.

середа, 13 травня 2020 р.

В. В. Тарновський – оперний співак зі славетного роду Тарновських


В. В. Тарновський з донькоюТетяною.Фото поч. 1900 – х рр
      Василь Васильович Тарновський, син В. В. Тарновського молодшого «Васючок» гідний нащадок славетного роду поміщиків Тарновських, які перетворили своє родинне гніздо Качанівку на культурно – мистецький осередок, де збиралася й спілкувалася творча інтелігенція. Поетів і письменників, художників і композиторів до творчості на лоні чарівної природи спонукало художньо – архітектурне середовище.  В родині Тарновських існувала традиція: старших дітей чоловічої статі називати Василями. Первісток Василя Васильовича – молодшого народився в 1872 році в родовому маєтку в Качанівці. Коли йому виповнився один місяць, його батько зібрав всіх сусідів та родичів і, після хрещення, з гордістю виніс свого первістка на срібній таці і познайомив з присутніми. З цього приводу Василь Васильович  пожартував: «Ви бачите, панове, яке у нас вийшло сполучення: Тарновський одружився з Тарновською. З цього можна от що вивести: чи мій син од мене, чи він не од мене, а все ж таки він Тарновський… Як ви бачите, я трохи не доріс (Василь Васильович був низенького зросту – авт.), а моя наречена супроти мене трохи переросла. Отже тепер і не знаю чи буде мій син такий же коротун, як і я, чи буде він такий герой, як дружина моя…»
       Васючок ріс бешкетником, все йому дозволялося, пробачались всі витівки,  його всі обожнювали. Козаки, які охороняли качанівський парк, навчили Васючка вправно володіти верховою їздою, влучно стріляти, батько навчив полювати, місцеві хлопчаки – битися.  Його відправили  навчатися в юнкерське училище та паралельно Васючок навчався вокалу у професора Енріко Еварарді в Московській консерваторії. Еверарді високо цінував його талант. Підтвердженням цього є те, що портрет, подарований вчителем своєму учневі, мав напис: «Дорогому моєму учню В. В. Тарновському, дійсному бел–канто». Захоплення Васючка музикою було не випадковим, адже музиканти завжди були бажаними гостями Качанівки. А його мати, Софія Василівна, була красивою високоосвіченою жінкою,  мала надзвичайно приємний тембр голосу і професійно грала на роялі. Дитина росла в атмосфері мистецтва.Васючок часто співав дуетом зі своєю матір'ю. Василь Васильович – молодший категорично не сприймав талант сина і його пристрасть до співу, вважаючи, що для людини з дворянським походженням це було непристойно. Тому Васючок для сценічного образу вибрав псевдонім «Снєжков». Мабуть останньою краплею в стосунках батька і сина стало те, що Василь Васильович не схвалював його шлюб з графинею Марією О'Рурк, з невеликого маєтку «Отрада» на Пирятинщині. Графиня зарекомендувала себе не зовсім порядною жінкою: мала багато коханців, серед яких плела інтриги. Подружжя мало двох дітей: як вже повелося, сина – Василя та доньку Тетяну. Зі спогадів Тетяни Тарновської дізнаємося: «Мое рождение было для отца чем – то очень желанным и значительным: он хотел дочь, и дочь родилась. Моя мать не хотела еще ребенка и всячески старалась, чтобы я не родилась». За день до народження доньки, 22 грудня 1899 року, сталася пам'ятна подія в творчому житті Василя Васильовича. Він з тріумфом виконав партію Євгенія Онєгіна в однойменній опері. Шанувальники Тарновського подарували йому вінок з чистого срібла. Саме на честь такого успіху Василь Васильович назвав доньку іменем головної героїні опери –Тетяною.
    Подружжя в шлюбі прожило недовго. Розлучилися, коли Тетяні було три роки, більше матері вона не бачила. Батька дівчинка обожнювала, про нього в  неї залишилися найкращі спогади: «Він був ніжним, недокучливим батьком, без нескінченних зауважень, веселий, любив жартувати… любив тварин, жалів людей, був гостинним. Батько був надзвичайно простим і доброзичливим, особливо з усіма простими людьми і вони його любили».
    Крім Імператорської сцени в Києві, Тарновський виступав у Венській опері  та в Мілані.Його партнерами по сцені  були Ф. І. Шаляпін, Л. В. Собінов, А. В. Нєжданова. Після революції з  дворянською зовнішністю ходити по вулицях було небезпечно. Він вирішує виїхати на Кавказ, де деякий час співав в Тіфлісі, а потім через Константинопіль переїздить в Берлін. В Константинополі він знайомиться з емігранткою Скляренко Катериною Георгіївною, у шлюбі з якою мав сина Георгія та доньку Олену. Вони разом виїхали в Берлін, а через деякий час одружились. Там Василь Васильович співав в Берлінській опері до тих пір, поки в нього не відмовив голос.
       Помер Василь Васильович Тарновський – син  в 1932 році і похований на кладовищі російської общини в Берліні. (За матеріалами Кравченко Катерини РЕЖИМ ДОСТУПУ).
авченко Катерина

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.