22 липня 2022 р. – 120 років від дня народження Івана Семеновича Іванченка (1902–1987), українського поета

    Іванченко Іван Семенович 22 липня 1902, в м. Кролевець, нині Сумської області. Український поет. Член СПУ (1939). Учасник Другої світової війни. Почав друкуватися з 1925 р. Автор поезій, пісень. ("Лицарівна", 1965), "Дума про мир", 1959; "Народ про Шевченка", 1963; прозових усмішок і віршів та гуморесок. Окремі його твори опубліковані у колективному збірнику "Народ і Шевченко".
  Іван Семенович є одним із народних співців, представників українського кобзарства. Ставши кобзарем-професіоналом і мандруючи в північній частині нинішньої Сумщини, Іванченко спостерігав життя, придивлявся до людей, складав пісні й думи, співаючи їх під акомпанемент кобзи. У 1937-1938 рр. при технікумі художньої промисловості, Іван Семенович організував першу в Кролевці капелу бандуристів, у репертуарі якої були і його власні пісні. У 1939 р. Іванченко був учасником 1-ї наради кобзарів, лірників і поетів у Києві. У цьому самому році поета-кобзаря Іванченка прийняли у члени Спілки письменників України. У післявоєнний час Іван Семенович натхненно працює. Більшу частину колективної поеми "Слава Кобзареві", над якою працювали кобзарі Ф. Кушнерик, П. Носач та інші, написав Іванченко. До найкращих творів поета-кобзаря належать: "Переяславська рада», "Подорож Вересая", "Дума про Миколу Мамая", "Полю Робсону – негритянському співцю".
   Відійшов у вічність 9 червня 1987 р. Похований в Києві. 

 Література:

Антонюк С. Вітаємо ювілярів / С. Антонюк // Літературна Україна. – 1982 – 22 липня.

Задорожна Л. М. Іванченко Іван Семенович // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. – Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011.