28 липня – День Української Державності

 

   Цього року 28 липня в Україні відзначається одразу два свята – День Хрещення Русі-України, який ми святкуємо з 2008 року, та День Української Державності, який цього року відзначатиметься вперше. День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року  № 423 з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої
історії українського державотворення.
   Цим святом ми нагадуємо собі і світу, що сучасна Україна є спадкоємицею державотворчої 
традиції, якій понад 1000 років та витоки якої саме тут, у Києві, столиці нашої держави.
   Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
   Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в "Руській Правді". В багатьох випадках український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість 
нашої нації під час боротьби за державність у 1917-1921 роках.
   Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини. Програмні документи Української головної визвольної ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів і 
цінностей об’єднаної Європи.
   Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 
1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність.
    Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.
   Державні символи України також відбивають тяжіння та спадкоємність наших національних традицій, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду.