субота, 20 грудня 2014 р.

Зимові вечори

Вечори зимові, ви так схожі
У моїм дитинстві на селі.
В хаті - вся сім'я і образ Божий,
Мами з татом строгості й жалі.

Теплий подих груби зігріває
Мешканців нехитрого житла,
З мамою за плечі обіймає,
Іноді торкається чола.

В темних вікнах - вечерові очі,
Дивляться із заздрістю на нас,
А об шибку яблонька скрегоче
Гілкою настирно час у час.

Білі стіни прикрашають квіти,
Мило так цвітуть на рушниках.
Теплий клімат у родині, літо,
І цвіте воно в моїх рядках.

Вечорові в кожного турботи:
"Зінгером" матуся стукотить,
Валянки - то батькова робота,
Діти - за книжками, кіт - мурчить.

Квашеними яблуками пахне,
Хлібом і життям в оселі цій.
Хтось з морозу зайде в хату, ахне,
Гостем буде бажаним у ній.
                             (Катерина Кальченко)



Немає коментарів:

Дописати коментар