.

понеділок, 9 травня 2022 р.

9 травня – 110 років від дня народження Миколи Даниловича Рудя (1912 – 1989), українського письменника

   

   Як письменник самобутньо-неповторний, як майстер художньої прози Микола Рудь відкрився і утвердився, безперечно, своїм циклом романів «Боривітер» – «І не сказала люблю», «З матір’ю на самоті», «Не жди, не клич».
   Його вірші прості та невибагливі. Він зумів відгадати, що потрібно часові, аби прожити, користуючись своїм талантом, не копаючи глибоко, не задумуючись над вічними проблемами типу «хто винен і що робити». Втім, біографія письменника вивчена недостатньо, він не є зараз на слуху, як і багато літераторів, що, відслуживши своє, спокійно відійшли у вічність разом із власною творчістю.
   Микола Рудь народився 9 травня 1912 року в селі Олександрівка Зачепилівського району Харківської області в багатодітній хліборобській сім'ї.
   «Я закінчив досить успішно Зачепилівську семирічку, дякуючи викладачеві мови та літератури Федору Євтихеєвичу Злидню, який взяв мене на постій, завбачивши в моїх учнівських писаннях щось гідне уваги», – читаємо в автобіографії. У 1929 році Микола вступив до Красноградського педтехнікуму. Однак закінчити його не зміг через матеріальну скруту – у сім’ї було ще семеро дітей, а часи, незважаючи на те, що майбутній поет і письменник писав їм згодом оди, були голодними.
   Друкувався з 1930 року. Збірка поезій "Найближче" (1936), "Слово після бою" (1947), "Чобітки", "Рідні вогні" (1950), "Грім на зелене гілля" (1960); книга нарисів, оповідань, повістей; роман-трилогія «Боривітер» (1964).
   В 1936 році з'являється перша книжка М. Рудя – віршована збірка "Найближче". З повоєнного доробку відомі книжки "На Поділлі", "Час клопоту і сподівань", "Гомін до схід сонця", "Синій птах", "Дивень".
   Як письменник самобутньо-неповторний, як майстер художньої прози Микола Рудь відкрився і утвердився, безперечно, своїм циклом романів "Боривітер" –"І не сказала люблю", "З матір'ю на самоті", "Не жди, не клич".
  У своїх творах Микола Рудь закликав по совісті працювати й жити, по-синівському ставитися до природи, рідної землі, своєї історії, а найголовніше – над усе любити Батьківщину, щоденно творити, нести людям добре, чисте, корисне, істинно благородне:
Жовтіють, горять молоді ясени,
Летять журавлі без упину,
Високого неба бентежні сини
Летять на мою Україну.
   Микола Рудь був ще і фронтовим журналістом. За участь у Другій світовій війні має нагороди. Відповідно ті події відображені у багатьох поетичних і прозових творах.
    Помер Микола Данилович у Києві 22 жовтня 1989 року.

Література:

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович.– Париж–Нью-Йорк : Молоде життя, 1955–1995.
   «Енциклопедія українознавства» – україномовна енциклопедія про Україну, створена у 1940–1990-х роках під егідою Наукового товариства імені Шевченка в Європі розташованого у французькому місті Сарселі.



Немає коментарів:

Дописати коментар