Самойлович Данило Самійлович, уродженець Чернігівщини (народився в с. Янівка (з 1947 р. – Іванівка)

   Самойлович Данило Самійлович (11.12.1742–1805) – народився в с. Янівка (з 1947 р. – Іванівка), справжнє прізвище – Сушківський. Віддаючи хлопця до вищого навчального закладу, мати, за старою народною традицією, записала його під прізвищем Самойлович, тобто син Самуїла (Самійла). Початкову освіту Данило отримав у місцевій школі, а з 1756 р. навчався у Київській академії. На шостому році навчання він був зарахований до Петербурзької медичної школи при адміралтейському госпіталі. Після закінчення цього вузу в 1765 р. працював військовим лікарем. У 1780 р. захистив докторську дисертацію з питань хірургічного акушерства при Лейденському університеті.
   У 1784 р. призначений на посаду губернського лікаря Катеринославського намісництва та Таврійської області. Брав активну участь у боротьбі з епідеміями та спалахами чуми в Кременчуку і Херсоні (1784), в Одесі і на Кримському півострові (1796-1799). Свій лікарський і організаційний досвід Самойлович узагальнив у грунтовних працях про чуму, які докорінно змінили уявлення про цю хворобу. Він довів, що зараження чумою відбувається при безпосередньому зіткненні з хворими або зараженими предметами, й спростував уявлення про поширення "чумної зарази" в атмосфері. Вчений розробив і з значним ефектом впровадив у життя систему протичумних заходів; передбачив можливість запобіжних щодо чуми щеплень; намагаючись відкрити збудника чуми, провадив мікроскопічні дослідження гною з чумних бубонів. Самойлович написав ряд науково-популярних книжок, розробляв питання організації медичної освіти в Україні. Його було обрано до складу 12 іноземних академій. Багато чого ще зробив Данило Самійлович Самойлович за своє довге життя. За самовіддану працю у 1796 р. був нагороджений орденом Святого Володимира. У 1797 р. представлений до чину статського радника, у 1799 р. – дійсного статського радника. За тих часів такі високі нагороди серед медиків майже не зустрічалися. Помер у місті Миколаєві в 1805 році. Але сьогодні найбільшою нагородою для нього є пам'ять нащадків. На могилі українського лікаря, одного з основоположників вітчизняної епідеміології Данила Самойловича споруджено пам’ятник і встановлено меморіальну дошку. Також меморіальну дошку встановлено центрі с. Жовтневе, біля колишнього госпіталю, де працював Самойлович, і на будинку Херсонської лікарні. На батьківщині ім'ям вченого названа вулиця, є така вулиця і в Чернігові. У 1970 р. жителі с. Іванівка висловили побажання увіковічнити пам'ять про славного земляка меморіальною дошкою. Цієї події довелося чекати понад 35 років, і лише в 2007 р. за ініціативою районної краєзнавчої організації на стіні школи була встановлена меморіальна дошка великому вченому Данилу Самійловичу Самойловичу-Сушківському. 

Джерело: Літопис доль та днів минулих. Ч. 1. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2013. – С. 169-170.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Бородій М К. Данило Самійлович Самойлович / Микола Каленикович Бородій. – Київ : Наукова думка, 1987. – 151 с., [1] л. портр. – Бібліогр.: с. 147-150.

Гринзовська А. Данило Самойлович (1744 -1805 рр.) / А. Гринзовська // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2020.  – № 1. – С. 6-8.

Кісельов А. Ф. Життя і діяльність першого лікаря Миколаївщини – сина Вітчизни Д. С. Самойловича (1744-1805 рр.) / Кісельов А. Ф., Клочко В. І. – Миколаїв : Миколаївський державний університет, 2004. – 64 с.