З історії чернігівської фотографії

      На жаль, історія чернігівської фотографічної справи ніколи не була предметом вивчення, і нам небагато відомо як про фотохудожників тих давніх часів, так і про їхнє творче надбання.

Можна припустити, що перші фотографи почали працювати в Чернігові ще у середині 60-х років 19 століття. Діяли у місті наприкінці 19 століття й інші фотомайстри. Відомі фотокартки виготовлені в ательє Франка Фрама у 1889-му та 1893 роках. Збереглися фотопортрети Кс.Ф. Шлегеля, які, безумовно, зроблені не пізніше середини 80-х років. Але, на жаль, невідомо де, коли і в який час працювали у Чернігові названі фотографи.

  Серед колись відомих, а тепер забутих мешканців Преображенської варто згадати Ксаверія Шлегеля, здається, першого чернігівського фотографа. Відставний військовий лікар, який розпочинав свою службу в Молдавії серед майбутніх декабристів, десь на початку 50-х років оселився в Чернігові, одружився з простою селянкою із села Рябці і відкрив у своїй квартирі на розі Мстиславської, що починалася тоді від Преображенської, фотографію. Чиновники, військові, купці, гімназисти охоче йшли сюди, називаючи всю оселю Ксаверія Францовича новим для того часу словом "ательє". Єдиним способом фотографування натоді була дагеротипія, винайдена французом Дагером: знімки робилися лише в сонячний день шляхом нанесення на скляний негатив світлочутливої речовини – колодію. Очевидно, Шлегель чудово освоїв винахід Дагера, оскільки його досвід вивчав для оприлюднення у спеціальних французьких журналах практик і теоретик фотосправи О.І.Покровський-Жоравко. У 1858-1859 роках він жив у Шлегеля і описав його фотолабораторію, що "была уставленная колбами, ретортами, склянками с разнородными жидкостями, с разбросанными книгами, весками, мерками и другими химическими рабочими инструментами". Саме в ті роки київський фотопідприємець І. Чехович запросив Шлегеля до виготовлення фотокарток для серії "Светописная Русь". Так з'явилися перші фотокартки Чернігова з його головними архітектурними пам'ятками, які сьогодні є особливими раритетами для колекціонерів. Наприкінці свого життя Шлегель відійшов від фотографії і в "Пам'ятній книзі Чернігівської губернії на 1876 рік" вже значиться як завідувач аптеки, провізор. Проте, як провізор Ксаверій Шлегель теж не пас задніх — його аптека довгий час була найкращою у місті, не поступаючись навіть новому закладу Маркельса. Зрештою старий маестро відійшов від справ повністю, поринувши у тиху безтурботну старість… І ось, настала його черга побути по той бік фотокамери — саме так і з'явилася ця світлина, створена представником вже нового покоління чернігівських фотомайстрів, чехом Йожефом Марром у 1880-х роках.

 

       В спільноті «Старий Чернігів» опублікували раритетну фотографію, ймовірно, датовану 1959 роком. На світлині – центральна частина міста. Зокрема, помітно процес будівництва приміщення, яке ми всі знаємо як готель «Україна».

Джерело. - Режим доступу 

Старий Чернігів: скульптури лебедів і фонтани біля вокзалу

     Кілька десятиліть тому у Чернігові біля залізничного вокзалу знаходилася справжня скульптурна композиція. До її складу, зокрема, входили фонтан і скульптури лебедів та копитних тварин.

 

Вал у давнину (Чернігів)

     Таким чернігівський Вал ви точно не бачили. Відсутність гармат, немає дерев, бруківки, лавок для сидіння і навіть немає жодного пам’ятника. Такий вигляд мала територія Валу наприкінці ХІХ століття. На фото видно Колегіум, Борисоглібський і Спаський собори. Храми обнесені парканом по периметру. Рідкісну фотографію опублікували у спільноті «Старий Чернігів».

Джерело. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Неймовірний Чернігів: будинок купця Мочарета

     На вулиці М. Коцюбинського, що веде до маєтку відомого письменника у Чернігові, причаївся цікавий зелений будинок. Його особливість – зовнішнє оздоблення у стилі модерн, характерне для початку ХХ століття. Критий ґанок спирається на ковані колони. Горницю вінчає залізний дах-намет, завершений орнаментально-декоративною обробкою. Цікаві своїм оригінальним рішення декоративні наличники вікон. Будинок начебто належав купцеві Мочарету. Нині тут знаходиться одна з контор лісового господарства.

Унікальні фото Борисоглібського собору (Чернігів)

      Оскільки Борисоглібський собор згорів під час війни, а нинішній його вигляд – результат відновлення у давньоруських формах, ніхто із сучасників ніколи не бачив храм з усіма прикрасами та іконостасом. На щастя, до наших днів збереглися унікальні фото, зроблені всередині та ззовні собору у 1893-1896 роках з нагоди канонізації Феодосія Углицького та 900-ліття Чернігівської єпархії.

Фото Чернігова за зламі 19 та 20 століть з альбомів Мойсея Шамбона

   

   

Деякі фото є єдиними, які містять вулиці та будинки старого Чернігова 19 століття. -  РЕЖИМ ДОСТУПУ

   

    Мойсей Власйович Шамбон (1871–1945) – викладач французької мови, педагог, колезький радник, фотограф-аматор. Автор унікальних фотографій з історії Чернігова періоду 1913–1918 рр. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

     «Мойсей Власович Шамбон народився в 1871 році у місті Трір, це в дальній частині Франції. На початку ХХ століття Мойсей Шамбон переїздить до Санкт-Петербурга, в столицю Російської Імперії. Де протягом кількох років викладає французьку мову у приватних навчальних закладах. Згодом, як відомо з джерел, саме у вересні 1913 році Мойсей Шамбон з родиною – дружиною і трьома доньками – переїздять до Чернігова. За порадою, вочевидь друзів Мойсея Шамбона, він винаймає будиночок – сучасна П’ятницька вулиця, на той час Новоп’ятницька вулиця №71».
   За часи існування будинку у ньому змінилося кілька поколінь чернігівців. І кожне залишило на ньому свої сліди, хоч наші стародавні майстри зводили житла на совість.
   Ця споруда типова для тогочасного Чернігова. Дерев’яна, одноповерхова, на цегляному фундаменті. Подбали будівниці і про принади помешкання – прикрасили чарівним дерев’яним мереживом. Його кількість та форма звичайно залежали від вподобань та гаманця власника.

    «Головний фасад будинку виходить на вулицю П’ятницьку. По фасаду 5 вікон та красивий ганок. Вікна прикрашені елементами дерев’яного різьблення. Дерев’яні листви, віконниці, сандрики та інші елементи відображають притаманне нашому краю дерев’яне мереживо. Також красивим дерев’яним мереживом прикрашена і веранда, яка у будинку знаходилась збоку дворового фасаду. І різьба декількох типів. Є різьба профільна, є різьба токарна, а є різьба суцільна. І тому, навіть на цьому будинку, можна побачити як прикрашалися будинки у місті Чернігові на той час. Різьба на цьому будинку свідчить, що господар міг собі дозволити прикрасити будинок».

    Різьблена веранда виходила до квітучого саду, де Шамбони збиралися за чаюванням та запрошували до себе в гості друзів – родину Васерів, про них ми вже вам розповідали, та художника Черка.

ДЖЕРЕЛО: Марина Будзар  Панські маєтки прилуцького краю в історико-культурній ситуації 1920-х рр.: доля садиби Ґалаґанів у селі Сокиринці.

Церква Петра і Павла з дзвіницею (1810-ті роки) Ніжинського Благовіщенського чоловічого монастиря на початку ХХ ст. (листівка з колекції К. І. Ягодовського (Чернігів), уміщена в книзі П. П. Моціяки “ Ніжинськийі сторико-філологічний інститут князя Безбородька у портретах його директорів” (Ніжин, 2011)

Режим доступу

РЕЖИМ ДОСТУПУ

Фотокартка. Чернігів на початку XX ст

РЕЖИМ ДОСТУПУ

Унікальні старі будиночки – окраса Чернігова

- РЕЖИМ ДОСТУПУ

З історії становлення бібліографічної діяльності Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка мовою світлин

Перший бібліограф О.М. Летошко (1949 рік)

 

На знімку Тетяна Ільченко з подругами  (с. Андроніки Корюковского району Чернігівської області). Знімок зроблений 22 червня 1941 року в Корюківці.

Джерело. - Режим доступу