Палаци, маєтки та дворянські садиби Чернігівщини

Чернігівщина вражає кількістю пам'яток, в тому числі палаців, маєтків, садиб, що пронизані атмосферою таємничості, романтизму, історії, архітектури, гідні уваги та більш детального ознайомлення.

 Палац Розумовського, м. Батурин

     Палац збудовано у 1799–1803 рр. Автором проекту став шотландський архітектор Чарльз Кемерон. Це єдина його робота в Україні. Триповерховий палац у дусі класицизму велично вивищується над усім маєтком. Палац нараховує 55 кімнат, інтер'єри відтворено повністю. Нині тут працює музей, присвячений добі Гетьманщині в Україні, гетьману Кирилу Розумовському та його родині, іншим видатним українським гетьманам: Б. Хмельницькому, І. Виговському, П. Дорошенку, Д Многогрішному, І. Самойловичу, І. Мазепі, П. Орлику. Музей входить до комплексу Національного історико – культурного заповідника «Гетьманська столиця». – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Палац Тарновських, с. Качанівка

    Палац заснований в 1770-х роках. Сьогодні це єдиний серед українських маєтків, що зберіг цілісність планувального рішення ансамблю. Збудований за проектом архітектора Карла Бланка. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку. Змінивши декілька власників (у різні часи палац належав сім’ї Коченівських, генералу – фельдмаршалу П. Рум’янцеву – Задунайському та ін.) не одне десятиліття маєток належав поколінню Тарновських. Із Качанівською садибою пов’язані імена видатних представників української культурної еліти: Т. Шевченка, М. Гоголя, Марко Вовчок, М. Ге та багатьох інших. Палац двоповерховий: перший поверх – цегляний, другий – дерев’яний, оздоблений цеглою. Тарновські були фанатами української історії та культури. Вони постійно збирали старожитності та розташовували їх у маєтку. На нижній терасі палацу розбито ландшафтний парк із каскадом із 12 ставків, парковими скульптурами, містками, «Романтичними руїнами». Є також і окрема альтанка - тераса, присвячена творчості М. Глінки. Нині палац входить до комплексу Національного історико – культурного заповідника «Качанівка».

 Палац Галаганів, с. Сокиринці

    У південній частині Чернігівської області розташоване село Сокиринці. Відоме воно Сокиринським архітектурно-парковим комплексом, яскравою окрасою якого є палац Галаганів. Палац був зведений у 1823- 1829 роках за наказом прилуцького полковника Павла Григоровича Галагана. Ландшафтним проектом парку займався учений садівник із Саксонії І.Є. Бістерфельд. З 1923 року його нащадки уже порядкували маєтком Галагана. Величний мурований палац має 60 кімнат в стилі ампір. Також збереглася велика бальна зала, на підлозі якої досі проглядається старовинний візерунчастий паркет. Парадний вхід до палацу Галаганів містився на другому поверсі. Доступ до нього здійснювався завдяки пандусу, який розширювався до землі. З обох його боків було встановлено дві мармурові статуї, оформлені в античному стилі, із зображенням давньогрецьких богинь Гери та Церери. Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збиралися такі відомі діячі культури, як Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужников, кобзар Остап Вересай. Окрасою палацу стало унікальне зібрання творів мистецтва, яке започаткував іще полковник Г. Галаган: старовинні меблі, посуд, живопис, коштовна зброя. Особливо багата картинна галерея родини Галаганів, яка стала основою створення Чернігівського обласного художнього музею ім. Галагана. Сьогодні палацово – парковий комплекс у Сокиринцях є пам’яткою національного значення. У ньому знаходиться професійний аграрний ліцей. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Палац Румянцева-Задунайського, с. Вишеньки

  На півночі Чернігівської області, неподалеку від Коропа знаходяться невеликі села із «смачними» назвами: Вишеньки та Черешеньки. У ХVІІІ ст. ці населені пункти належали графу, президенту Малоросійської колегії, генерал-губернатору Лівобережної України, фельдмаршалу Петру Олександровичу Рум’янцеву - Задунайському. Граф мав численні маєтки та при побудові надавав їм вид оригінальний та незвичний для свого часу та місцевості. У Вишеньках та Черешеньках протягом 1782–1787 рр. на березі Десни він побудував цілий комплекс будівель у модних для того часу формах неокласичного романтизму кінця ХVІІІ ст., в тому числі і незвичний палац. Побудова цього палацу спеціально присвячувалась до приїзду імператриці Катерини ІІ, яка, подорожуючи державою, їхала в Крим. У палаці своєрідно з’єднані деталі, запозичені з готики, класицизму та східної архітектури. До приїзду цариці поруч також побудована та освячена Свято-Успенська церква. До наших днів збереглась церква та частина палацу. Будівлі в с. Черешеньки практично втрачені. Донедавна у палаці розміщувався дитячий оздоровчий табір «Сузір'я». Наразі він потребує реставрації.

Садиба – маєток Глібова, м. Чернігів

 Садиба предводителя Чернігівського дворянства Григорія Глібова з'явилася на околиці Чернігова – в кін. XIX ст. Депутат Державної думи, землевласник Г. Глібов виділявся ексцентричністю та оригінальністю і в побуті, і в одязі, і в поведінці. Свій романтичний палац він збудував в стилі неоготики з незвичною для цих країв архітектурою та прикрасив його сторожовою баштою. За романтичною легендою - це був подарунок його «заморській» коханій як нагадування про її далеку батьківщину. Пізніше, одружившись на дочці Тарновського, Глібов зазначав, що цей маєток збудував саме для неї. Місцеві жителі ще тоді прозвали маєток Глібова "замком". Зараз у садибі – маєтку Глібова розташований Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Будинок архієпископа, м. Чернігів

 Будинок архієпископа у стилі пізнього класицизму збудований у 1780 році в найдавнішій частині Чернігова - дитинці, на території існуючого тоді Борисоглібського монастиря. У 1802-1804 роках за проектом архітектора А. Карташевського будівля була перебудована. У даний час це основний корпус Державного архіву Чернігівської області. Зараз тут зберігається понад 1,8 мільйона особистих справ періоду XVII - початку ХХI століть, історичні кіно-, фото-, і відеодокументи.

Будинок губернатора, м. Чернігів

    1802 року разом з утворенням Чернігівської губернії було призначено її перших губернаторів: цивільного губернатора Івана Френсдорфа і генерала-губернатора Олексія Куракіна. У 1803-му архітектор Адріан Захаров створив ряд типових проектів відповідних споруд у стилі класицизму, серед яких і проект будинку генерал – губернатора Чернігівської губернії. Зведення губернаторського будинку в Чернігові на Валу розпочалось у 1809 році. Згодом було прийняте рішення розмістити у будівлі Чернігівську чоловічу гімназію та добудувати флігелі для чиновників і гімназійного майна. Нині тут розташований Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського – один з найстаріших історичних музеїв нашої держави з потужними та унікальними колекціями музейних експонатів.

 Будинок Чернігівської полкової канцелярії (будинок Мазепи), м. Чернігів

     Будівля зведена в кінці 1690-х років. Зараз це одна з небагатьох цивільних кам’яних споруд кінця ХVІІ ст., які збереглися в Україні. Першим її господарем був полковник Яків Лизогуб. Після смерті Лизогуба його вдова продала будинок Івану Мазепі. Відома ця садиба своєю легендою, яка розповідає про те, що наречена гетьмана Івана Мазепи, Мотря Кочубей, таємно зустрічалась з ним також і у цьому будинку. За це її мати прокляла і досі її душа не знає притулку і блукає по світу. За переказами «у ніч на Пречисту з'являється вона біля будинку Мазепи, благаючи осяяти її хресним знаменням, яке зніме прокляття та душа її упокоїться». За це обіцяє вказати місце, де сховані величезні багатства гетьмана. З ХVІІІ століття тут розташувалася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку. Нині у будівлі знаходиться відділ фондів Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського.

  

Садиба Лизогубів, с. Седнів

   Садиба Лизогубів у Седневі входить до комплексу пам'яток садово-паркової архітектури ХVІІ ст. та протягом майже трьох століть була головною резиденцією дворянського роду Лизогубів, що походив з козацької старшини часів Б. Хмельницького. Тут у Лизогубів гостювало багато відомих діячів культури: Т. Шевченко, Л. Глібов, Л. Жемчужников, Б. Грінченко, О. Сластіон та інші. До нашого часу комплекс садиби Лизогубів дійшов із значними змінами. У ХІХ ст., на місці дерев’яного будинку збудували одноповерховий цегляний. Після реставрації, з 2009 р. садиба Лизогубів є філією Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського. У залах садиби створюються тимчасові виставки. Садиба – маєток розташована на території чудового парку зі старовинними деревами, в тому числі 600-річною липою, яку ще називають Шевченківською. У парку також є альтанка поета Л. І. Глібова, кам’яниця Лизогубів (обидві - ХІХ ст.) та Воскресенська церква ХVІІ ст., що була усипальницею Лизогубів. – РЕЖИМ ДОСТУПУ   

 Кам’яниця Полуботка, смт. Любеч

    Кам’яниця Павла Полуботка є пам’яткою цивільної архітектури XVII-XVIII століть. Це житловий будинок полковника. Землі, на яких стоїть кам’яниця, колись належали гетьману Мазепі. Однак після його невдалого союзу зі шведами Мазепа втратив майно, яке було перерозподілено. Відтак Любечем керував Павло Полуботок, який згодом став наказним гетьманом. Щоправда, і його військово-політична кар’єра була невдалою та нетривалою: після арешту останок життя він провів у Петропавлівській фортеці. Кам’яниця, як пам’ятка архітектури, відреставрована у 2012 році. 

Кам’яниця Кочубея, м. Батурин

    Будівля, яка називається «кам’яницею Кочубея», збудована у другій половині ХVІІ ст., належала Генеральному військовому суду. У 1700 році Василь Кочубей був обраний генеральним суддею, після чого переїхав у цей будинок разом з родиною і став новим господарем будинку суду. За свідченнями романтична та трагічна історія кохання сивочолого гетьмана Івана Мазепи до дочки Кочубея Мотрі розвивалась у стінах цієї будівлі. Мазепа, начебто, мав намір одружитися на Мотрі, яка ще була його хрещеницею, але отримав відмову. Можливо цей факт посприяв тому, що Кочубей разом з козацьким полковником Іскрою написав донос на гетьмана Петру I. Але цар повірив запевненням Мазепи у відданості, після чого Кочубей та Іскра були публічно страчені. Сьогодні тут розташовується Батуринський краєзнавчий музей, який знайомить відвідувачів з непростою і, почасти, трагічною долею гетьманської столиці. У підвальних приміщеннях будівлі відтворено інтер`єр камери слідства і ув`язнення з восковими фігурами ув`язненого і військового писаря.

Кам’яниця Лизогубів, Седнів

   Пам’ятка архітектури кінця ХVІІ ст., одна з найстаріших мурованих житлових будівель Лівобережної України. За своєю планувальною структурою є зразком українського житла на дві половини. Споруджена на території маєтку – садиби чернігівського полковника Якова Лизогуба за його замовленням. На території маєтку є будинок Лизогубів (ХІХ ст.), альтанка поета Л. І. Глібова (ХІХ ст.), Воскресенська церква (ХVІІ ст.). Спочатку використовувалось як житлове приміщення, пізніше – як господарське. На початку 2000-х будівля відреставрована. 

За матеріалами. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

  РАДИМО ПРОЧИТАТИ ОНЛАЙН УНІКАЛЬНІ КНИГИ ПО ІСТОРІЇ ЧЕРНІГІВЩИНИ З ФОНДІВ НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ: 

Брік Я. Місця минулого й майбутнього по Чернігівщині : літ. репортаж / Я. Брік. - Харків : Державне видавництво України, 1929. - 102, [2] с. : ілюстр. - Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Иринин А. М. Черниговщина : история, естественное и экономическое описания края / А. М. Иринин ; Совет кооперат. съездов Черниг. губернии. - Чернигов : [б. в.], 1919. - 156 с. - Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Марков М. Е. О достопамятностяхъ Чернигова : соч. бывш. директора училищъ Черниг. губернии, статскаго совътника М. Е. Маркова / М. Е. Марков. - Чернигов : [б. в.], 1882. - 25, [1] с. - Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

 Описание ризницы и библиотеки Черниговского Архиерейского дома. - Изд. Братства св. Михаила, князя Черниговского. - Чернигов : Типография Губернского Правления, 1893. - 105 с. - Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Очерк истории города Чернигова 907-1907. - Чернигов : Типография Губернского Земства, 1908. - 71 с. - Юбилейное издание Черниговской Городской Управы.- Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Чернигов [Текст]. - Чернигов : В типографии Ильинского монастыря, 1863. - 80 с.- Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ 

Ярыгин А. Былое Черниговской земли / А. Ярыгин. - Чернигов : Тип. Губернского Правления, 1898. - 144, [2] с. : [5] л. ил. - Електрон. версія друк. вид. - РЕЖИМ ДОСТУПУ