Відділ наукової інформації та бібліографії
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових
четвер, 18 травня 2023 р.
Чернігівщина в житті та творчості Т. Г. Шевченка
середа, 17 травня 2023 р.
18 травня День вишиванки
День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня. В 2023 році День вишиванки припадає на 18 травня.
Зараз, в умовах воєнного часу, в День вишиванки в Україні не проводяться марші та дефіле вишиванок, ярмарки, концерти чи інші масові заходи. Але долучитися до свята може будь-хто - потрібно просто надягти вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою.
четвер, 4 травня 2023 р.
Василь Григорович Нечепа
У культурі кожного народу є вершини, що засвідчують його славу серед досягнень інших народів. Отак створюються високі еталони національних культур і людства загалом.
Відомо, що символіки, глибшої за українські писанки, не було в жодного народу Землі. Загальновизнано і те, що немає у світі пісні людянішої, і мелодійнішої за українську. У ній дивовижно гармонізуються чудова мелодія, глибокі почуття та думки. А пісні наші доносять до людей одвічні національні співаки – кобзарі, лірники, бандуристи. Найзначніший серед сучасних кобзарів-лірників – наш земляк Василь Нечепа.
Василь Григорович Нечепа, народний співак та музика України, народився 1950 року в Носівці – колишньому козацькому містечку на Чернігівщині. Найперші уроки отримав у своїй співучій родині, а трохи згодом – у місцевого таланта, народного скрипаля Олександра Сопіги. У юнацькі роки навчався в музичній школі й училищі Чернігова, де його найкращим учителем був заслужений артист України Л. Пашин. Надалі талант Василя Нечепи шліфували уроки Народного артиста України С. Козака, професора Київської консерваторії. А грі на кобзі й лірі навчався у майстра світової слави О. Корнієвського, який, своєю чергою, засвоїв таємниці кобзарського та лірницького мистецтва від славетного Терентія Пархоменка.
понеділок, 1 травня 2023 р.
Заньковецька Марія Костянтинівна
Народилася Марія Заньковецька 4 серпня 1854 року в селі Заньки (тепер Ніжинського району Чернігівської області) у стародавній дворянській сім'ї, родовід якої бере початок у ХVII столітті.
Батько Марії - Костянтин Костянтинович Адасовський - служив титулярним радником Ніжинського повітового суду. Музично обдарований від природи, він мав гарний баритон, добре грав на фортепіано, скрипці, гітарі. У своєму маєтку організував хор кріпаків, який славився співом під час храмових свят і відправ у сільській церкві. Свою пристрасть до музичного мистецтва батько передав доньці.
Дівчині було 15 років, коли в неї виявили чудове меццо-сопрано. Удвох із батьком вони часто виконували старовинні пісні й романси під власний акопанемент.
Марія спочатку навчалася в Ніжині, в училищі пані Шоу, а потім її віддали до Чернігівського приватного пансіону С. Ф. Осовської. Там минули її найкращі шкільні роки, про які Марія Костянтинівна згадувала завжди з любов’ю і вдячністю. Майбутню велику актрису виховували чудові педагоги. Серед них – Микола Андрійович Вербицький. Саме він помітив у дівчинці із Заньок іскру обдарованості, з його іменем пов’язаний перший виступ юної Марії на сцені.
Марія любила співати українські народні пісні, імпровізувала вдома у Заньках, у Ніжині, в гостях у тітки Олександри в Чернігові. Вона мріяла про велику професійну сцену, хотіла стати актрисою. Марія сподівалася вчитися у театральній школі, але на заваді стали батьки. Давши своїм дітям, як на той час, "вільне" виховання, вони, втім, не були позбавлені забобонів і упереджень, що побутували у дворянському середовищі: вважали недопустимим появу їхньої доньки на театральних підмурках. Змушена підкоритися їхній волі, Марія повернулася у Заньки (1870).
четвер, 27 квітня 2023 р.
Георгій Феодосійович Вороний (1868–1908), український математик, професор Варшавського університету
Георгій Феодосійович Вороний народився 28 (16)
квітня1868 року в селі Журавка (нині – Прилуцький р-н Чернігівської обл.),
закінчив гімназію в Прилуках, потім навчався в університеті (1885 - 1889), був
залишений при університеті для підготовки магістерської дисертації. Після
захисту дисертації (1894 р.) ─ призначений професором Варшавського
університету. У 1897 р. захистив докторську дисертацію.
Свої наукові праці Г. Ф.Вороний творив значною мірою в
рідній Журавці, де проводив літні відпустки (він був людиною дуже пунктуальною
і писав в рукописах, коли і де був зроблений цей допис). …Нині рукописи Г.
Вороного, а це кілька зошитів його математичного щоденника, зберігаються в
Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І.
Вернадського.
Георгій Вороний помер у Варшаві 20 (08) грудня 1908 р.
Згідно із заповітом похований у Журавці.
Повне зібрання наукових праць Георгія Вороного було видано у
1952-53 роках Інститутом математики АН України (з обширними коментарями його
праць і архіву).
Вороний працював, головним чином, в області теорії
чисел -- у аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, теорії функцій,
в кожній з цих областей його внесок призвів до виникнення нового напрямку
досліджень. Г. Вороний (разом з німецьким математиком Г. Мінковським) став
одним з фундаторів нової науки – геометрії чисел. Усі ці науки чисто
теоретичні, але математичні побудови Георгія Вороного 1907-1908 років, які
зараз носять назву діаграми Вороного, починаючи з середини 1970-х років стали
важливим елементом комп’ютерної графіки і зараз широко використовуються
дослідниками самих різних галузей знань при вивченні проблем розпізнання
образів, штучного інтелекту, фізики, астрономії, електроніки, хімічної
інженерії, кристалографії, радіаційної фізики, хімії,, офтальмології і
багатьох інших сучасних дослідженнях - від мікробіології до вивчення космосу.
Перший отриманий Г. Вороним (ще в студентські роки)
результат стосувався чисел Бернуллі ( надрукований у 1890 році) . Г. Вороному
вдалося виявити фундаментальну властивість чисел Бернуллі, яка згодом отримала
назву конгруенції Вороного, має чисельні модифікації т
а узагальнення, вивчення яких тривають і в наш час.