Відділ наукової інформації та бібліографії: Юлійс Федерс

Народився 19 червня 1838 року. Латиський живописець, академік живопису, засновник латиського реалістичного пейзажного живопису.

Юлійс Федерс народився в родині корчмаря неподалік від стародавнього замку Кокнесе на березі річки Персе. Корчма та її хазяїн Яніс Федерс були знаними та поважаними в окрузі.

Юлій любив слухати латиські народні пісні, розповіді про старовину. Читати й писати навчався вдома. Потім став учнем Кокнеської волосної школи. Тут він уперше побачив кольорові ілюстрації, яких багато було в дитячих книжках. Малюнки викликали в хлопчика захоплення. Тоді він уперше спробував намалювати фарбами берег річки Персе. Вчителі сказали батькам, що Юлій обдарована дитина, тож його треба вести до Риги.

Яніс Феддерс влаштував сина в Домську школу, де викладання велося німецькою мовою. Вчителем малювання був Розенберг. Роботи юного художника йому сподобалися. З інших предметів хлопчик теж навчався добре.

Восени 1858 року Юлій Феддерс вступив до Петербурзької академії мистецтв. 22 липня 1863 року, коли помер його батько, Юлій Янович одержав атестат, який давав йому звання некласного художника. Феддерс мав право викладати креслення і малювання в середній школі. Він поїхав до Латвії. Оселився в місті Митава. Влаштувався вчителем малювання в місцевому реальному училищі. Незабаром одружився і вперше виїхав у Швейцарію, щоб змалювати краєвиди цієї країни.

1868 року Юлій Феддерс виступив на річній академічній виставці в Петербурзі з картиною «Руїни Кокенгузенського замку». За це полотно він здобув звання класного художника третього ступеня.

1874 року художник узяв участь у міжнародній виставці в Лондоні. На ній було представлено картину "Смерч", за яку Феддерсу присудили іменну медаль. Цю роботу купив для своєї колекції перський шах. Грошей вистачило для того, щоб відвідати картинні галереї Іспанії, Норвегії та Швеції. Художник повернувся додому збагачений духовно й творчо. Потім художник відвідав Німеччину, відому Дрезденську галерею, мав багато цікавої роботи.

Від Петербурзької академії мистецтв надійшла пропозиція посісти посаду вчителя малювання у Бєлгородському учительському інституті. Феддерс погодився. У Бєлгороді він прослужив 10 років.

24 травня 1880 року Феддерсу надали звання академіка живопису.

1905 року Георгій, молодший син художника, вирішив вступити до Ніжинського історико-філологічного інституту. Тож у вересні 1905 року вся родина Феддерсів переїхала до Ніжина. Винайняли дві кімнати в скромному будиночку на площі Гоголя (зараз тут розташована міська санітарно-епідеміологічна станція). Потім сім'я мешкала в Преображенському провулку. Син художника, Георгій Феддерс не тільки навчався в Ніжинському Історико-філологічному інституті (1905-1910),а й ряд років після закінчення був одним із організаторів інститутського театру.

Юлій Янович переживав не кращі часи. Хворів, проте і далі писав картини. Виставлявся в Ризі, але без успіху. Повернувся до Ніжина. Влітку 1908 року із сім'єю оселився у Кокнесі. Насолоджувався природою, багато малював.

19 червня 1908 року художник відзначив 70-річчя. Після дня народження погіршився його стан здоров'я. Феддерси повернулися до Ніжина. Там на нього вже чекала санітарна карета. Відомий ніжинський лікар Галицький оглянув хворого і сказав, що потрібна операція: у сечовому міхурі є камінці. Юлія Яновича відвезли до клініки професора Малиновського в Києві. У серпні 1908 року йому успішно зробили операцію, і художник за два тижні повернувся до Ніжина. Проте радість була короткочасною. Феддерс захворів на жовтяницю. Почалося запалення шлунку. Лікарі були безсилі.

Юлій Федерс помер у злиднях у Ніжині. Студенти Ніжинського історико-філологічного інституту несли на руках домовину з тілом художника цілий квартал. Був похований на території Іоанно-Милостивого православного кладовища (південна околиця Ніжина початку XX ст,), де за місцевою традицією також хоронили протестантів (зокрема, лютеран). Після зруйнування цього кладовища у повоєнний час, надгробок з поховання Ю. Я. Феддерса опинився на території розташованого поруч (через дорогу, також поруйнованого) Католицького кладовища. Довгий час могилу не могли найти. І ось несподіваніша. Весною 1984 року, коли орали під городи землю, знайшли пам'ятник з надписом: ’’Юлий Иванович Феддерс профессор живописи род. 7 июня 1838 года. Сконч, 19 января 1909 года».У 1984 році було урочисто перенесено надгробок з поховання Ю.Я . Федерса на територію Центрального міського Троїцького кладовища. На могилі встановлено пам'ятник,із чорного граніту у вигляді дуба зі зрізаним гіллям. На фасаді будинку № 7 на площі Гоголя, де в 1905-1909 роках мешкав Федерс, встановлено меморіальну дошку.

Одна картина митця – «Куточок графського парку в Ніжині», датована 1905-м роком, зберігається в картинній галереї Ніжинського державного університету.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Васильківський Г. Його пам'ятають Латвія і Україна / Г. Васильківський // Деснянська правда. – 1984. – 18 липня.

Зільберман Е. Благородство не знає давності / Е. Зільберман // Вісті. – 1997. – 7 лютого. – С. 5.

Зільберман Е. Від слюсаря –художникові / Е. Зільберман // Деснянська правда. – 1992. – 15 жовтня

Зільберман Е. Гість з Латвії/ / Е. Зільберман // Деснянська правда. – 1988. – 9 серпня.

Зільберман Е. Гості з Латвії в Ніжині [із нагоди 150-річчя худож.] / Е. Зільберман // Деснянська правда. – 1988. – 9 серпня.

Зільберман Е. Живе пам'ять [про Ю.Феддерса] / Е. Зільберман // Культура і життя. – 1988 .– 25 вересня.

Зільберман Е. Латвійському художнику [пам'ятник у Ніжині] / Е. Зільберман // Культура і життя.– 1987. – 20 грудня. – С. 2.

Зільберман Е. Маловідомі сторінки життя Федерсів / Е. Зільберман // Література та культура Полісся. Вип. 6. Ніжинська вища школа і проблеми освіти, науки, літератури / упоряд. і відповід, ред. Г. В. Самойленко. – Ніжин, 1995.– С. 160-174.

Зільберман Е. Після перезахоронения / Зільберман Е. // Ніжинський вісник.– 1992. – 5 вересня.

Петрик 3. Його пам'ятає Ніжин / З. Петрик // Вісті. – 2003. – 20 червня. – С. 4.

Федерс Г. Ю. Большой художник: о моём отце Юлии Ивановиче Федерсе // Федерс Г. Ю. Незабываемое..– Рига, 1963.– С. 305-331.

Федерс Г. Ю. Переезд в Нежин. Выставка в Риге. Последние дни художника // Федерс Г. Ю. Течёт река Персе...– Рига, 1969. – С. 170-197.

Федерс Г. Течёт речка Персе... книга о моём отце. – Рига : Лиесма, 1969, – 209 с.

Юлій Іванович Федерс (1838-1904) // Ніжин : древній і завжди юний: добірка матеріалів досліджень з історії, краєзнавства та топоніміки Ніжина за останні роки XX століття / упоряд. Л. Б. Петренко. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2004.– С. 340-341.