштабні будівельні роботи.

   Батуринський  палац – це єдине  творіння видатного  архітектора  на  території України!

Триповерховий палац, зведений у  стилі класицизму, був домінантою усього комплексу і височів над флігелями, розташованими по обидва його боки, та великим парком. Перший поверх палацу був вирішений у стилі римської архаїки. Головний фасад прикрасив стрункий портик з восьми колон іонійського ордеру. Звідси відкривається вид на заплаву Сейму, помережану луками й лісами. З відкритої тераси протилежного фасаду, що спирається на колонаду тосканського ордеру, постає по-домашньому затишний, інтимний вид на довкілля. “Батуринський палац являв таку єдність архітектури і пейзажу, рівного якій немає ніде», - засвідчив відомий історик архітектури Федір Горностаєв.

    Після смерті Розумовського його син Андрій переважно жив у Відні і зовсім не цікавився палацом, яким опікувався управитель. Невдовзі після смерті гетьмана у палаці сталась масштабна пожежа, яку, за однією з версій, влаштував сам управитель, щоб замести сліди власних крадіжок.

   У ХХ столітті було кілька спроб реставрувати палац, проте до діла дійшло лише на початку третього тисячоліття. Палац гетьмана України Кирила Розумовського  в  Батурині відреставрований в 2003-2009 рр.

   «Палац зустрічає  портретами гетьмана Кирила Розумовського та архітектора  палацу Чарльза Камерон. Поміж  ними  в ніші розмістилась  скульптура музи  Полігімнії (автор Гоза Мирослав ).На  першому  поверсі  палацу в залі №29  представлені  родинні портрети Розумовських ( копії  з  оригіналів). У вітрині  зали  - палаш   Кирила Розумовського (XVIII ст.),  яку  нащадок гетьманського роду Григір Розумовський передав до  палацу в день його  відкриття. В залі № 28 - портрет царевича Олександра І (невідомий художник, кінець XVIII ст.), портрет Єлизавети Олексіївни, дружини імператора Олександра І (невідомий художник – школа В. Боровико-вського, ХІХ ст.), портрет Катерини ІІ (художник О.Антропов,  XVIII ст.). В залі № 24-А влаштована Каплиця. Вражають вівтар XVIII ст., ікони XVIII ст.: Страсті Христові, Ангел визволяє Святого Петра з в’язниці, Свята Варвара, Свята Трійця.Інтер’єри  другого поверху, відновлені  за  аналогами  збережених  робіт  Ч. Камерона,   захоплюють  витонченою  композицією,  гамою  кольорів – все  тут: і розпис  та  ліпнина  стелі  та  стін,  і  освітлювальні  прилади,  і паркет,  і штори,  виготовлялося  за  зразками ХІХст.   Історія  нам  зберегла інформацію про функціональне призначення  кімнат  цього поверху (зберігся  план  підписаний Ч.Камероном),  відповідно  до  цього і  здійснювалась  його  музеєфікація. На  другий  поверх  нас  проводжає  Мельпомена (скульптура  встановлена  на  сходовій  клітині),  а  в першій  залі  другого поверху  нас  зустрічають Евтерпа  та  Талія (скульптор Мирослав Гоза).  Наступна зала, згідно з експлікацією Камерона - житлова кімната для гостей. В експозиції представлено м’який куточок ХІХ ст. у стилі неорококо з фондів заповідника  та  картини  ХVІІ-ХІХ ст. з фондів Львівської галереї мистецтв.

   В  залі,  де К. Розумовський  планував  влаштувати  свій  кабінет – оформлено  його куточок - стіл ХІХст. із фондової колекції заповідника «Гетьманська столиця», на ньому письмові приладдя італійської майстерні Бедіньє ХVІІІ ст., годинники та  комодик тієї епохи, порцеляна ХІХ ст. – скринька фірми «Майсен» та статуетка «Галантний танець».

   Поряд  з  кабінетом – бібліотека. Відомо,  що унікальним надбанням родини Розумовських була бібліотека,  яка на 1774 р.  нараховувала 2000 примірників. Центральним  експонатом  приміщення  палацової  бібліотеки є книжкова шафа 1732 року. Цей рідкісний експонат переданий на тимчасове експонування Львівським етнографічним музеєм.

   Завершує  знайомство  з  палацом  зала «Антична»,  яка розкішно  декорована  сюжетами  давньогрецької  міфології. За призначенням ця  зала  слугувала великою їдальнею, а тому домінуючим експонатом тут є бенкетний стіл  та  двадцять  стільців  до  нього, виготовлені сучасними майстрами в стилі ХVІІІ-ХІХ ст. На столі – чудові бронзові  з  позолотою  канделябри ХІХ ст. на  одинадцять свічок. Мармуровий  камін,  який  влаштовано  в  цьому  залі,  прикрашає камінна  трійка ( Франція, третя чверті ХІХ ст.) – годинник « Амур  та  Психея»,   парні  канделябри  на  п’ять  свічок.» (Джерело. – Режим доступу).

Так палац Розумовського виглядав до реставрації 

Палац гетьмана України Кирила Розумовського  в  Батурині, блискуче відреставрований в 2003-2009 рр.

Територію навколо палацу займає красивий ландшафтний парк, у якому можна погуляти та перепочити, милуючись цвітінням троянд, яких у парку росте багато різновидів.

Будинок Кочубея, побудований в другій половині XVII століття, теж зберігся до наших днів. Це єдина споруда в Батурині часів гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Зараз у будинку Кочубея знаходиться краєзнавчий музей. У експозиції музею слід виділити любовну переписку гетьмана Івана Мазепи зі своєю коханкою, донькою Кочубея Мотрею.

Воскресенська церква, була побудована у 1803 році, одночасно з палацом Розумовського. Церкву побудували на місці зруйнованого мазепинського Троїцького собору, і, за легендою, вона була побудована з цегли розібраної вежі Мазепи. Розумовський помер у рік завершення будівництва храму, і, згідно з заповітом гетьмана, він був похований у склепі на території Воскресенської церкви. Це одне з небагатьох  поховань українських гетьманів,  яке  збереглося до наших днів.

Цитадель Батуринської фортеці – це відтворення козацької фортеці, з гетьманським будинком в центрі. Фортеця повністю дерев'яна, оскільки у 17-18 столітті артилерія досягнула таких висот, що руйнувала будь-які замки, тому звичайне дерево, обмазане глиною, давало рикошет від ядер і бомб артилерії.

З оглядового майданчика на  в'їзній  вежі Цитаделі на висоті 29 метрів відкривається  неперевершений краєвид на заплаву ріки Сейм.

 Батурин, віртуальна екскурсія. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

МУЗЕЇ ЗАПОВІДНИКА

 

Будинок-музей  Генерального  судді  В. Кочубея. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Будинок  Генерального  судді  В.Кочубея,  який  чудово   зберігся  до  нашого  часу  і   являє  велику  історичну  та  культурну  цінність,  розташований  серед  прекрасного  парку.   Він  є  свідком  становлення,  розвитку  та  знищення  Батурина  - резиденції  українських  керманичів  доби  Гетьманщини. Зведення  Будинку генерального суду  приписують  першому  батуринському  гетьману Д.Многогрішному.  Це  приміщення  має  унікальну  захоплюючу  історію,  єдине  на  території  Батурина,  яке  дійшло  до  нас  із  часів  гетьманування  Дем’яна  Многогрішного,  Івана  Самойловича  та  Івана  Мазепи.

Палац Кирила Розумовського. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

 Спільними зусиллями вдалося  зробити музей,  який  вражає : «Неймовірна історія відродження Гетьманської столиці. Це справжня  гордість України. Ми просто вражені!», «Неперевершено! Пишаємося, що ми українці!», «Вражені  побаченою красою і щиро вдячні всім, хто доклав своєї праці, натхнення,  таланту  до створення  цього дива. Ми горді за Україну», «Висловлюємо велику вдячність за цю святу справу, яка дозволяє почувати себе гідним українцем і рівним серед рівних» - такі     записи  у  книзі  відгуків  палацу.

Музей археології  Батурина. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

 Експозиція Музею археології Батурина розгорнута в приміщенні колишньої Воскресенської церковнопарафіяльної школи, побудованої в 1904 році.  Експозиція побудована за хронологічно-тематичним принципом, на археологічних матеріалах вона висвітлює історію Батурина від найдавніших часів й до трагічної загибелі міста на початку листопада 1708 р. Основою експозиції Музею археології є колекції знахідок з Батурина та його найближчих околиць, усього більше трьохсот одиниць. Експозиція Музею археології Батурина побудована в трьох тематичних напрямках: «Батурин стародавній», «Батурин козацької доби»,  «Батурин – гетьманська резиденція».

Цитадель Батуринської фортеці. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

 Дані  пам’ятки  не  претендують  на  автентичність,  вони  створюють  узагальнений  архітектурно – художній  образ  Цитаделі  Батуринської  фортеці  початку ХVIII ст. і  використовуються   як  музейно – туристичний  заклад    Національного  заповідника  “Гетьманська  столиця”.

 

 

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Батурин: історія в пам’ятках : путівник Нац. іст.-культ. заповідника ”Гетьман. столиця” / [Реброва Н. Б. та ін.] / Нац. іст.-культур. заповідник «Гетьман. Столиця».– Ніжин : Аспект-Поліграф, 2008. –112 с.

Путівник «Батурин – історія в пам’ятках» – це спроба показати загалу найцікавіші величезні потенційні можливості Батурина. На основі опрацювання широкого комплексу джерел, спираючись на результати власних дослідницьких розвідок і натурних обстежень, висвітлюється еволюція численних пам’яток Батурина – від давньоруської доби до часів Гетьманщини.

Батурин: сторінки історії : зб. док. і матеріалів / Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка [та ін. ; редкол.: О. Б. Коваленко (голова) та ін. ; упоряд.: О. Б. Коваленко та ін.]. – Вид. 2-ге, допов. – Чернігів : Лозовий В. М., 2012. – 881 с. : табл., [12] арк. іл. – (Історичні міста і містечка Чернігово-Сіверщини). – Бібліогр. у тексті.–  Покажч.: с. 790-843.

 Збірник документів і матеріалів являє собою перше археографічне видання, в якому відтворено багатовікову історію Батурина — міста, яке за трагічність історії та насиченість артефактами його культурного шару канадський історик Зенон Когут назвав «українськими Помпеями».

Батуринська старовина: збірник наукових праць, присвячений 300-літтю Батуринської трагедії / упоряд. В. Коваленко. – Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. – 512 с.

Збірник наукових праць «Батуринська старовина», присвячений 300-річчю трагічної загибелі гетьманської столиці, містить студії дослідників України, Канади, Швеції та Італії. На підставі нововиявлених та маловідомих документів, зокрема археологічних артефактів, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, у книзі висвітлено розвиток Батурина за ранньомодерної доби в контексті історії Української козацької держави.

Дробязко Н. В. Дивосвіт історії і природи Батурина / Дробязко Н.В., Реброва Н.Б., Карпенко Ю.О., Графін М.В., Дадашева Т. Г. – Чернігів, 2004. – 84 с.

 Батурин – це історія нашої держави, це чарівний куточок природи, це природний санаторій для оздоровлення і відпочинку людей. І якщо політика –  сила, яка може звеличити, або ж занапастити, та працю Творця поруйнувати неможливо. Батурин стоїть на високому лівому березі річки Сейм вже багато століть. Ніби рука художника малює підвищення, так і земля батуринська вирізняється серед сусідів-сіл лагідним півколом, на якому розкинулись охайні будинки, чарівні сади батурян…Книга– це спроба поєднати історію і природу цього краю, ознайомити туристів, краєзнавців і природолюбів з таємницями Батурина та прилеглих до його територій. Отож, у дорогу загадковими стежинами гетьманської столиці…

Лепкий Б. Батурин [Електронна копія] : іст. повість / Богдан Лепкий. — Київ ; Ляйпціг : Укр. накладня, [1927?] (Київ : НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2015). – Назва з екрана.– Оригінал друкованого документу зберігається в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Лепкий Б. Батурин : іст. повість / Богдан Лепкий.– Київ ; Ляйпціг : Укр. накладня, [1927?].– 415, [1] с. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

 Представлено перше видання історичної повісті Богдана Лепкого «Батурин» (Київ – Лейпциг, 1927). Повість є частиною історичної епопеї «Мазепа». Розповідається про остаточний вибір Мазепи стати разом зі шведами в боротьбі проти Петра І, а також про взяття царськими військами гетьманської столиці Батурина. У творі відбито складність, героїку і трагізм мазепинської доби напередодні фатальної для України Полтавської битви.

 

 Павленко С. Загибель Батурина. 2 листопада 1708 р.  / С. Павленко. - Київ : Укр. Вид. Спілка, 2007. - 267 с. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Пропоноване видання -- дослідження завершального періоду гетьманування Івана Мазепи. Автор звертає увагу читача на один з найцікавіших і водночас найтрагічніших моментів історії -- загибель Батурина 2 листопада 1708 року. Дослідник розглядає цей період як реакцію російського самодержавства на спробу українців вибороти незалежність за складних умов російсько-шведської війни. У книзі мовою документів відтворено передумови, мотиви та наслідки повстання на чолі з Іваном Мазепою, проаналізовано організаційні прорахунки, ідеологічні, історичні та суспільно-політичні причини поразки. Дослідження містять також додатки, в яких подано біографічні відомості про гетьмана Івана Мазепу, наукову розвідку про походження герба та долю гетьманської столиці - Батурина - від часів Кирила Розумовського і до кінця століття.

Павленко С. Батуринська фортеця / С. Павленко. - Київ : Мистецтво, 2019. - 191 с.

 У книзі відомого дослідника Гетьманщини Сергія Павленка вміщено нариси про виникнення та розбудову Батуринської фортеці, її захисників і про драматичні події 1632 та 1708 років. Видання знайомить з новими фактами, джерелами й версіями буття колишньої гетьманської столиці та її очільників. Особлива увага приділяється періоду, коли володарем булави був Іван Мазепа, який доклав чимало зусиль для зміцнення фортеці. Саме Батурин як символ суверенної влади був знищений вщент під час московської навали 1708 року.

Реброва Н.Б.Будинок Генерального судді В. Кочубея / Реброва Н.Б., Домашенко А.А.. – Чернігів, 2010.

Прочитавши буклет, Ви дізнаєтесь про історію зведення Будинку генерального суду, познайомитесь з особливостями функціонування Генерального військового суду та збагатитесь знаннями про родину Кочубеїв. Яскраві ілюстрації розкривають зміст експозиції Будинку Генерального судді В.Кочубея. Перекладено на англійську мову.

Реброва Н.Б. Палацово-парковий ансамбль гетьмана України Кирила Розумовського. – Чернігів, 2009.

Головною окрасою і, певною мірою, символом Батурина вже понад 200 років залишається палац останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. У буклеті розкрито історію розбудови Батурина та палацово-паркового ансамблю від часів К.Розумовського до його відродження у 2002 – 2008 рр. Яскраві ілюстрації доповнюють інформативний матеріал. Текст буклету перекладено на англійську мову.

 

Свербигуз, Володимир  Батурин до генези українського самодержавства / В. Свербигуз. - Київ : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008. - 85 с.

Твір написано як невеликі художні оповідання історико–пригодницького жанру, які читаються з захопленням, на одному подиху, де немає місця жодній фантазії, бо всі імена, назви, події, факти підтверджені архівними документами, здобутими автором у різних країнах протягом багаторічних досліджень.

О. Іваненко