внесок цієї людини в розбудову держави та взагалі в життя й інфраструктуру країни неможливо переоцінити. Його робота й наукові досягнення стали прикладом того, як знання і талант однієї людини можуть змінити, без перебільшення, хід історії.
Євген Оскарович Патон народився 5 березня 1870 р. у Ніцці у дворянській сім'ї російського консула. Дитинство майбутнього вченого пройшло в колі аристократичних родин, він займався з найкращими педагогами та отримав грунтовну домашню освіту. Уже в дитинстві Євген виявив схильність до точних наук. І хоча в той
час майже всі юнаки зі знатних родин планували військову кар'єру, а старші брати Євгена вже навчалися в Петербурзькому пажеському корпусі, хлопець вирішив здобувати саме технічну освіту. У дванадцять років Євген продовжив навчання в реальній гімназії м. Штутґарт, після закінчення якої
вступив до Дрезденського політехнічного інституту на інженерне відділення. Цей навчальний заклад був відомий мостобудівною школою, а його професорів, зокрема В. Френкеля та Г. Цойнера, вважали найкращими спеціалістами світового рівня. Здібного студента дуже скоро помітили викладачі і вже на третьому курсі Є. Патон іноді підміняв їх на заняттях. Він був
улюбленим учнем професора В. Френкеля, який задовго до закінчення навчання пропонував Євгенові посаду асистента в інституті.
У 1891 р. Є. Патон був змушений перервати навчання і відслужити в армії як підданий Російської імперії. Так він опинився в Києві. Саме служба вплинула на рішення юнака після закінчення інституту працювати на батьківщині. Повернувшись у Дрезден, Євген успішно завершив навчання в 1894 р. та навіть отримав стипендію Платона - престижну нагороду, якою дуже рідко відзначали іноземців. Деякий час працював асистентом на кафедрі мостобудування у професора В. Френкеля та одночасно інженером у технічному відділі Дрезденського залізничного вузла, де займався реконструкцією головного залізничного вокзалу. У 1895 р. Євген обійняв посаду інженера на відомому мостобудівному заводі "Гутехофиунгсхютте", працювати на якому мали за честь і відоміші та досвідченіші фахівці. Незважаючи на блискучу кар'єру та перспективи в Німеччині, Є. Патон прагнув працювати на батьківщині, але без