Георгій Феодосійович Вороний (1868–1908), український математик, професор Варшавського університету

   Георгій Феодосійович Вороний народився 28 (16) квітня1868 року в селі Журавка (нині – Прилуцький р-н Чернігівської обл.), закінчив гімназію в Прилуках, потім навчався в університеті (1885 - 1889), був залишений при університеті для підготовки магістерської дисертації. Після захисту дисертації (1894 р.) ─ призначений професором Варшавського університету. У 1897 р. захистив докторську дисертацію.
    Свої наукові праці Г. Ф.Вороний творив значною мірою в рідній Журавці, де проводив літні відпустки (він був людиною дуже пунктуальною і писав в рукописах, коли і де був зроблений цей допис). …Нині рукописи Г. Вороного, а це кілька зошитів його математичного щоденника, зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. 
Вернадського.
   Георгій Вороний помер у Варшаві 20 (08) грудня 1908 р. 
Згідно із заповітом похований у Журавці.
   Повне зібрання наукових праць Георгія Вороного було видано у 1952-53 роках Інститутом математики АН України (з обширними коментарями його праць і архіву).
     Вороний працював, головним чином, в області теорії чисел -- у аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, теорії функцій, в кожній з цих областей його внесок призвів до виникнення нового напрямку досліджень. Г. Вороний (разом з німецьким математиком Г. Мінковським) став одним з фундаторів нової науки – геометрії чисел. Усі ці науки чисто теоретичні, але математичні побудови Георгія Вороного 1907-1908 років, які зараз носять назву діаграми Вороного, починаючи з середини 1970-х років стали важливим елементом комп’ютерної графіки і зараз широко використовуються дослідниками самих різних галузей знань при вивченні проблем розпізнання образів, штучного інтелекту, фізики, астрономії, електроніки, хімічної інженерії, кристалографії, радіаційної фізики, хімії,, офтальмології і 
багатьох інших сучасних дослідженнях - від мікробіології до вивчення космосу.
    Перший отриманий Г. Вороним (ще в студентські роки) результат стосувався чисел Бернуллі ( надрукований у 1890 році) . Г. Вороному вдалося виявити фундаментальну властивість чисел Бернуллі, яка згодом отримала назву конгруенції Вороного, має чисельні модифікації т
а узагальнення, вивчення яких тривають і в наш час.

    Головний результат дисертаційних робіт Г. Вороного - узагальнення алгоритму неперервних дробів на ірраціональності третього ступеня. Цього узагальнення марно шукали протягом всього XIX ст. найкращі математики Європи. Лише через 42 роки алгоритм Вороного був заново 
відкритий німецькими математиками. У 1985 році алгоритм було узагальнено.
   Ось як характеризує праці Г. Вороного академік Д.О.Граве, перший директор Інституту математики Всеукраїнської АН (ВУАН) у 1933 році (25-та річниця з дня смерті вченого) : «Честь відкриття справжнього алгоритму знаходити алгебричні одиниці кубічних полів належить геніальному українському математикові Юрію Тодосьовичу Вороному, що виклав своє відкриття в докторській дисертації «06 одном обобщении алгоритма непрерывных дробей» (Варшава, 1896), [Д. О.Граве «Про узагальнення алгоритма Вороного», журн. Матем. циклу ВУАН,
збережено тогочасний правопис).
   І в тому же випуску журналу 1933 року Б. Делоне ( найбільш відомий послідовник досліджень Г. Вороного ) дає таку оцінку роботам Г. Вороного: «У Вороного всього шість великих і шість малих праць. Кожна з великих праць - або капітальна в даному обсягу, або відкриває велику нову ділянку досліджень; навіть кожна мала праця Вороного незвичайно оригінальна і часом зовсім 
по-новому спрямовує дослідження» (стаття Б. Делоне «Юрій Тодосьович Вороний» - там же ) .
   Подальше розвинення і застосування знайшов запропонований Вороним у 1901 році метод узагальненого підсумовування розбіжних рядів (матричний метод). Цей метод 18 роками пізніше був заново відкритий датським математиком Ньорлундом (Nörlund N.E.),. метод отримав назву 
метод підсумовування Вороного-Ньорлунда.
    Найбільш визначними за глибиною одержаних результатів, а також по чисельним узагальненням та застосуванням, стали два великих останніх мемуари вченого "Про деякі властивості додатних досконалих квадратичних форм"(1907 рік) та "Дослідження примітивних паралелоедрів"(1908-09 роки)). Розвинений у другому мемуарі математичний апарат став відправною точкою для численних практичних застосувань, пов’язаних із розбиттям простору на
певні області ("зони впливу").
    В останні десятиліття дослідження діаграм Вороного і їх узагальнення проводяться практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в країнах Південної Америки, Японії, Китаї, Австралії, 
Новій Зеландії.
    У Сеулі (Корея) існує Дослідницький центр з діаграм Вороного. З ініціативи цього Центру з 2004 року в різних країнах світу протягом 10 років проводилися щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню. Такі симпозіуми відбулися у: Японії (2004 рік), Кореї (2005 рік), Канаді (2006 і 2010 роки), Великобританії (2007 рік), Україні 
(2008 рік), Данії (2009 рік), Китаї (2011 рік), США (2012 рік).
    У Києві, починаючи з 1993 року, відбулося шість міжнародних конференцій (раз на п’ять 
років).
  У 2018 році - ювілейному для Г. Вороного, - Постановою Верховної Ради України від 08.02.2018 (№ 2287-VIII) 150-річчя від дня народження вченого увійшло до переліку дат, які були
відзначені на державному рівні.

Родина вченого

 Родина вченого належала до свідомої української інтелігенції. Батько вченого Феодосій Вороний (1837-19010) закінчив Київський університет Святого Володимира, працював професором Ніжинської гімназії, а з часу заснування Прилуцької гімназії був її директором. Феодосій (разом із М. Драгомановим) став ініціатором і брав діяльну участь у створенні й роботі недільної школи для робітничої молоді в Києві на Подолі. Був знайомий з Т. Шевченком, який подарував цій школі 50 примірників свого «Кобзаря». Ідея створення недільних шкіл поступово поширилася й на інші міста і крім просвітницької мети сприяла також викладанню у цих школах 
українською мовою.
    Про Феодосія є згадки в працях Олени Пчілки, Михайла Драгоманова, І. Нечуй-Левицького, П 
Г. Житецького, він листувався з Г. Ґалаґаном щодо педагогіки і педагогічних кадрів.
   Мати Г. Вороного – Клеопатра (в дівоцтві Личкова) була киянкою, тому Київ був для Георгія близьким містом з дитинства, але його звернення до професора університету Св. Володимира 
Б. Я. Букреєва з проханням зайняти посаду в університеті реалізовано не було.
    Георгій мав п’ятеро дітей, його дружина - Ольга Митрофанівна Крицька (1864-1933) – сестра
полковника Армії УНР Павла Крицького .
    Один із синів Георгія Вороного, Юрій Юрійович [Георгійович] Вороний (1895-1961) – хірург, студентом брав участь у бою під Крутами. У 1933 році він перший у світі здійснив у Харкові трансплантацію людського органа (пересаджена нирка функціонувала дві доби). Дружина Юрія 
Вороного Віра Нечаївська була членом Української Центральної ради від жіночої громади.
    У 1999 році Ліна Костенко ввела в обіг термін «гуманітарна аура нації». Ім’я Г. Вороного підносить рівень наукової аури української нації. Вчені, зокрема, математики, як правило, не належать до публічних осіб, результати їх праці відомі лише вузькому колу фахівців. Але їх внесок у світову скарбницю наукових досягнень має велике значення для розвитку людства. 

 

За матеріалами. – Режим доступу:https://www.facebook.com/Voronoi?locale=ru_RU