.

вівторок, 28 вересня 2021 р.

Бібліографічний огляд літератури онлайн «Туристичними шляхами Чернігова»



     Чернігів – одне з найдавніших міст України з дивовижною історією та архітектурними пам'ятками. Найбільшу цінність для туристів мають унікальні релігійні споруди – старовинні церкви та храми Чернігівщини. Саме тут кожен може торкнутися пам'яток часів Київської Русі та на власні очі побачити шедеври архітектурного мистецтва, побудовані ще у ХІ – XVIII століттях. Знайомство з Черніговом потрібно починати з Дитинця – його колиски, що дала початок розвитку стольного граду Чернігово-Сіверського князівства. Дитинець давнього Чернігова розташований на мису, у місці злиття річки Десни і Стрижня. Знаходячись на перетині головних природних напрямів, він займає пануюче положення серед оточуючого ландшафту. Саме таке місцерозташування дитинця забезпечувало найбільш сприятливі умови для контролю над округою і візуального зв’язку з нею. Через це в стародавні часи його територія була найзручнішим місцем для оселення людей. Саме тут було зосереджено велику кількість будівель – житлові квартали, церкви, базари, кладовища і, звичайно, крпосні стіни.
    Прогулянка Чернігівським Валом – це можливість не тільки відпочити і насолодитися панорамою міста, але й дізнатися про його історію та архітектуру. 
   Пропонуємо переглянути унікальні книги про архітектурні шедеври, які знаходяться на Валу:

Картины церковной жизни Черниговской Епархии из IX вековой ее истории : всеподданнейше посвящ. Черниг. Епархии / [предисл.: Василий, епископ Черниг. и Нежин.]. Киев : Фото-лито-тип. "С. В. Кульженко", 1911. 206, [9] с. : ил., портр, [62] л. ил., портр., карты. РЕЖИМ ДОСТУПУ
 Автор цього твору – владика Василій (у миру – Василь Дмитрович Богоявленський, 1867–1918), архієпископ Чернігівський і Ніжинський. Книга видана 1911 року в Києві в фото-лито-типографиї «С. В. Кульженко». Зміст книги охоплює історію краю від язичницьких часів, розповідає не тільки про святих великомучеників, храми й монастирі, їхню архітектуру, оздоблення та святині, а й про славних полководців – чернігівських князів. Книга написана живою мовою, до того ж вона багато ілюстрована і має чималий довідковий апарат. Бібліотека має електронну версію друковного видання.


Бережков М. Н. К истории Черниговского Спасского собора  / М. Н. Бережков. – Москва : Типография Г. Лисснера и Д. Собко, 1911. – 21, [1] с. – Электрон. версия печ. изд. РЕЖИМ ДОСТУПУ

У Чернігові дуже багато цікавих пам`яток, однією з яких є Спасо-Преображенський собор. Історія Спасо-Преображенського собору Собор має багатовікову історію і є одним з найдавніших пам`яток архітектури в Україні. Будівництво святині було розпочато в 11 столітті. Початковий вигляд будівлі разюче

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_catalog/385436-543-temples-chernihiv.htm
У Чернігові дуже багато цікавих пам`яток, однією з яких є Спасо-Преображенський собор. Історія Спасо-Преображенського собору Собор має багатовікову історію і є одним з найдавніших пам`яток архітектури в Україні. Будівництво святині було розпочато в 11 столітті. Початковий вигляд будівлі разюче

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_catalog/385436-543-temples-chernihiv.htm
Спасо-Преображенський собор  у Чернігові це не просто окраса Чернігова, святиня давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво. Розташований в історичному середовищі Чернігова, у центрі колишнього дитинця. Собор – пам’ятка архітектури часів Київської Русі, старша за Софійський собор у Києві, яка добре збереглася до наших днів і продовжує функціонувати.




 Віроцький, В. Д. Храми Чернігова / В. Д. Віроцький. Київ. : Техніка, 1998. 205, [2] с. : іл .  (Національні святині України).
    Стародавнє місто Чернігів є видатним і багатим історико- культурним духовним центром Чернігівщини. На його території знаходиться велика кількість храмів і храмових споруд, як дуже древніх (ХІ–ХІХ ст), що представляють собою історико-архітектурну цінність і входять до складу Національного Чернігівського архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", так і більш сучасної споруди. 
Монастирі та храми міста Чернігова.
1. Свято-Троїцький кафедральний собор (ХVII ст.)
2. Спасо-Преображенський (Спаський) собор (XI ст.)
3. Церква Святителя Миколи Чудотворця
4. Церква 2000-річчя Різдва Христового
5. Церква Святого Архистратига Божого Михаїла
6. Храм-комплекс «Всіх Святих в землі чернігівської просіяли» і теплим храмом на честь ікони Божої Матері «Невипивана Чаша»)
7. Борисоглібський собор
9. Воскресенська церква
10. Храм на честь Казанської ікони Божої Матері
11. Храм на честь Свт. Феодосія Чернігівського (цвинтарний)
12. Катерининська церква
13. П’ятницька церква
14. Храм на честь Св. Благов. Князя Михайла і боярина його Феодора. (Госпітальна церква)
15. Троїцько-Іллінський монастир (в т.ч. Свято-Троїцький кафедральний собор, Введенська церква (трапезна), (Іллінська церква, Антонієві печери ​​(ХІ-ХІХ ст.)
16. Храм Святителя Миколая (афганська церква)
17. Свято-Єлецький чернігівський жіночий монастир (в т.ч. Успенський собор, Церква Петра і Павла, будиночок Святителя Феодосія Чернігівського) (ХІ ст.)
18. Будиночок Преподобного Лаврентія Чернігівського.

Катерининська церква в Чернігові  / [А. Доценко та ін. ; керівник проекту Ю. Соболь] ; Нац. архітектур.-іст. заповідник "Чернігів стародавній". Чернігів : Десна Поліграф, 2015. 183 с. : фот. 
    Катерининська церква – архітектурна перлина Чернігова. Козацький кафедральний собор великомучениці Катерини – пам’ятка козацького бароко,  яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть. Нині вона є однією із візиток Чернігова. Пам’ятка розташована поблизу давнього Дитинця. Багатоілюстроване видання надруковане з нагоди 300-річчя освячення унікальної архітектурної пам’ятки доби козацького відродження Катерининської церкви.
Підготували книгу: заступник генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Алла Доценко (керівник авторського колективу), молодший науковий співробітник Ірина Шевчик та науковий співробітник заповідника Сергій Сергєєв; кандидат мистецтвознавства Анатолій Адруг; старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського Віра Зайченко; старший науковий співробітник Навчально-наукового інституту історії, етнології і правознавства ім. О. Лазаревського Юрій Ситий; журналіст Дмитро Сіліч; протоієрей, настоятель Катерининської церкви о. Роман (Кіник); голова парафіяльної ради православної козацької громади Андрій Лісовий.У книзі розглядається історія побудови храму, особливості його архітектури та піднімаються питання історії церкви протягом трьохсот років її існування. Вона розрахована на широке коло читачів.

Черниговские кафедральные соборы златоверхий Спасопреображенский и Борисоглебский священноисторические памятники храмы ХІ века их прошлое и современное состояние . Вып. 1 / сост. Соборный Священник А. Ефимов. Чернигов : Типография Губернского Павления, 1908. - [4], 55 с. Электрон. версия печ. изд.   РЕЖИМ ДОСТУПУ
     Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного града» і був також усипальницею князів. У плані він являє собою прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Первісно собор оточували каплиці-усипальниці, на півночі до притвору прилягала кругла вежа зі сходами на хори, з півдня була прибудована триапсидна одноверха церковка-хрещальня. 1792–1798 і пізніше храм ґрунтовно перебудовано; на місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.
    Поруч із Спасо-Преображенським храмом розташований Борисоглібський собор – ще одна відома пам'ятка архітектури Чернігова домонгольської доби. Будівництво храму фундував чернігівський князь Давид Святославич. За припущенями будівництво закінчене у 1123 р., і,ймовірно, пов'язане зі смертю свого сина. Собор присвячений небесним заступникам києво-руських князів - Борису та Глібу.
    Найвражаюча будівля на Дитинці  Чернігівський колегіум – один із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні. Колегіум заснований у 1700 році під назвою Малоросійського колегіуму, на базі слов'яно-математичної школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Фундатором колегіуму був церковний діяч, педагог і письменник Іоан Максимович. У закладі вчили латинської, грецької мов, історії, географії, математики, філософії. Серед учнів були переважно діти козацької старшини та заможних міщан Лівобережжя. Заснований з ініціативи відомих церковних і культурних діячів другої половини XVII – початку XVIII ст. Лазара Барановича та Іоана Максимовича за підтримки гетьмана Івана Мазепи, Чернігівський колегіум поряд з Києво-Могилянською академією та Харківським колегіумом був одним із визначних осередків просвіти і культури XVIII ст. в Україні. В 1776 році Чернігівський колегіум реорганізовано в духовну семінарію, що існувала до 1917 року.
Радимо прочитати: 

 
Чернігівський колегіум / Нац. архітектур.-іст. заповідник "Чернігів стародавній" ; [авт. тексту О. І. Травкіна]. Чернігів : Лозовий В. М., 2017. 47 с., [4] арк. кольор. іл. Текст парал. укр., англ.








    Єлецький Успенський монастир - один з найстаріших в Україні. Історія заснування монастиря сягає епохи Київської Русі. Легенда про виникнення монас­тиря, зафіксована у XVII ст. єлецьким ігуменом Іоанникієм Галятовським, свідчить, що заснова­но Успенський монастир в середині XI ст. князем Святославом Ярославичем на честь дивовижної події: появи на одній з ялин ікони Божої Матері. З цими подіями пов'язана назва чудотворної іко­ни Єлецької Богородиці. До наших часів дійшов і зберігається в Чернігівському історичному му­зеї один зі списків цієї ікони, зроблений у XVII ст. Копія 1860 року зберігається у харківському Успенському соборі.   В середині XII ст. на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм на честь  Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда. Увінчаний масивною главою 25-метровий собор було видно не лише з будь-якої точки міста, але й з навколишніх сіл. В реконструйованому вигляді він зберігся до на­ших днів. Єлецький Свято-Успенський монастир нині діючий – це жіночий монастир.
 Радимо прочитати:
Черниговский Елецкий Свято-Успенский женский монастырь : ист. очерк (от основания до 1998 г.), описание святынь и достопримечательностей монастыря с прил. документов, относящихся к новейшей его истории / [По благословению Высокопреосвященнейшего Антония, митрополита Черниг. и Нежин. ; сост. Вероника (Терехова)]. Київ : Информ.-изд. центр Укр. Православ. Церкви, 1999. 87, [1] с. : ил., [8] л. цв. ил. Библиогр.: с. 82-87 и в тексте.
  Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем  Антонієм Печерським – одним із засновників Києво-Печерського монастиря. Народився на Чернігівщині у місті Любечі. До Чернігова він прибув на запрошення князя Святослава, рятуючись від гніву великого київського князя Ізяслава. У місті над Десною Антоній облюбував Бодині гори і за підтримки Святослава, який намагався протиставити свою столицю Києву, заснував тут Богородичний монастир із великим печерним комплексом. За задумом він мав стати аналогом Києво-Печерської лаври.
 Радимо прочитати:
Руденок В. Антонієві печери Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря: 950 років / Володимир Руденок. – Чернігів : Десна Поліграф, 2019. - 159 с. : іл. - Рез. англ. - Бібліогр. в прим.: с. 111-120. 
 
   Книга присвячена Антонієвим печерам Троїцько-Іллінського монастиря найдавнішому культовому печерному комплексу Лівобережжя. В основі роботи багаторічні археологічні дослідження співробітників заповідника, здійснені на території  Іллінського яру, завдяки яким стало можливим розчистити недоступні ділянки Антонієвих печер, відкрити раніше невідомі частини давньоруського часу, датувати окремі складники печерного комплексу, музеєфікувати печери та зробити їх доступними для відвідувачів. Крім того, розкопки сприяли суттєвому розширенню уявлень щодо певних суперечливих і маловідомих питань, а також уможливили здійснення історичної реконструкції топографії, планування давньоруського печерного монастиря і внутрішнього устрою окремих підземних споруд. Книга складається з трьох розділів. Перший присвячений історії вивчення Антонієвих печер. У другому розділі йдеться про виникнення монастиря та головну наземну споруду Богородичного монастиря Іллінську церкву ХІ століття. У третьому розділі науковці описують археологічні пам’ятки Троїцько-Іллінського монастиря, зокрема, давньоруського періоду, верхньої (Троїцької)) та нижньої (Іллінської) садиб.
   Міські вулиці... В усі часи і у всіх народів вони були артеріями повнокровного життя, несли особливий заряд інформації, давали можливості для дружніх зустрічей і нових знайомств, але чи не найголовніше — слугували місцем торгівлі, цієї потужної рушійної сили кожного суспільства... Звісно, вулиці сучасних міст зовсім не ті, що існували в добу Київської Русі, Гетьманщини чи навіть ще столітньої давнини, проте, погодьтеся, суттєве значення їх не змінилося, хоч автомобілі давно вже замінили на них кінно-гужовий транспорт, а на місці торгових лавок та рундуків бачимо супермаркети...
    Вулиці старого Чернігова... Вони можуть багато чого повідати, якщо уважно придивитися до іноді непоказних будинків минулих десятиліть, а то й століть, заглянути до музеїв і архівів, заглибитися у книжки, у пожовтілі від часу підшивки газет і журналів. І переконати, що мандрівка ними не закінчується... 
 Радимо прочитати:


 Сапон В. М. Вулиці старого Чернігова  : іст.-краєзн. етюди / В. М. Сапон. Чернігів : Деснянська правда, 2007. 127 с. : іл.   РЕЖИМ ДОСТУПУ



Чернігів це колиска історії України, за часів Київської Русі Чернігів майже одночасно розбудовувався з Києвом. Впродовж своєї історії він був одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців. Перша згадка про Чернігів в літописі від 907 року. Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку. Про історію та
відомі пам'ятки архітектури Чернігова видано багато цікавих книг. Декілька з них радимо прочитати:



 Леп'явко Сергій. Ілюстрована історія Чернігова / Сергій Леп'явко ; Ніжин. держ. пед. ун-т ім. М. В. Гоголя, Сівер. ін-т регіон. дослідж., Черніг. іст. музей ім. В. В. Тарновського, Нац. іст.-архіт. заповідник "Чернігів-стародавній". - [2-ге вид., допов.]. - Київ : STYLOS, 2017. - 223 с. : фот. кольор. - Текст укр., англ., рос.


   Для всіх шанувальників історії та людей закоханих в своє місто. Це видання присвячене багатовіковій історії Чернігова та містить понад 800 ілюстрацій, які дають змогу створити візуальний образ минулого міста. Видання українською, англійською та російською мовами. Книга є чудовим подарунком та інструментом для промоції нашого міста в світі. Видання підготовлене за сприяння Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, ГО “Сіверський інститут регіональних досліджень”, Чернігівського історичного музею ім.В. Тарновського, Національного історико-архітектурного заповідника “Чернігів стародавній”.

 
Марков М. Е. О достопамятностяхъ Чернигова : соч. бывш. директора училищъ Черниг. губернии, статскаго совътника М. Е. Маркова / М. Е. Марков.- Чернигов : [б. в.], 1882. - 25, [1] с. - Электрон. версия печ. изд. - РЕЖИМ ДОСТУПУ  







Руденок В. Я. Чернігів  подорож на 100 років назад (1910–2010) / Володимир Руденок  .  Чернігів: АХАЛАР, 2009. 84 с. РЕЖИМ ДОСТУПУ








 
Смирнов Петр (протоиер.). День в Чернигове : воспоминания и впечатления: с 6-ю рисунками / Протоиерея Петра Смирнова, настоятеля С.-Петербургского Исаакиевского кафедрального собора. - С.-Петербург : Синодаьная типография, 1896. - 31, [6] с. : ил. - Электрон. версия печ. изд. -  РЕЖИМ ДОСТУПУ




Чернигов [Текст]. - Чернигов : В типографии Ильинского монастыря, 1863. - 80 с. - Электрон. версия печ. изд. - РЕЖИМ ДОСТУПУ
  Рідкісна книга, яка розповідає про релігійні святині Чернігова. Бібліотекою зроблена та представлена широкому загалу електронна копія.


 
    П’ятницька церква в Чернігові  – унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Її було споруджено в кінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу і названо на честь святої Параскеви–П’ятниці – покровительки торгівлі, сільського господарства, сім’ї.  Цікава техніка кладки стін П’ятницької церкви – це давньоримська техніка мурування «в ящик». За цією економічною  технікою ззовні та зсередини стін йдуть суцільні ряди цегли-плінфи, а проміжки між її рядами заповнені вапнобетоном. Динамізм і виразність притаманні як зовнішньому, так і внутрішньому вигляду храма. Ступінчатим склепінням відповідають зовнішні арки-закомари. Сходинки на хори тут вбудовано в товщу західної стіни. На рівні хор влаштовано не широкі галереї, пов’язані із вікнами-бійницями південної та північної стіни. П’ятницька церква представляє найвищі досягнення останнього, домонгольського етапу розвитку архітектури.
Радимо прочитати:
Нижник Л.  П'ятницька церква в Чернігові  / [Людмила Нижник, Алла Гаркуша ; фот.: М. Турчин та ін.]. - Чернігів : Десна Поліграф, 2015. - 119 с. : фот. - Бібліогр.: с. 111-119.
Пропонуємо прочитати онлайн по історії Чернігова дві рідкісні книги:

 
Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896/7 год : с рисунками, чертежами, таблицами в тексте, календарем и адрес-календарем. Чернигов : Типо-Литография Губернского Правления, 1896.  РЕЖИМ ДОСТУПУ

   Видання довідкове, дуже гарно ілюстроване. Книга складається з чотирьох розділів. Розповідається про установи Чернігова та надаться їх адреси. Також розміщені історичні довідки про села тодішньої Чернігівської губернії. Видання супроводжується гарним алфавітним покажчиком призвіщ, які в ньому згадуються.




Ярыгин А. Былое Черниговской земли / А. Ярыгин. - Чернигов : Тип. Губернского Правления, 1898. - 144, [2] с. : [5] л. ил. - РЕЖИМ ДОСТУПУ






    Експоновані на виставці книги можуть зацікавити, як фахівців різних гуманітарних галузей науки, так і учнів, студентів та всіх, хто є небайдужим до минувшини нашого краю.
   Ласкаво просимо в старовинне та прекрасне північне місто легенд – Чернігів!
 

Немає коментарів:

Дописати коментар