Спасо-Преображенський собор Чернігова – найвизначніша пам’ятка княжої доби

Спасо-Преображенський собор у Чернігові це не просто окраса Чернігова, святиня давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво. Розташований в історичному середовищі Чернігова, у центрі колишнього дитинця. Собор – пам’ятка архітектури часів Київської Русі, старша за Софійський собор у Києві, яка добре збереглася до наших днів і продовжує функціонувати.

    Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033–1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Вперше літописи згадують про «церкву святого Спаса» у 1036 році, коли князь Мстислав раптово помирає. На цей час стіни собору височіли на рівні вершника, який стоїть в стременах, піднявши руку (близько 4-х метрів). Вірогідно,  після смерті Мстислава будівництво припинилося, і храм був добудований при наступному чернігівському князеві  – Святославі Ярославичі.  

Спаський собор будувався за візантійськими архітектурними традиціями. Знавці архітектури називають планувально-просторове рішення собору унікальним, оскільки подібної конструкції не має жоден із відомих давньоруських храмів. У ньому поєднується візантійська хрестово-купольна схема з елементами романської базиліки. Для будівництва використовувалась система мурування запозичена у візантійських будівельників, так зване мішане мурування, у якому поряд із плінфою ( давньоруська цегла) використовувався природній камінь. Фасади собору оздоблені орнаментальними візерунками, що викладалися цеглою під час мурування (меандри, плетиво, хрести). Поєднання цегляних візерунків, пошарового мурування з плінфи та природного каменю з широкими смугами розчину надавало фасадам Спаського собору особливої урочистості і мальовничості. З північного боку до західного фасаду була прибудована кругла вежа, всередині якої гвинтовими сходами піднімалися на хори храму. Це приміщення призначалося для перебування князя та його найближчого оточення під час літургії.

   Інтер’єри собору вражають величчю: криволінійні поверхні численних арок ритмічно повторюються, підкреслюючи висоту середньої частини храму. Усі внутрішні поверхні стін, склепінь і стовпів мали фресковий розпис. Дуже багатою була кольорова палітра інтер’єру, розписи якого доповнювалися яскравою підлогою з кольорового каміння та полив’яних керамічних плиток – смальти. Хори було обгороджено різьбленими плитами червоного кольору, колони було зроблено з білого мармуру і мали різьблені капітелі. За пишністю оздоблення храм Спаса не поступався Першопрестольним Київським церквам.

Можливо, будівельники Спасо-Преображенського собору в якійсь мірі повторювали схему Десятинної церкви. У рапорті є припущення, що майстри, які будували Чернігівський собор і Софію Київську, були з однієї і тієї ж столичної візантійської артілі.

 Головну увагу в храмі нині привертає бароковий іконостас, споруджений в кінці ХVІІІ ст., на місці попереднього, пошкодженого пожежею 1750 року. Під час наступного ремонту було розібрано пошкоджену вогнем хрестильню, а на її місці збудували круглу в плані вежу, симетричну північній. І ту й іншу увінчали високими шпилями, дещо змінили форму бань церкви. На початку ХІХ ст. до північного, південного та західного фасадів прибудували великі тамбури, після чого собор набув свого нинішнього вигляду.

    Кафедральний Спаський собор з найдавніших часів був князівською усипальнею. У 1036 році в храмі знайшов спокій його засновник  – князь Мстислав Володимирович, тут були поховані і його дружина Анастасія та син Євстафій. У соборі також поховали князя Святослава Ярославича, потім Гліба Святославича (1078) і Олега Святославича (1115). У 1150 році Святослав Ольгович переніс в чернігівський Спас мощі убитого в 1147 році в Києві князя-ченця Ігоря Ольговича, пізніше канонізованого. Знайшли в соборі останній прихисток герої «Слова о полку Ігоревім» Всеволод Святославич та князь Ярослав Всеволодович.

Письмові джерела донесли до нас свідоцтво про те, що до 1572 року в церкві Святого Спаса зберігались мощі убитого в Орді князя Чернігівського Михайла, перевезені пізніше до Московського Кремля. З 1896 року собор став місцем перебування мощей св. Феодосія Чернігівського.

   Спаський собор завжди був головною святинею Чернігово-Сіверської землі, її своєрідним суспільно-політичним центром. В епоху Київської Русі тут укладалися договори і оголошувалися князівські укази. У 1814 році в храмі встановили прапори чернігівських полків, що брали участь у війні з Наполеоном, а в 1856 році – знамена, що прославилися під час Кримської війни 1853-1856 років. Храм був настільки шанованим, що його обов’язково відвідували всі монархи і члени імператорської родини, що приїжджали до Чернігова, не кажучи про різних вищих державних сановників та діячів вітчизняної культури. (За матеріалами. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

РАДИМО ПРОЧИТАТИ УНІКАЛЬНІ КНИГИ ОНЛАЙН :

Бережков М. Н. К истории Черниговского Спасского собора  / М. Н. Бережков. – Москва : Типография Г. Лисснера и Д. Собко, 1911. – 21, [1] с. – Электрон. версия печ. изд. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Картины церковной жизни Черниговской Епархии из IX вековой ее истории : всеподданнейше посвящ. Черниг. Епархии / [предисл.: Василий, епископ Черниг. и Нежин.].– Киев : Фото-лито-тип. ”С. В. Кульженко”, 1911. – 206, [9] с. : ил., портр, [62] л. ил., портр., карты. –  РЕЖИМ ДОСТУПУ

Марков М. Е. О достопамятностяхъ Чернигова : соч. бывш. директора училищъ Черниг. губернии, статскаго совътника М. Е. Маркова / М. Е. Марков.- Чернигов : [б. в.], 1882. - 25, [1] с. - Электрон. версия печ. изд. - РЕЖИМ ДОСТУПУ 

Смирнов Петр (протоиер.). День в Чернигове : воспоминания и впечатления: с 6-ю рисунками / Протоиерея Петра Смирнова, настоятеля С.-Петербургского Исаакиевского кафедрального собора. - С.-Петербург : Синодаьная типография, 1896. - 31, [6] с. : ил. - Электрон. версия печ. изд. -  РЕЖИМ ДОСТУПУ

Чернигов [Текст]. - Чернигов : В типографии Ильинского монастыря, 1863. - 80 с. - Электрон. версия печ. изд. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Черниговские кафедральные соборы златоверхий Спасопреображенский и Борисоглебский священноисторические памятники - храмы ХІ века их прошлое и современное состояние [Текст]. Вып. 1 / сост. Соборный Священник А. Ефимов. - Чернигов : Типография Губернского Павления, 1908. - [4], 55 с. - Электрон. версия печ. изд. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Ярыгин А. Былое Черниговской земли  / А. Ярыгин. - Чернигов : Тип. Губернского Правления, 1898. - 144, [2] с. : [5] л. ил., 1 к. - Электрон. версия печ. изд. - РЕЖИМ ДОСТУПУ