Відділ наукової інформації та бібліографії: З історії чернігівської фотографії

На жаль, історія чернігівської фотографічної справи ніколи не була предметом вивчення, і нам небагато відомо як про фотохудожників тих давніх часів, так і про їхнє творче надбання.

Можна припустити, що перші фотографи почали працювати в Чернігові ще у середині 60-х років 19 століття. Діяли у місті наприкінці 19 століття й інші фотомайстри. Відомі фотокартки виготовлені в ательє Франка Фрама у 1889-му та 1893 роках. Збереглися фотопортрети Кс.Ф. Шлегеля, які, безумовно, зроблені не пізніше середини 80-х років. Але, на жаль, невідомо де, коли і в який час працювали у Чернігові названі фотографи.

Серед колись відомих, а тепер забутих мешканців Преображенської варто згадати Ксаверія Шлегеля, здається, першого чернігівського фотографа. Відставний військовий лікар, який розпочинав свою службу в Молдавії серед майбутніх декабристів, десь на початку 50-х років оселився в Чернігові, одружився з простою селянкою із села Рябці і відкрив у своїй квартирі на розі Мстиславської, що починалася тоді від Преображенської, фотографію. Чиновники, військові, купці, гімназисти охоче йшли сюди, називаючи всю оселю Ксаверія Францовича новим для того часу словом "ательє". Єдиним способом фотографування натоді була дагеротипія, винайдена французом Дагером: знімки робилися лише в сонячний день шляхом нанесення на скляний негатив світлочутливої речовини – колодію. Очевидно, Шлегель чудово освоїв винахід Дагера, оскільки його досвід вивчав для оприлюднення у спеціальних французьких журналах практик і теоретик фотосправи О.І.Покровський-Жоравко. У 1858-1859 роках він жив у Шлегеля і описав його фотолабораторію, що "была уставленная колбами, ретортами, склянками с разнородными жидкостями, с разбросанными книгами, весками, мерками и другими химическими рабочими инструментами". Саме в ті роки київський фотопідприємець І. Чехович запросив Шлегеля до виготовлення фотокарток для серії "Светописная Русь". Так з'явилися перші фотокартки Чернігова з його головними архітектурними пам'ятками, які сьогодні є особливими раритетами для колекціонерів. Наприкінці свого життя Шлегель відійшов від фотографії і в "Пам'ятній книзі Чернігівської губернії на 1876 рік" вже значиться як завідувач аптеки, провізор. Проте, як провізор Ксаверій Шлегель теж не пас задніх — його аптека довгий час була найкращою у місті, не поступаючись навіть новому закладу Маркельса. Зрештою старий маестро відійшов від справ повністю, поринувши у тиху безтурботну старість… І ось, настала його черга побути по той бік фотокамери — саме так і з'явилася ця світлина, створена представником вже нового покоління чернігівських фотомайстрів, чехом Йожефом Марром у 1880-х роках.

Яка ж доля його скляних негативів? Свого часу краєзнавець Фелікс Спиридонов розпитував про це у місцевих старожилів. І довідався, що до Другої світової війни вони зберігалися за іншою адресою і перед окупацією були закопані в ящику десь на території міської лікарні. Чи ж вціліли, чи знайдуться колись?

Піонер Чернігівської фотосправи|. Невідомий Чернігів. – РЕЖИМ ДОСТУПУ

Наприкінці XIX – початку XX століття фотографічних закладів у Чернігові побільшало. Путівник 1896 року називає фотографії Чернецького на Борисоглібській та Марра на Гончій.
За спогадами сучасників, це був дуже солідний фотографічний заклад. Про що свідчать зроблені у ньому фотопортрети. Достовірної інформації стосовно того коли було створене фотоательє Марра у моєму розпорядженні немає, але точно відомо, що у 1889 році воно вже існувало, а у списку фотосалонів, що був складений у 1912 році, він вже не значиться.

Фотографія Рафаїла Андрійовича Чернецького знаходилася на початку Борисоглібської (тепер Серьожнікова), між Преображенською і Миколаївською. Рафаїл Андрійович – дворянин, знаний чернігівський фотохудожник, майстер портретної фотографії та автор серії світлин з видами міста.Як згадував Вячеслав Пухтинський, "Його будинок, особливо парадні двері, був настільки цікавий в архітектурному відношенні, що його намалював відомий художник Георгій Лукомський. Репродукція цієї картини була надрукована в одному з художніх журналів".

Яскравим штрихом є й таке повідомлення в газеті "Черниговские губернские ведомости" у квітні 1899 року: "Власник відомої у Чернігові фотографії Р. А.Чернецький через губернатора передав імператору альбом зроблених ним знімків з видами пам'ятних місць Чернігова. Імператор щиро подякував фотомайстру, подарувавши йому золотий годинник на ланцюжку". Чернецький же, зістарившись на своїй роботі, пригадував Пухтинський, ще за життя доручив фотографію сину, але справи не пішли, оскільки той після батькової смерті став десь служити, здається, по судовому відомству.

Діяли у місті наприкінці 19 століття й інші фотомайстри. Відомі фотокартки виготовлені в ательє Франка Фрама у 1889-му та 1893 роках. Збереглися фотопортрети Кс.Ф. Шлегеля, які, безумовно, зроблені не пізніше середини 80-х років. Але, на жаль, невідомо де, коли і в який час працювали у Чернігові названі фотографи.

На початку 20 століття кількість професійних фотографів у Чернігові збільшується. У 1912 році в місті за офіційною інформацією діє вже 5 фотомайстерен, Є дані, що власником однієї з них був А.З Гітін. Знаходилася вона десь на вулиці Шосейній у будинку, що належав чернігівському мешканцю на прізвище Приступа. І ось тут перед нами постає загадка. Те ж джерело ("Путівник по Чернігову", 1912 р.) повідомляє про ще одну фотомайстерню під гучною назвою "Рембрандт", що діяла на вул. Богоявленській. Якщо це не помилка, то як пояснити те. що збереглися фотокартки, на яких є такі рекламні написи: 1 - "Фотография "Труд" Гитина, Чернигов", 2 - "Фотография "Рембрандт" Гитина в Чернигове". Ні на першій, ні на другій рекламі адреси ательє немає.

Можна припустити, що Гітін поступово скуповує фотографічні салони, Підтверджує це ще одна фотокартка, на якій міститься напис: "Фотография "Рембрандт" в Соснице и Сновске". Прізвища власника згаданих майстерень і у цьому випадку не зазначено.

Працював у Чернігові в ті часи фотограф Соломон Утєвський. Його майстерня мала назву "Свет и тени" і була розташована на вул. Шосейній (зараз проспект Миру). Цікаво, що це був не єдиний його фотосалон. Ще один, "Модерн", знаходився у Новозибкові. Треба зазначити, що професійні якості Утєвського були визнані не тільки на Чернігівщині. Він навіть отримав почесне звання Дійсного члена Імператорського фотографічного товариства у Берліні.

Фотомайстерня Утєвського працювала довго – в усякому разі до кінця 20-х років минулого століття. Продовжуючи розповідь про чернігівських фотографів, слід назвати ще кілька прізвищ. Це Н. Яворовський, чия майстерня знаходилася у Миколаївському єпархіальному будинку, І. Гофман, Н. Мінченко та А.Самокіш. На жаль, де були розташовані їхні фотоательє поки що невідомо.

І нарешті, кілька слів про найвідомішого чернігівського фотомайстра кінця 19-го - початку 20-го століть. Володимир Юхимович Гольдфайн народився у 1879 році. У юнацтві захопився фотографією. Швидко став справжнім майстром своєї справи. Вже у 1904 році за високоякісну фотографічну роботу, надану на всесвітню паризьку виставку, Володимира Юхимовича нагороджують золотою медаллю. У 1909 році талановитий фотограф отримує ще одну нагороду - медаль "За трудолюбие и искусство от министерства финансов". Фотосалон В. Гольдфайна знаходився у центрі міста на Шосейній вулиці і був обладнаний за останнім словом техніки. У 1920 році фотоательє було націоналізовано. На початку 20-х років В. Гольдфайн працює завідуючим фотосекцією підвідділу мистецтв чернігівського губнаросвіти і продовжує займатися справою свого життя.

Иерей. Чернигов. Фотограф Владимир Ефимович Гольдфайн

Фотографія зроблена близько 1912 р. фотографом Володимиром Юхимовичем Гольдфайном. Репродукована з альбому фотографій "Миколаївське Єпархіальне братство св. Михаїла", в якому розміщено 14 зовнішніх та інтер’єрних видів цього будинку.

На увагу заслуговує творчість М. В. Шамбона. Мойсей Власйович Шамбон (1871–1945) – викладач французької мови, педагог, колезький радник, фотограф-аматор. Автор унікальних фотографій з історії Чернігова періоду 1913–1918 рр. Мойсей Власйович викладав французьку мову в реальному училищі, а у вільний час на високому професійному рівні захоплювався фото справою. Він знімав повсякденне життя своєї сім’ї, друзів, панорамні види міста, його вулиці, площі, революційні події. – РЕЖИМ ДОСТУПУ