Бібліотечно-інформаційні ресурси мережі Інтернет

                                                                
- РЕЖИМ ДОСТУПУ

Офоррмлення наукових праць

1. ДСТУ 3582:2013. Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ).
2. ДСТУ 7093:2009. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами (ГОСТ 7.11–2004 (ИСО 832:1994), MOD ; ISO 832:1994, MOD).
3. ДСТУ 7152:2010. Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках : вид. офіц. – [Чинний 2010–10–01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2010. – 14 с. – (Національний стандарт України).
4. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання.
5. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT).
6. ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання (ДСТУ ГОСТ 7.80:2007).
7. ДСТУ ГОСТ 7.9:2009 (ИСО 214–76). Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Реферат и аннотация. Общие требования (ГОСТ 7.9–95 (ИСО 214–76), IDT).
8. ГОСТ 7.12–93. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.
9. Бібліографічне оформлення наукових робіт : метод. рек. / уклад.: Лобановська І. Г., Помчалова О. Г., Грудініна Н. Д. ; [наук. ред. І. Г. Лобановська] ; НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : [б. в.], 2015. – 90 с. – (Серія „На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек” ; вип. 12).
10. Бібліографічне посилання (загальні правила складання) відповідно до ДСТУ 8302:2015, запровадженого в дію в Україні 01.07.2016 : метод. рек. / МОН України, Укр. інж.-пед. акад., Наук. б-ка ; [уклад. С. В. Карпенко]. – Харків : [УІПА], 2017. – 20 с.

Путівник по краєзнавчих ресурсах бібліотек України

Путівник забезпечує централізований доступ до краєзнавчих веб-ресурсів:

•  бібліотек (обласні універсальні наукові бібліотеки, Одеська національна наукова бібліотеки, Харківська державна наукова бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Публічна бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва
• університетів
  
• об’єднань краєзнавців
• наукових установ.  - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Сайти періодичних видань України

 - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Практичний посібник для науковців з використання можливостей Google Академії

 
- РЕЖИМ ДОСТУПУ

Складання бібліографічних посібників: інформаційно-методичні матеріали

 - РЕЖИМ ДОСТУПУ

Бібліографічне посилання

Загальні положення та правила складання
ДСТУ 8302:2015

 Видання офіційне

    Цей стандарт установлює види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання й розміщування у документах. Бібліографічне посилання, що є частиною довідкового апарата документа, наводять у формі бібліографічного запису. Бібліографічні відомості процитовані або згадувані в тексті документи на будь-яких носіях інформації, що є об’єктами бібліографічного посилання, мають бути достатніми для їхньої загальної характеристики, ідентифікування та пошуку. У стандарті окремо подано особливості складання бібліографічних посилань на електронні ресурси та архівні документи. Приклади, що наведено в тексті стандарту, є умовними.

 ЧИТАТИ (.pdf) >>>

Міжнародний стандарт каталогізації "Опис та доступ до ресурсу" ("Resource Description and Access")

Стрішенець Н. Міжнародний стандарт каталогізації "Опис та доступ до ресурсу" ("Resource Description and Access"): особливості впровадження / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник. - 2016. - № 1. - С. 41-45. - Режим доступу

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті

Бюлетень ВАК України. - 2009. - №5. - С.26-30

Нові вимоги до оформлення дисертації (2016 р.)

23 березня 2016 року на сайті МОН України оприлюднено проект наказу «Про затвердження Вимог до оформлення дисертацій»  (проект наказу). 
Ці Вимоги визначають структуру та правила оформлення дисертації (опублікованої монографії, наукової доповіді).

Назва дисертації повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати обраній науковій спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету і предмет дисертаційного дослідження та його завершеність.

Вимоги до оформлення дисертацій та авторефератів дисертацій

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора, кандидата наук готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах рукопису у твердому переплетенні. Якщо захищається дисертація у вигляді опублікованої монографії, то ця монографія повинна відповідати вимогам до дисертації.
Назва дисертації повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати обраній науковій спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету і предмет дисертаційного дослідження та його завершеність.
У дисертації необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати бездоказових тверджень і тавтології.
При написанні дисертації здобувач повинен обов'язково робити посилання на публікації інших авторів.

Правила оформлення посилань на архівні документи у прикнижкових, прикінцевих, пристатейних списках джерел (у монографії, навчальному посібнику, статті тощо)

У прикнижкових, прикінцевих, пристатейних посиланнях на архівні документи при першому посиланні назва архіву подається повністю, в дужках – загальноприйняте скорочення. При повторному згадуванні застосовують скорочену форму назви архіву (див. Додаток). При повторних посиланнях на ті ж архів, фонд, справу зазначають – Там само.

Наприклад:

1. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України), ф. 129, оп. 2, слр. 1144, арк. 4.
2. ЦДІАЛ України, ф. 309, оп.1, спр. 346, арк. 5-10.
З.Там само, арк. 5.
4. Там само.

І. Архівні документи з паперовими носіями

Список скорочень назв державних архівних установ України

Центральні державні архіви

ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
ЦДАГО України – Центральний державний архів громадських об'єднань України
ЦДАЗУ – Центральний державний архів зарубіжної україніки
ЦДЕА України – Центральний державний електронний архів України
ЦДАМЛМ України – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України
ЦДІАК України – Центральний державний історичний архів України, м. Київ
ЦДІАЛ України – Центральний державний історичний архів України, м. Львів
ЦДНТА України – Центральний державний науково-технічний архів України
ЦДКФФА України – Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

Місцеві державні архіви

Держархів Вінницької обл. – Державний архів Вінницької області
Держархів Волинської обл. – Державний архів Волинської області

Перелік стандартів з довідково-інформаційної, бібліотечної та видавничої справи”/ (станом на 01.07.2016 р.)

- РЕЖИМ ДОСТУПУ

Про скасування міждержавних стандартів в Україні, які розроблені до 1992 року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695 та схваленою постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII щодо припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР, Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») видало наказ №146 від 05 листопада 2015 р. «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, які розроблені до 1992 року», який скасовує повністю чинність міждержавних стандартів в Україні

з 01 січня 2016 року:

ГОСТ 16487-83 Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения.

ГОСТ 7.14-84 Система по информации, библиотечному и издательскому делу. Коммуникативный формат для обмена библиографическими данными на магнитной ленте. Структура записи.

Моделі технологій інтелектуального пошуку в електронних бібліотеках

   Існуючі системи видобування інформації даних та знань використовують методи індексації при роботі з документами. В даному контексті під індексом розуміють ключове слово, або групу ключових слів, що мають певну семантичну інтерпретацію. З програмної точки зору індекс – це певне слово, що зустрічається в тексті документу, що є частиною певної колекції. Тому побудова методу видобування базуючись на індексації є достатньо простим процесом з точки зору реалізації, проте існує ряд проблем: 1. Реалізація даної процедури виходить з припущення про те, що семантика інформаційного запиту користувача може бути вирішена на основі множини індексних входжень (семантичних термів). Проте як показує досвід такий підхід є суттєвим спрощенням проблеми семантичного аналізу, оскільки у більшості випадків семантична інтерпретація запиту природною мовою не може бути замінена множиною ключових слів, тобто прийняття такого спрощення на практиці означає втрату певної частини семантичних коннотацій; 2. Семантичні втрати також неминучі при співставленні шаблону ключових слів в документі з відповідним шаблоном запитів, що базуватиметься на неточно описаному просторі індексованих ключових слів (термів); 3. У більшості користувачів відсутній достатній досвід ефективного формулювання інформаційних запитів на основі ключових слів.

Бібліографічний опис електронних ресурсів. - Режим доступу

Бібліографічні покажчики : досвід колег

Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва

Наукова бібліотека Чернігівського державного технологічного університету

Державна бібліотека України для юнацтва (м. Київ)

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України

Національна парламентська бібліотека України

Введення в дію стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Основні відмінності від ГОСТ 7.1-84

У сфері інформаційної діяльності уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства.

Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт 

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", який набуває чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

Новий стандарт вводиться на заміну п’яти стандартів — ГОСТ 7.1—84 СИБИД "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления"; ГОСТ 7.16—79 "СИБИД. Библиографическое описание нотных изданий"; ГОСТ 7.18—79 "СИБИД. Библиографическое описание картографических изданий"; ГОСТ 7.34—81 "СИБИД. Библиографическое описание изоизданий"; ГОСТ 7.40—82 "СИБИД. Библиографическое описание аудиовизуальных материалов".

Новий стандарт вміщує тільки універсальні правила, спільні для всіх видів документів, але правила складання бібліографічного запису ілюструються фрагментами опису різних видів документів. Більшість нововведень пояснюється прагненням розробників максимально точно слідувати базовому принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) — подавати інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, в якому вона представлена в об’єкті опису.

Об’єктами опису є всі види опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 має суттєві відмінності від попередніх стандартів. Доцільно детальніше зупинитися на основних відмінностях.

Відповідно до нового стандарту, пунктуація в бібліографічному описі виконує дві функції: звичайних граматичних розділових знаків  (пунктуація), та розділових знаків, що мають розпізнавальний характер для областей та елементів бібліографічного опису (знаки приписної пунктуації).