Єрофеїв Іван Федорович народився 8 жовтня 1882 р. в с. Андрушівка на Вінниччині.
Закінчив історико-філолологічний факультет Київського університету (1907). Працював на кафедрі історії української культури ВУАН та в Музеї Слобідської України в Харкові, викладав у вузах Харкова й Києва. Брав участь у роботі низки наукових комісій та товариств; активно співробітничав із Українським комітетом охорони пам'ятників культури. Член спілки письменників "Плуг". Автор праць "Українські думи і їх редакції" (1910); "До питання про Кармалюка" (1924); "До питання про старі українські міри ваги та грошовий облік" (1927), історичної повісті "Олекса Довбуш"(1945). Один із упорядників збірника документів "Устим Кармалюк" (1948). Досліджував творчість Т. Шевченка, М. Гоголя, Г. Сковороди, П. Грабовського, В.Чумака та ін.; питання міжнародних літературно-мистецьких зв'язків та шевченкознавства. Опублікував архівні матеріали про актора А. Олдріджа, грузинського поета та громадського діяча А.Церетелі. Перу Єфремова належать праці, в яких розглядається історія театру. Займався перекладацькою діяльністю. В останні роки життя брав активну участь у
створенні словника медичної термінології, що вийшов 1948 року.
Помер 27 листопада 1953 р. у Ворзелі на Київщині.
Література:
Мельничук. І. В. Літературно-естетичні позиції і творча спадщина Івана Єрофеїва : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Мельничук Ірина Вікторівна ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2005. – 21 с.
Сарана Ф. Вшануймо його працю / Ф. Сарана // Літературна Україна.– 1972. – 6 жовтня.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.