.

пʼятниця, 5 серпня 2022 р.

6 серпня 2022 р. – 140 років від дня народження Ірини Андріївни Коссакової [справж. – Коссак] (1882–1959), української акторки

    Коссакова (Коссак) Ірина Андріївна (6 серпня 1892, м. Монастириська – 15 жовтня 1959, м. Станіслав, нині: Івано-Франківськ) – відома українська драматична актриса. Дочка Елеонори та Андрія Стечинських, сестра Софії Стадникової, дружина Василя Коссака.
1909 p. закінчила дівочий ліцей у м. Перемишль.
   Працювала (1911-1919) у театрі Львова, пересувних трупах Василя Коссака (1919-1924, 1928-1932), театрах оперети (1933-1934 рр.), "Веселк"» Н. Горницького (1935), "Артистичне турне" Йосипа Стадника (1937-1939), Станіславському музично-драматичному театрі ім. І. Франка (1939-1941, 1944-1949, нині Івано-Франківський театр), гастролювала на Тернопільщині. З 1932 року – запрошена акторка "Театру рев'ю та оперети" під керівництвом Богдана Сарамаги.
   Ролі: Терпилиха ("Наталка Полтавка" І. Котляревського), Вустя Шурай, Гордиля ("Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Циганка Аза" М. Стари­­цького), Лимариха ("Лимерівна" Панаса Мирного), Настя ("Мати-наймичка" І. Тогобочного за Т. Шевченком), Ок­­са­­на ("Про що тирса шелестіла" С. Черкасенка), Марія Тарасівна ("Платон Кре­­чет" О. Корнійчука), Фені ("Діти Агасфера" С. Бєлої), Леді Мілфорд ("Підступність і кохання" Ф. Шіллера).

Література:

Коссакова Ірина // Митці України : енциклопедичний довідник. – Київ, 1992. – С. 321.

Коссакова Ірина // Мистецтво України : біографічний довідник. – Київ, 1997.– С. 323.

Лаврентій Р. Я. Коссакова Ірина Андріївна / Р. Я. Лаврентій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.

Медведик П. Коссакова Ірина Андріївна / Медведик П., Пиндус Б. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. – Т. 2 : К-О. – С. 193.

Театральна Тернопільщина : бібліографічний покажчик // уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2001.

четвер, 4 серпня 2022 р.

5 серпня 2022 р. – 90 років від дня народження Юрія Васильовича Белічка [Бєличко] (1932–2010), українського мистецтвознавця

    Юрй  Васильович Белічко народився 5 серпня 1932 р. в Харкові – український мистецтвознавець, кандидат мистецтво-знавства з 1964 року, професор з 1995 року; член Спілки художників України з 1964 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1994 року. Батько мистецтвознавця Наталії Белічко.
   Протягом 1959-1964 років працював у Академії будівництва і архітектури України; з 1965 року – у відділі образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології АН України.
    У 1974-1985 роках – завідувач кафедри теорії і історії мистецтв (доцент з 1978 року), у 1985-1990 роках – декан факультету теорії та історії мистецтв і реставраційного відділення, з 1995 року – професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
  Жив у Києві. Працював в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Досліджував творчість українських митців XIX–XX століть, а також характерні особливості розвитку українського малярства XX століття. Автор понад 150 наукових праць та статей з питань українського образотворчого мистецтва, зокрема живопису, книжкової графіки та народної творчості. .
   Помер 12 червня 2010 в м. Київ.

 Література: 

Белічко Ю. В. Палітра століть. Вибрані твори живопису з музеїв України  : [альбом] / Юрій Белічко, Анатолій Ізотов. – Одеса : Маяк, 2010. – 198 с. : іл. – Текст частково англ.

На межі ІІ-ІІІ тисячоліть. Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва : живопис, графіка, скульптура / упорядкув. Вікторії Андрієвської ; вступ. сл. Юрія Белічка. – Київ : Криниця, 2009. –  523 с. : іл. – Дод. тит. арк. англ.

Белічко Ю. В. Леонід Андрієвський - художник книги: літопис життя і творчості : [худож. кн., живописець, графік, проектант-оформлювач, журналіст, мистецтвознавець, публіцист, видавець : мистецтвознав. дослідж.] / Юрій Белічко. – Київ: Криниця, 2012. – 407 с. : іл. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

Про нього

Белічко Юрій Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. – Київ: Головна редакція Української Енциклопедії, 1973.   С. 21.

Бугаєнко І. Н. Белічко Юрій Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ.– Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Т. 2 : Б - Біо. – 872 с.

Бєличко Юрій Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 63.

Юхимець Г. М. Бєличко Юрій Васильович // Мистецтво України: енциклопедія в 5 томах. /, ред. А. В. Кудрицький. – Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. –   Т. 1 : А- В. – С. 192.

середа, 3 серпня 2022 р.

3 серпня 2022 р. – 110 років від дня народження Івана Івановича Барабаша (1912–1973), українського письменника

 

Іван Іванович Барабаш у центрі серед літераторів

    Барабаш Іван Іванович народився 3 серпня 1912 р., с. Велика Лихівка, тепер Валківського р-ну Харківської обл. український письменник. Закінчив 1937 р. Харківський політехнічний інститут. Друкувався з 1943. Автор оповідань, нарисів, збірок новел "Мій дім" (1962). Трагедія "Тарас Бульба" (пост. 1963, за мотивами твору М. Гоголя), комедії з сільського життя "Закохані серця" (1962), "Видно шляхи полтавськії", "Українські жартівниці" (обидві 1968), "Кручені паничі" (1969), драма "Три долі" (1970) йшли на сценах театрів Харкова, Дніпропетровська. Морально-етичні проблеми порушено у драмі "Люди, бережіть синів!"(1972), романі "Зелений вітер" (1981, у співавт.). Помер 1973 р. в м. Київ.

Література:

Барабаш І. І. Закохані серця : лірична комедія на 3 дії, 4 картини / Іван ІвановичБарабаш. Київ : Держлітвидав України, 1962. 79 с.

Дорошенко В. О. Барабаш Іван Іванович // Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003.