21 жовтня 2022 р. – 350 років тому народився Пилип Степанович Орлик (1672–1742) – українського державного, військового та політичного діяча, поета, публіциста, гетьмана Війська Запорозького та Правобережної України (1710–1714), гетьмана України в еміграції (1714–1742), прибічник І. С. Мазепи. Уклав першу українську Конституцію. Життям і діяльністю пов’язаний з Батурином

     Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 року, Найближчий соратник гетьмана Івана Мазепи, який став після його смерті гетьманом Війська Запорозького Правобережної України і автором першої Конституції в Україні, відомої як "Конституція Пилипа Орлика" (1710).
   Навчався в Київському колегіумі – одному з найкращих у Європі вищих навчальних закладів, де здобув глибокі знання з усіх відомих тоді наук. Належав до найбільш освічених людей свого часу. Був прекрасним промовцем і пристрасним публіцистом. Вільно володів багатьма іноземними мовами, добре знав античну й сучасну йому європейську філософію. В оригіналі читав твори видатних мислителів. У догетьманський період свого життя встиг уславитися як один з поетів доби бароко, присвятивши кілька своїх поезій гетьману Івану Мазепі та членам
його родини. Був людиною європейської культури й менталітету.
   Пилип Орлик оперував двома категоріями держави: "панство" і "народ". "Панство" – це суверенна держава на чолі з монархом. "Народ" – населення певного політично окресленого територіального суб'єкта під владою монарха. Відповідно прогнозувалися правові стосунки двох типів: перший – "підданство", що виникає при завоюванні. Другий – "протекція", що виникає при добровільному входженні народу під владу монарха. Стосовно цього, Орлик уводить поняття "вільний народ" — населення певної території, що має права на самоврядування, договірні відносини з монархом та самовизначення у сенсі зміни монарха при невиконанні ним зобов'язань. При цьому суттєво обмежується політична роль монарха – його фактично виведено з політичної системи, він є лише гарантом її незмінності, а не чинником її регулювання.

  Конституція Пилипа Орлика – важлива пам’ятка політико-правової думки початку XVIII сторіччя. Документ унікальний для того часу, який регламентував основні питання державного будівництва України після здобуття нею незалежності, складався з преамбули та 16 статей.
   Конституція була створена Орликом на засадах традиційного козацького права, разом із тим зміст її статей свідчить, що ідея парламентаризму зародились у середовищі українських політиків уже на початку ХVІІІ століття. Конституція Орлика вперше не тільки в історії України, а й в історії людства законодавчо затверджувала існування демократичного суспільства.

   Помер Пилип Степанович Орлик у віці 70 років 24 травня 1742 року у м. Ясси (Румунія).

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

 

Радько П. Г. Національні традиції державотворення в контексті Конституції Пилипа Орлика / П. Г. Радько ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Полтава : Фірма ”Техсервіс”, 2010. – 346 с. : іл. – Бібліогр.: с. 304-345.

   Монографія присвячена малодослідженому феномену  - національним традиціям державотворення. На основі Конституції Пилипа Орлика вперше здійснена спроба комплексно проаналізувати традиції законодавчої, виконавчої та судової влади, розкрита роль релігії та національної еліти у житті українського народу.

 

Литовченко Т. І. Орлі, син Орлика : роман / Тимур Литовченко  – Харків : Фоліо, 2012. –  281, [2] с. : іл. – (Історія України в романах - Коронація слова).

   Роман став лауреатом Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс і пісенної лірики про кохання "Коронація слова".

 

 

 

Корогод Г. І. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції : навч. посіб. / Г .І. Корогод ; Нац. ун-т внутр. справ України, Сум. філ. – Суми : Унів. кн., 2008. – 123 с. – Бібліогр.: с. 98-99 і у підрядк. прим.

   У посібнику розглянуті питання виникнення першої української політичної еміграції, появи Конституції України 1710 року.
   Рекомендований студентам та викладачам для підготовки з дисциплін "Історія держави і права України", "Історія України", "Конституційне право України" і "Міжнародне публічне право".