Будинок працелюбства (Чернігів)

    На рубежі ХІХ-ХХ століть однією з проблем, яку треба було вирішувати владним структурам та громадським організаціям Чернігова, залишалась бідність певної частини міського населення. Перші відомості про місцеві благодійні осередки відносяться до початку ХІХ століття. Однією з таких установ став так званий Будинок працелюбства.  Його діяльність була започаткована за ініціативою дружини чернігівського губернатора Аглаїди Олександрівни Андрієвської. Метою  його  створення  було  надання  бездомним  людям притулку,  їжі  та  можливості  заробляти. У грудні 1894 року, у присутності міської влади та духовенства, відбулося урочисте відкриття Будинку працелюбства та оголошені умови прийому до нього. Відбувся концерт, всі кошти від якого були перераховані на рахунок новоствореного благодійного закладу. Спочатку Будинок працелюбства містився в найманому приміщенні на вул. Хлібопекарській. У 1895 р. його перевели на іншу, теж найману садибу на вул. П’ятницькій, а в липні 1899 року на Олександрійській площі у присутності перших осіб губернії відбулось закладання цегляного двоповерхового Будинку працелюбства та Народного дому, який збудували всього за 15 місяців і в урочистій обстановці відкрили 21 жовтня 1900. року. Архітектор К. Войцехівський.

     Будівельні роботи здійснював підрядник І. Юдовський. Із закладної дошки, яку вмурували у будівлю відомо, що освятив будівництво єпископ Новгород-Сіверський Михайло, а внески зробили Імператриця Олександра Федорівна, власник багатьох цукроварень М.Терещенко та губернський комітет "Попечительства народной трезвости". Лісоматеріали були виділени за сприяння міністра земреробства і держмайна О.Єфимова

   Тут мешкали жінки та їх діти, які навчалися грамоті та освоювали картонажну і палітурну справи, вчилися шити, в’язати, плести сітки тощо. У  Будинку  працелюбства  можна було  отримати  обід  з  двох  страв,  який коштував   25 копійок. Кухня   Будинку була  під  постійним  особистим  наглядом попечительки,  яка  контролювала  якість приготування їжі та продуктів, а в їдальні завдяки їй був зразковий порядок. Після встановлення радянської влади у колишньому Будинку працелюбства розташувався кавалерійський ескадрон. В роки Другої світової війни будівля була частково зруйнована, а при відновлюванні її збільшили ще на один поверх. (За матеріалами. – РЕЖИМ ДОСТУПУ).