Свято-Воскресенська церква у Чернігові

     У центрі Чернігова, на стародавньому Предградді (неподалік від центрального ринку), розташована пам’ятка архітектури – невеличка мурована Свято-Воскресенська церква із дзвіницею. Але, спочатку Воскресенська церква «…каменная большая, трехпрестольная» знаходилась на Валу, між «Михайловскою церковью и Казенною Палатою, у самого двора Енков», – пише відомий дослідник чернігівських старожитностей Опанас Шафонський. Вона була споруджена на кошти генерального обозного Василя Дуніна-Борковського в 1682 році. Про будівництво ним Воскресенської церкви йдеться і в епітафії на надгробку генерального обозного:
«... Его тщаніем дело и храм Воскресенскій
Каменный, его память храм Благовещенский,
Их же создав, оукраси иконами зело...».

   У другій половині ХVІІІ ст. храм починає руйнуватись. Відтак, у 1772 році «для красоты площади» його вирішили розібрати. Нова Воскресенська церква, однопрестольна, кам’яна, була споруджена в 1772–75 роках за містом на П’ятницькому полі, на міському кладовищі, «с прибавлением Нового материала, старанием большею частью и иждивением умершего Черниговского Бургомістра Михайла Енки да в помощь давшия деньги умершего Бунчукового товарища Андрея Васильовича Дунина-Борковского жены Екатерины, а к тому и от доброхотных разных сторонников и городских жителей подаяний, создана». Із старого храму був використаний іконостас і «вся утвар церковная».


    Нині Воскресенська церква однобанна, квадратна за планом. До центрального об’єму з чотирьох боків прилягають прямокутні притвори, а зі сходу – вівтар із гранчастою дерев’яною апсидою. Фасади четверика завершено трикутними фронтонами. Церква споруджена у стилі пізнього бароко, але з дуже помітним впливом класицизму. За формами та оздобленням пам’ятка нагадує споруди українського архітектора Івана Григоровича Григоровича-Барського.
    За свою історію Воскресенська церква не зазнала суттєвих перебудов. З усіх діючих під час Другої світової війни храмів у Чернігові до 70-х рр. ХХ ст. вона залишалася єдиною, де проводилися богослужіння. До речі, у ті часи невеличка церква була в Чернігові кафедральним храмом.
     На цвинтарі Свято-Воскресенської церкви збереглося багато поховань. Зокрема, тут знайшов свій спочинок Опанас Филимонович Шафонський (1740–1811 рр.) – український лікар, відомий історик, громадський діяч, один з засновників епідеміології та санітарії в Російській імперії (народився на Чернігівщині в містечку Сосниця, був вихованцем Чернігівського колегіуму, склав цінну довідкову працю «Черниговского намесничества топографическое описание»).
  Збереглася біля церкви і могила Петра Михайловича Добровольського (1871–1910), видатного громадського діяча, керуючого справами Чернігівської вченої архівної комісії, автора багатьох робіт з історії нашого міста.
    Велична Воскресенська церква є цікавою архітектурною спорудою нашого старовинного міста і приховує ще чимало таємниць.

Сергій Черняков (За матеріалами. – Режим доступу)

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Віроцький, В. Д. Храми Чернігова / В. Д. Віроцький. – Київ. : Техніка, 1998. — 205, [2] с. : іл.–  (Національні святині України).

Картины церковной жизни Черниговской Епархии из IX вековой ее истории : всеподданнейше посвящ. Черниг. Епархии / [предисл.: Василий, епископ Черниг. и Нежин.].– Киев : Фото-лито-тип. "С. В. Кульженко", 1911. – 206, [9] с. : ил., портр, [62] л. ил., портр., карты. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

 

Ярыгин А. Былое Черниговской земли / А. Ярыгин. - Чернигов : Тип. Губернского Правления, 1898. - 144, [2] с. : [5] л. ил. - РЕЖИМ ДОСТУПУ