Михайло
Федорович Сидоренко народився на хуторі Сидорівщині (тепер село
Великобагачанського району Полтавської області) в селянській родині, в якій мав
семеро братів та двох сестер.
З 1928 року Сидоренко М.Ф. навчається в Полтавському плодоягідному сільськогосподарському інституті. У 1932 році закінчив навчання в інституті і одержав спеціальність "агроінженер, організатор плодоягідного господарства".
1932–1941 рр., 1945-1974 рр. – директор Мелітопольської дослідної станції садівництва (у 1972 р. реорганізована в Український науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва, який у 1992 р. перейменовано в Інститут зрошуваного садівництва Української академії аграрних наук, нині Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН, м. Мелітополь). Особлива увага приділялася впровадженню у виробництво досягнень садівницької науки й практики. Завдяки просвітницькій діяльності наукових співробітників, незважаючи на фінансові труднощі початку 30-х років, у південних районах Запорізької області збільшилась кількість плодових насаджень, і садівницька галузь стала прибутковою.
Однак перспективна робота науковців на чолі з М. Ф. Сидоренком була зупинена Другою світовою війною. Першим успіхом науковців у післявоєнний період стало районування в зоні Степу ряду сортів черешні. Серед них – такі сорти як Валерій Чкалов, Дніпровка, Присадибна, Скороспілка, вишні Мелітопольська десертна, суниці Мелітопольська рання.
З другої половини 50-х років Михайло Федорович займається селекцією персика, створив гібридний фонд, передав до державного сортовипробування 9 сортів персика. Створені за його участю сорти персика Августовський та Новина Степу одержали золоті медалі на міжнародних виставках в Ерфурті (Німеччина)
Завдяки впровадженню наукових розробок в 1953 році урожайність кісточкових культур становила 102 ц/га, а зерняткових у 1957 році – 126,7 ц/га. Враховуючи перспективи зрошення на півдні України, завдяки наполегливості і цілеспрямованості М. Ф. Сидоренка, у 1972 році Мелітопольську дослідну станцію садівництва було перетворено в Науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва (зараз Інститут зрошуваного садівництва УААН).
За результатами досліджень М. Ф. Сидоренка опубліковано понад 30 наукових та науково- популярних робіт. Понад 100 його статей надруковано у місцевій пресі та союзних виданнях.
Про цю чудову скромну людину створено фільм "Батько садів". Мелітопольська дослідна станція садівництва, якою керував М.Ф.Сидоренко, носить його ім'я. На фасаді головного корпусу дослідної станції встановлено меморіальну дошку (1992 р.). Іменем Михайла Сидоренка названа вулиця в Мелітополі, розташована поблизу станції .
З 1928 року Сидоренко М.Ф. навчається в Полтавському плодоягідному сільськогосподарському інституті. У 1932 році закінчив навчання в інституті і одержав спеціальність "агроінженер, організатор плодоягідного господарства".
1932–1941 рр., 1945-1974 рр. – директор Мелітопольської дослідної станції садівництва (у 1972 р. реорганізована в Український науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва, який у 1992 р. перейменовано в Інститут зрошуваного садівництва Української академії аграрних наук, нині Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН, м. Мелітополь). Особлива увага приділялася впровадженню у виробництво досягнень садівницької науки й практики. Завдяки просвітницькій діяльності наукових співробітників, незважаючи на фінансові труднощі початку 30-х років, у південних районах Запорізької області збільшилась кількість плодових насаджень, і садівницька галузь стала прибутковою.
Однак перспективна робота науковців на чолі з М. Ф. Сидоренком була зупинена Другою світовою війною. Першим успіхом науковців у післявоєнний період стало районування в зоні Степу ряду сортів черешні. Серед них – такі сорти як Валерій Чкалов, Дніпровка, Присадибна, Скороспілка, вишні Мелітопольська десертна, суниці Мелітопольська рання.
З другої половини 50-х років Михайло Федорович займається селекцією персика, створив гібридний фонд, передав до державного сортовипробування 9 сортів персика. Створені за його участю сорти персика Августовський та Новина Степу одержали золоті медалі на міжнародних виставках в Ерфурті (Німеччина)
Завдяки впровадженню наукових розробок в 1953 році урожайність кісточкових культур становила 102 ц/га, а зерняткових у 1957 році – 126,7 ц/га. Враховуючи перспективи зрошення на півдні України, завдяки наполегливості і цілеспрямованості М. Ф. Сидоренка, у 1972 році Мелітопольську дослідну станцію садівництва було перетворено в Науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва (зараз Інститут зрошуваного садівництва УААН).
За результатами досліджень М. Ф. Сидоренка опубліковано понад 30 наукових та науково- популярних робіт. Понад 100 його статей надруковано у місцевій пресі та союзних виданнях.
Про цю чудову скромну людину створено фільм "Батько садів". Мелітопольська дослідна станція садівництва, якою керував М.Ф.Сидоренко, носить його ім'я. На фасаді головного корпусу дослідної станції встановлено меморіальну дошку (1992 р.). Іменем Михайла Сидоренка названа вулиця в Мелітополі, розташована поблизу станції .
Література:
Сидоренко М.Ф. Сад душі не відпускає. / М.Ф. Сидоренко. – Запоріжжя : ЗДУ, 2002. – 148 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.